ЛЕКЦІЯ 3 ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

План

3.1. Актуальність дослідження.

3.2. Об’єкт і предмет дослідження.

3.3.Мета і завдання дослідження.

3.4. Гіпотеза дослідження.

3.5. Методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження.

3.6.Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження.

3.7. Практичне значення результатів дослідження та їх упровадження.

3.1. Актуальність дослідження.

Актуальність є першим критерієм вибору теми дисертаційного дослідження. Вона залежить від того, наскільки його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань, або усунення протиріч сфери освіти.

Формальною ознакою актуальності наукової роботи є її зв’язок з планом науково-дослідних робіт навчального закладу чи кафедри. Тому в дослідженні обов’язково має бути вказано, чи пов’язана тема дослідження з відповідними з програмою по розв’язанню найважливіших наукових проблем.

При визначенні актуальності необхідно достатньо переконливо показати, що стане вона серед тих, що вже досліджувалися, найбільш актуальна. Дослідження можна вважати актуальним лише в тому випадку, коли актуальний не лише даний науковий напрям, а й сама тема актуальна в двох відношеннях: її науковий розв’язок, по-перше, відповідає настепним потребам практики, а по-друге, заповнює прогалину в науці, яка в даний час не має наукових засобів для розв’язання цього актуального наукового завдання..

В самому загальному вигляді актуальність характеризує ступінь розходження між попитом на наукові ідеї і практичні рекомендації (для задоволення тієї чи іншої потреби) і пропозиціями, які може дати наука й практика сьогодні. Найбільш переконливою основою, яка визначає актуальність дослідження, є соціальне замовлення, яке відображає найгостріші соціально значущі проблеми, що вимагають негайного розв’язання.

При обгрунтуванні актуальності важливо з самого початку з’ясувати основні суперечності чи невідповідності між досягнутим рівнем педагогічного знання і проблемами розвитку теорії і практики. Вони можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів і зв’язків, так і появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань. Виявити суперечності, що визначають проблему дослідження, буває важче за розв’язання самої проблеми. Особливо важливими є суперечності, які виникають між наявними теоретичними положеннями і новими педагогічними фактами, які не можна пояснити з позицій традиційної парадигми. Можливі також суперечності в педагогічному процесі, шляхи подолання яких шукатимуться в процесі даного дослідження. Прикладом таких суперечностей може бути суперечність між прагненням учителя реалізувати на уроках ідеї індивідуально орієнтованого навчання і традиційними формами та методами організації навчального процесу, орієнтованими на роботу з «середнім» учнем.

Істотною вадою багатьох наукових досліджень є поверховий, некритичний аналіз історії питання, літератури з теми дослідження і, головне, педагогічного досвіду. Аналіз літератури з проблеми, як правило, підмінюється переліком авторів публікацій, причому не лише тих, які насправді досліджували проблему, а й тих, що тільки принагідно щось згадали в опублікованих статтях. До списку часто включають науковців з діаметрально протилежними поглядами на проблему і шляхи її розв’язання. З аналізу літератури не завжди зрозуміло, який же аспект проблеми залишається недослідженим або не задовольняє дослідника.

Для обгрунтування необхідності проведення дослідження тієї чи іншої проблеми слід проаналізувати стан її розв’язання в педагогічній практиці, вказати на недоліки традиційної методики навчання і виховання. Коли дослідник не має для цього достатньої кількості фактів, варто провести констатувальний експеримент.

При виборі проблеми дослідження важливо врахувати реальний стан справ у системі освіти і можливість розв’язання проблеми існуючими методами педагогічної науки.

Завершується опис актуальності розпочатого дослідження висновками про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в розглядуваній галузі недостатні, або вони застарілі, або відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження.