Заняття 15. Політико-правова думка часів Київської Русі. Політико-правові ідеї в Україні у хvi – xviiі ст.

 

План. 1. Дохристиянські політико-правові уявлення та реалії Київської Русі. 2. "Слово про Закон і благодать", "Повість минулих літ", "Повчання" Володимира Мономаха, "Слові о полку Ігоревім", "Руська Правда" – видатні давньоруські політичні та правові пам’ятки доби феодалізму. 3. Основні напрямки політичної думки в період утворення Руської централізованої держави. 4. Основні ідеї українського Відродження. 5. "Полемічна література" та її місце в формуванні етнополітичної єдності українського народу. 6. Політико-правові ідеї національної визвольної боротьби українського народу під приводом Б. Хмельницького. 7. Принципи держави і права в Конституції П.Орлика. Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на наступні проблемні питання: Загальноісторична характеристика Київської Русі: суспільно-економічний лад, політико-правовий устрій, рівень розвитку культури, науки. Дохристиянські політико-правові уявлення та вірування Київської Русі у "Велесовій книзі". Обожнення і персоніфікація сил природи як основа тлумачення оточуючого соціального, правового середовища (міфологічний світогляд). Зародження політичної думки в Київській Русі. Концепція єдинодержавності з ідеєю верховенства світської влади у першому політичному трактаті на Русі – "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. Теологічне вчення про "богоугодного володаря", доктрина династичного князювання у поглядах ігумена Печерського монастиря Феодосія та в "Повісті минулих літ" монаха Нестора-літописця. Розвиток концепції верховенства світської влади у "Повчанні синам" Володимира Мономаха – політичному заповіті православного правителя. Ідея єдності політичних суб’єктів Київської Русі, централізації державної влади напередодні іноземної навали у "Слові о полку Ігоревім". Зародження ідеї виникнення держави на основі суспільного договору між князем і народом. Кирило Туровський про співвідношення церковної та державної влади. Подальший розвиток концепції Іларіона митрополитом Климентом Смолятичем. "Ізборник Святослава". "Сказання про Бориса і Гліба". Гуманізм кодифікованого збірника давньоруського звичаєвого права "Руська Правда": відсутність смертної кари, тілесних покарань. Соціально-правова нерівність населення Київської Русі. Загальноісторична характеристика українських земель в період ХVI – XVIIІ ст. утворення феодальної Російської централізованої держави та зміцнення абсолютизму: суспільно-економічний лад, політико-правовий устрій, рівень розвитку культури, науки. Основні напрямки політичної думки в період утворення Руської централізованої держави: концепція ігумена Псковського монастиря Філофея "Москва – третій Рим", політична полеміка між "нестяжателями" (Нил Сорський, Вассіан Патрикєєв, Максим Грек, Феодосій Косий) і йосифлянами ("стяжателями") (Йосиф Волоцький), апологетика централізованої самодержавної монархії Івана Пересвєтова, зародки російського варіанту концепції "освіченого абсолютизму" у вченні Самуїла Петровського-Ситніановича (Симеона Полоцького), Афанасія Ордiна-Нащокiна. Феофан Прокопович – ідеолог реформ Петра І. Проблеми вдосконалення абсолютизму як форми державного управління в роботах Василя Микитовича Татищева та Івана Тихоновича Посошкова. Вплив ідей Ренесансу та Реформації на формування політико-правової думки в українських землях у литовсько-польську добу. Проблеми співвідношення світської та духовної влади в доробку Станіслава Оріховського-Роксолана ("Про природне право", "Напучення королеві польському Сигізмунду-Августу", "Політія королівства Польського"). Обґрунтування ідеї природного права. Розгляд питання поділу влади. Захист думки про природну рівність представників вищих станів. Суб’єкти правових відносин в державі-політії – король, шляхта, священики; селяни, ремісники позбавлені громадянських прав. Протиставлення гуманної конституційної монархії (Польща) тиранії (Московська держава). Заперечення спадкової монархії. Теоретична розробка козацької держави в політико-правовій концепції українського шляхтича римо-католицького сповідування Йосипа Верещинського (помер 1598 р.). Козацька держава у формі князівства чи герцогства з васальною підлеглістю польському королю. Полкова адміністративно-територіальна система. Князівське право адміністративного управління над всім цивільним населення, крім козаків – окремого шляхетського стану. Панування в державі самоврядування та козацьких звичаїв. Роль полемічної літератури у пробудженні релігійної, національної самоідентифікація, політичної свідомості українського народу. Політичне забарвлення просвітницької діяльності українських братств та представників релігійної полеміки Івана Вишенського, Христофора Філалета, Петра Могили. Соціально-політичний ідеал суспільства істинних християн в концепції "істинної церкви" І. Вишенського. Ототожнення церкви і суспільства. Соборність церкви (суспільства) на принципі рівності усіх людей перед Богом, а відтак і в суспільно-політичному житті. Головне призначення влади – ствердження законності і християнської справедливості. Заперечення застосування насильницьких методів зміни форм правління навіть заради утвердження справедливості, рівності, свободи. Заперечення принципу абсолютизації влади світськими і духовними монархами, захист ідеї рівності всіх людей представником просвітницько-критичного напрямку в релігійній полеміці Х.Філалетом ("Апокрисис"). Необхідність здійснення відносин між монархом і підданими на підставі суспільного договору і природних прав. Порушення питання про характер майбутньої української державності київським митрополитом П.Могилою. Проблема співвідношення світської і духовної влади: неприпустимість втручання держави у справи церкви. Обґрунтування теологічної теорії походження державної влади. Ідея Речі Посполитої як союзу федеративних республік у складі Литви, Польщі і Руського князівства (Київщина, Брацлавщина, Чернігівщина) в уявленні автора Гадяцького договору Юрія Немирича. Статус автономії Руського князівства з власним державним правом. Захист ідей повного звільнення селян від панщини, заборони смертної кари, миру між народами, свободи совісті, свободи творчості проповідником соціанства в Україні А.Вишоватим та істориком, церковним діячем, викладачем Києво-братської колегії Феодосієм Сафоновичем. Ідеї договірного походження держави і пріоритету природних прав людини в праці Ф.Сафоновича "Хроніка з літописі стародавніх". Політична думка доби Гетьманщини. Політико-правові погляди Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка. Піднесення рівня розвитку української державно-правової думки у зв’язку із відродженням української державності під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Козацькі традиції у творенні української державності. Стефан Яворський – ідеолог реформ Петра І – про юрисдикційну рівність церкви і держави: ідея невтручання держави у справи церкви в трактаті "Камінь віри". Апологія сильної централізованої влади монарха. Феофан Прокопович – радник і натхненник реформ Петра І. Послідовне і детальне обґрунтування концепції російського освіченого абсолютизму на основі теорій природного права і суспільного договору ("Слово про владу і честь царську", "Правда волі монаршої"). Ідея підпорядкування церкви світському органу державної влади – Священному синоду ("Духовний регламент"). Формулювання основ природного права філософом, засновником Києво-Могилянської академії Михайлом Козачинським ("Громадська політика"). Розгляд природного права як інтегральної частини людської природи. Поділ людських законів на цивільні (продукт світської влади) й канонічні (пов’язані з владою духовною). Засудження феодальної системи права і судочинства Григорієм павичем Сковородою – видатним українським філософом. Суспільно-політичний ідеал мислителя – республіка (суспільний компроміс) на принципах відсутності майнової нерівності, гноблення людини людиною, гарантованого законом рівноправ’я всіх громадян. Закони – результат людської діяльності, а не продукт природи. Шлях досягнення ідеалу – через освіту молодого покоління та моральне вдосконалення людини. Розгляд державно-правових проблем через призму теорії природного права і суспільного договору видатним просвітником Яковом Козельським. Обґрунтування ідеї рівності всіх громадян перед законом, взаємної відповідальності влади і громадян за виконання суспільного договору про створення держави. Закладені природою