6.3. Групування дослідницьких даних

Спостереження над педагогічними об’єктами зазвичай проводять одночасно за декількома ознаками, що дає змогу зібрати більш повні дані про досліджувані явища та процеси. Результати спостережень фіксують у щоденниках, протоколах, анкетах, на бланках і в інших формулярах первинного обліку. Первинні документи обліку містять фактичний матеріал, який не потребує опрацювання. Обробка починається з упорядкування зібраних дослідних даних (із дотриманням правил однорідності складу вибірки) і систематизації фактів, виражених числами. Процес систематизації або впорядкування первиннихдослідних даних з метою вивчення інформації, що міститься в них, а також визначення закономірностей, яким підпорядковується досліджуване явище або процес, називається групуванням.

Вимірюванням (мінливістю) ознаки називається її здатність набувати різних значень у різних досліджуваних. За своїм характером ознаки можуть бути якісними та кількісними.

Групування – це не просто технічний прийом, а глибоко осмислена дія дослідника, спрямована на отримання правдивої та повноцінної інформації про об’єкт, який вивчають. За допомогою групувань можна виявити і вивчити взаємозв’язки між окремими явищами і показниками, що їх характеризують. Найбільш прийнятною формою групування є статистичні таблиці. Таблиці повинні бути лаконічними і зрозумілими, містити в собі тільки ті відомості, які потрібні для вивчення конкретного явища. Вони будуються у вигляді вертикальних і горизонтальних ліній. Вертикальні лінії потрібні для позначення граф (стовпчиків, колонок), а горизонтальні – для розташування рядків. Перетинання граф з рядками створюють клітини, що слугують для вписування в них статистичних даних. Зазвичай у таблицях наводять і загальні підсумки – у вигляді сум або усереднених показників, а також у відсотках від кількості варіант у групах і в усьому угрупуванні в цілому. Після нанесення граф і рядків утворюється макет таблиці. Всім графам і рядкам надаються заголовки (графам верхні, а рядкам бічні). Сама таблиця також повинна мати чітку і повну назву, з якої стає відомим, яке коло питань ілюструється. У назві обов’язково зозначаються використані одиниці виміру. Не варто будувати громіздких таблиць з надто великою кількістю граф, вони мають бути як можна простішими. Причому однотипні таблиці необхідно будувати однаково за розташуванням і назвами граф та рядків.

Основне призначення таблиць полягає в тому. щоб зробити доступним для огляду статистичний матеріал і полегшити можливості порівняння та зіставлення чисел. Проте в процесі ознайомлення з числами досить важко усвідомити різні аспекти поданих даних і утримати в пам’яті їхні співвідношення. Допомагає в цьому використання інших засобів наочного уявлення – малюнків, що дають змогу сприйняти одночасно більше інформації, ніж дають ряди цифр, і виробити певну точку зору на значення наведених результатів.

Статистичну обробку дослідних даних, навіть у вибірках невеликого обсягу, досить важко виконати технічно без попереднього їх групування в класи.

??

ЛЕКЦІЯ 7. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

План

7.1. Основні поняття математичної статистики

7.2. Статистична обробка дослідних результатів

Питання для самостійного опрацювання.

Приклад тестового завдання

Приклад практичного завдання

Тема 7

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність якісної та кількісної характеристики педагогічного дослідження.

2. Дайте характеристику головної вимоги до виділення сукупності.

3.Що називається частотою та варіантою?