Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IPPV.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
97.97 Кб
Скачать

Заняття 17. Вчення утопічного соціалізму.

 

План. 1. Утопічні уявлення про державу Платона, Августина. 2. Т.Мор, Т.Компанелла – засновники класичних соціально-утопічних вчень. 3. Французькі соціалісти-утопісти (Ж.Мельє, аб.Мореллі, Г.-Б.Маблі, Г.Бабеф, А.Сен-Сімон, Ф.М.Ш.Фурьє) 4. Р.Оуен як теоретик і практик соціалізму. Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на наступні проблемні питання: Політичний провiденцiалiзм отця церкви Августина Блаженного ("Сповідь", "Про град Божий") та зародження ідеї "суспільного договору". Формування християнської церкви та її полiтично-правової ідеології. Концепція двох градів: град Божий (церква) і град земний (держава). Мета християнської держави – загальне благо. Модель ідеальної держави Платона ("Держава" та ін.). Концепція полісу (держави) як гармонійного союзу людей, які взаємно задовольняють потреби один одного для щастя всіх громадян і чиї здібності доповнюють одна одну. Справедливість як рівність всіх громадян перед державою, чесне виконання обов'язків у відповідності із належним соціальним статусом (філософа-правителя, воїна-стража чи виробника-годувальника) – запорука єдності і гармонії полісу. Утопічні політико-правові ідеї державно-організованого суспільства в "Утопії" Томаса Мора. Скасування приватної власності на засоби виробництва – єдиний спосіб побудови суспільства загальної рівності і справедливості. Головне завдання держави – організація виробництва і розподілу. Найкраща форма правління – поєднання елементів прямої і представницької демократії. Організація влади в державі соляріїв в утопічному творі "Місто сонця" італійського публіциста, монаха домініканського ордену Томазо Кампанелли. Політична і економічна рівність усіх соляріїв – громадян ідеальної теократичної республіки. Загальнообов’язкова трудова повинність, колективна праця як джерело радості, чотиригодинний робочий день, розподіл матеріальних благ за потребами, доступність освіти для кожного, громадське виховання дітей, вибір професій за здібностями і покликанням, обов’язків для всіх режим дня – основні риси суспільного життя соляріїв. Критика буржуазного суспільства, пропагування ідеї необхідності утвердження комуністичного суспільства – єдиного суспільства свободи і рівних можливостей в трактатах представників французького утопічного соціалізму – Жана Мельє Мазерні ("Заповіт"), аббата Мореллі ("Базіліада", "Кодекс природи або істинний дух її законів"), Габріеля Боно де Маблі ("Про права та обов’язки громадянина", "Про законодавство, або Принципи законів"), Гракха Бабефа (справжнє ім'я Франсуа Ноель) ("Змова задля рівності"). Заперечення державно-правової системи буржуазного суспільства, ідея захисту інтересів і звільнення з-під влади капіталу робітничого класу у працях французьких соціалістів-утопістів Анрі де Сен-Сімона (Клод Анрі де Рув Руа) ("Нове християнство"), Франсуа Марі Шарля Безансона Фурьє ("теорія чотирьох світових рухів і світових доль", "Теорія всесвітньої єдності", "Новий господарський соцієтарний світ"). Англійський мислитель Роберт Ньютаун Оуен як теоретик і практик соціалізму. Визнання головним чинником негативного впливу на характер суспільства загалом і окремого індивіда зокрема приватної власності. Суспільний ідеал – федерація вільних і автономних комун, що функціонують на принципах самоврядування, суспільної власності, рівних прав і обов’язків членів комуни, з раціональною і гуманною системою освіти і виховання підростаючого покоління. Необхідність використання для досягнення ідеального стану суспільства науково-технічних знань і досягнень промислового прогресу. Практична діяльність Р.Оуена: трудові комуни "Нова гармонія", "Гармоніхол". Різка критика буржуазного суспільства, ідеї захисту інтересів робітничого класу, заклики до революційної перебудови соціально-політичного і економічного ладу в 30-40-ві роки ХІХ ст. в концепціях революційно-утопічного комунізму Огюста Бланкі, Теодора Дезамі – у Франції, Вільгельма Вейтлінга – у Німеччині, Джеймса Бронтера О’Брайєна – у Англії. Ключові поняття: провіденціалізм, патристика, утопія, комунізм, соціалізм, державно-організоване суспільство, солярії, юридична рівність, соціальна рівність, пряма демократія, представницька демократія, асоціація, комуна, загальнообов’язкова трудова повинність, колективна праця, громадське виховання дітей та молоді, теократична республіка, робітничий клас. Питання до контролю та самоконтролю: 1) Чому, на вашу думку Августин не поділяв поглядів Цицерона та інших мислителів дохристиянської доби на державу, як вищий зразок втілення справедливості? 2) Якою змальовував Платон ідеальну державу у своїх трактатах "Держава" та "Закони"? 3) Погоджуєтесь ви чи заперечуєте, що ідеї ідеального суспільного устрою в теоріях утопічного соціалізму були дійсно утопічними? Доведіть свою точку зору. 4) Чи погоджуєтесь ви з твердження Платона, що з усіх соціальних інститутів найважливішим є право власності й користування власністю? Дайте тлумачення твердженню мислителя, що спільна власність є ідеальною для облаштування держави, але занадто ідеальною для людської природи. 5) Чим суттєво відрізняється соціалізм як соціальний лад від інших суспільно-економічних формацій? 6) Сформулюйте суть та основні положення державно-правової ідеології соціалізму. 7) Порівняйте, на скільки змінилися, еволюціонували політико-правові уявлення представників утопічного соціалізму доби Відродження і періоду становлення розвинутого капіталізму. Література: 1) Волгин В. Очерки истории социалистических идей с древности до конца ХVIII в. – М., 1975. 2) Галкин В. Наука или утопия? Опыт исследования социалистических учений последователей Р. Оуэна в Англии 20-40 гг. ХIХ в. – М., 1981. 3) История политических и правовых учений. / (Под ред. Нерсесянца В.). - М., 1999. - С.183-189. 4) Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997. – С. 389-391. 5) Утопический социализм. – М., 1982. 6) Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2005. - С. 42-49, 91-96, 406-418. 7) Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 43-47, 64-65, 126-134.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]