в людині закони її життєдіяльності (природне право) – джерело законів суспільства (позитивне право). Іван Мазепа про місце і роль української держави в тогочасному світі. Принципи держави і права в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. ("Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького"). Конституція як договір між трьома суб’єктами – основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким. Концепція правової держави на принципі поділу властей. Принцип територіального представництва. Принцип верховенства закону. Ключові поняття: язичництво, вірування, міфи, міфологічний світогляд, традиції, звичаї, звичаєве право, персоніфікація сил природи, православ’я, релігійний світогляд, концепція єдинодержавності, вчення про "богоугодного володаря", доктрина династичного князювання, ідея верховенства світської влади, централізація державної влади; полонізація (спольщення), окатоличення, Брестська церковна унія 1596 р., греко-католицька (уніатська) церква, полемічна література, українські братства, релігійна полеміка, козацтво, козацько-гетьманська держава, політична свідомість, релігійно-національна самоідентифікація, Національно-визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. під проводом Б.Хмельницького, протекторат, принцип верховенства закону. Питання до контролю та самоконтролю: 1) Які перші пам’ятки права України вам відомі? Охарактеризуйте їх. 2) В чому полягає сутність міфологічного світогляду як специфічного способу світосприйняття? Як цей світогляд виразився у політико-правових уявленнях давніх слов'ян? 3) Розкрийте зміст концепції єдинодержавності? Хто з давньоруських мислителів займався її розробкою? 4) Викладіть основні положення доктрини династичного князювання. Кому в давньоруській політико-правовій традиції належить авторство цієї доктрини? 5) Які найболючіші політичні проблеми Київської Русі ставали предметом філософського пошуку давньоруських мислителів, політиків, релігійних діячів? 6) Як вплинуло на розвиток політико-правової думки давніх слов'ян хрещення Київської Русі, її навернення до православ’я? 7) В якому з давньоруських літературних творів ми вперше зустрічаємо зародки ідеї виникнення держави на основі суспільного договору? 8) Порівняйте державно-правові погляди Ф.Прокоповича і Г.Сковороди. Дайте правову і юридичну оцінку цим поглядам. 9) Які найважливіші ідеї європейського Просвітництва були сприйняті українськими мислителями ХVІІІ ст.? 10) Проаналізуйте погляди Ф.Прокоповича на державну владу, на проблему співвідношення прав володаря і народу. 11) Які історичні події вирішальним чином вплинули на процес формування української політико-правової думки ХVI – XVIIІ ст.? 12) Які українські мислителі ХVI – XVIIІ ст. приділяли увагу проблемі співвідношення світської і духовної влади? Які варіанти її розв’язання пропонували? 13) Які прогресивні правові принципи було покладено в основу Конституції П.Орлика 1710 р.? 14) Дайте оцінку тієї роль, яку відіграли полемічна література та діяльність українських братств в процесі формування правової свідомості та національно-політичної самоідентифікації українського народу. Література: 1) Захара І. Стефан Яворський. – Львів, 1991. 2) История политических и правовых учений. /Под ред. В.С. Нерсесянца. – М., 1998. 3) Кухта Б. З історії української політичної думки. – К., 1994. 4) Литвинов В. Проблема государства в трудах С. Ориховского // Отечественная мысль эпохи средневековья: Сб. науч. трудов. – К., 1987. 5) Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 161-176. 6) Ничик В. Образ идеального властителя в сочинениях Петра Могилы // Человек и история в средневековой философской мысли русского, украинского и белорусского народов: Сб. науч. трудов. – К., 1987. 7) Ничик В. Феофан Прокопович. – М., 1977. 8) Пашук А. Суспільний ідеал І. Вишенського //Від Вишенського до Сковороди: Зб. наук. праць. – К., 1992. 9) Хрестоматія з Історії держави і права України (З найдавніших часів до кінця ХХ ст.). У трьох книгах / За ред. Чайковського А.). – К.,2000. – Кн. 1. 10) Шульженко Ф. Держава і право у суспільно-політичній думці України: основні етапи розвитку. – К.,1995. 11) Шульженко Ф., Наум М. Історія вчень про державу і право. Курс лекцій. – К., 1997.