3.5. Методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження

Шляхи (способи) розв’язання основних завдань передбачає визначення автором власне методології і теоретичних засад дослідження, а також основних методів, які використані ним під час проведення дослідницької роботи і тієї бази, на основі якої вивчалися ті, чи інші явища, перевірялися напрацювання, методики тощо.

Термін «методологія» означає вчення про науковий метод пізнання: сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що застосовуються в певній науці: галузь знання, яка вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і перетворювальної діяльності. За своєю суттю, це – базова основа пізнання і перетворення реальної дійсності. Визначаючи методологію, пошукувач твердить, з яких саме позицій, підходів і принципів він досліджує проблему. Часто в науковій роботі до методології відносять всі відомі підходи, які застосовуються в дослідницьких роботах.

Теоретичні основи розкривають ті базові теоретичні положення, опираючись на які дослідник розвиває теорію досліджуваної проблеми. Таких положень може бути кілька в залежності від того, який розділ дослідження і який теоретичний блок досліджується. В кожному науковому дослідженні теоретичні основи свої. Вони можуть співпадати з іншими працями, якщо предмет дослідження в якихось аспектах співпадає, або коли позиції дослідника в досліджуваному явищі або процесі спільні.

Основні методи дослідження – те, що використав дослідник в процесі дослідження. Іншими словами, в цьому випадку він демонструє той інструментарій, за допомогою якого забезпечив розв’язання основних завдань, досягнення мети дослідження. Тут же дається характеристика джерел інформації, тієї практичної сфери, в якій переважно здійснювалося дослідження.

Даний розділ дає можливість оцінити ступінь повноти розв’язання виділених дослідником завдань. За ним можна судити і про сплановану достовірність одержаних результатів дослідження.

Ключовою вимогою до організації і проведення наукового дослідження є його методологічна повнота і достатність, тобто застосування різних типів і рівнів методологічного аналізу. Необхідно не декларувати, а використовувати сучасні наукові підходи (комплексний, системний, діяльнісний, синергетичний підходи, надійні засоби збирання і обробки інформації, математичі й інформаційні засоби тощо). Це дасть можливість опрацювати й оперувати єдиною моделлю об’єкта на всіх етапах дослідження. Крім того, дослідження повинно бути оптимальним у розумінні досягнення результатів при збалансованих, мінімальних затратах часу і зусиль дослідника. З цією метою воно планується, має канали зворотного зв'язку, можливості своєчасного корегування і відтворення в дослідному порядку.

При визначенні стратегії дослідження, його теоретичних засад необхідно точно вказувати, яка психологічна чи педагогічна теорія (концепція) прийнята за основу, який науковий підхід (або поєднання підходів), обрано для розв’язання завдань дослідження. Це дає можливість добитися чіткості і ясності в способах визначення об’єкта і оформлення результатів дослідження, запобігти словесних маніпуляцій відносно термінів «комплексний», «системний», «цілісний», «синергетичний», «діалектичний» тощо.

Вимоги до вибору і реалізації таких засобів методологічного аналізу зводиться до того, щоб методи дослідження, його понятійно-категоріальний апарат були адекватними обраній стратегії, характеризувалися необхідністю і досконалістю (їхній набір, оптимальне поєднання і номенклатура). В такому випадку забезпечується можливість одержання достовірного і співставного емпіричного матеріалу, його обґрунтованої теоретичної обробки й інтерпретації.

Що стосується вимог до понятійно-категоріальногого апарату дослідження, то мова йде передусім про чіткість і однозначність понять, які вводить дослідник, і про пояснення використовуваних категорій у тих випадках, коли авторське розуміння відрізняється від прийнятого в психолого-педагогічній науці.

Що ж таке методологія науки?

Насамперед, методологію розуміють як загальну систему теоретичних знань, які виконують роль провідних принципів наукового пізнання, шляхів та засобів реалізації наукового дослідження. Особливість методологічних принципів полягає у визначенні вихідних наукових позицій, загальних для всіх галузей знання. Одночасно вони є теорією наукового пізнання у конкретній галузі науки, тому для визначення місця методології педагогічної науки в загальній системі методологічного знання важливо враховувати, що розрізняють кілька рівнів методології.

Зміст першого з цих рівнів – філософські знання. Вони охоплюють філософські основи дослідження, його світоглядну функцію і загальнонаукові положення. Другий рівень – загальнонаукова методологія (системний підхід, синергетичний підхід, діяльнісний підхід, особистісно орієнтований підхід, характеристика різних типів наукових досліджень, їхні стани й елементи: гіпотеза, об’єкт і предмет дослідження, мета, завдання тощо). Третій рівень – конкретно-наукова методологія, тобто сукупність методів, принципів дослідження і процедур, які застосовуються в тій чи іншій спеціальній науковій дисципліні, наприклад у педагогіці.

Методологія науки дає характеристику компонентів наукового дослідження – його об’єкта, предмету аналізу, завдання (або проблеми) дослідження, сукупності дослідницьких засобів, необхідних для розв’язання задачі даного типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника в процесі розв’язання задачі. Найбільш важливими завданнями методології науки є: 1) виявлення об’та і предмета дослідження; 2) постановка наукового завдання або проблеми (саме тут найчастіше допускаються методологічні помилки, які призводять, наприклад, до висунення псевдо проблем, що істотно затруднює одержання результату); 3) побудови (шляхом поєднання відомих елементів науково-методичного апарату) методу (або теорії) розв’язання даного наукового завдання (проблеми) і оцінки його застосованості; 4) аналіз обгрунтованості і оцінки достовірності одержуваних результатів; 5) оцінка значущості опрацьованих методичних рекомендацій.

Методологія вивчає теоретичні питання наукового пізнання, закономірності дослідження як творчого процесу за допомогою аналізу наукового дослідження науковців, застосовуваних методів і засобів, їх порівняння і систематизації.

Методологія педагогіки включає в себе систему знань (і способи їх одержання) про засади і структуру педагогічної теорії, підходи до досліджуваних процесів і явищ, а також метод формування навичок і розвиток особистісних якостей. На сучасному етапі розвитку педагогіки розв’язуються не окремі актуальні методологічні питання, а створена цілісна методологія як специфічна система знань. Це призвело до підвищення ефективності педагогічної теорії і наукових досліджень.

Одним із наукових понять, пов’язаних з методологією, є поняття методу. Поняття «науковий метод» передбачає цілеспрямований підхід, шлях, за допомогою якого досягається поставлена мета. Це комплекс різних пізнавальних підходів і практичних операцій, спрямованих на здобуття наукових знань. У педагогічному дослідженні науковий метод являє собою систему підходів і способів, які відповідають предмету і завданням даної науки.

Поняття «метод» вживається в широкому і у вузькому розумінні цього слова. В першому випадку воно означає пізнавальний процес, який включає в себе кілька способів. Наприклад, метод теоретичного аналізу включає в себе, крім останнього, синтез, абстрагування, узагальнення. У вузькому розумінні метод означає спеціальні прийоми наукової дисципліни. Наприклад, в педагогіці – це метод наукового спостереження, метод опитування, експериментальний метод тощо.

В педагогічному дослідженні широко використовується також поняття «методика». Цей термін застосовується для позначення сукупності (комплексу) різних форм і способів використання методів, за допомогою яких здійснюється пізнання психолого-педагогічних явищ і процесів.

Вживається також поняття дослідницька процедура. Це соціологічний термін, який позначає в більшій мірі організаційний бік дослідження: визначення об’єктів і плану дослідження, часових параметрів, числа учасників, дослідницької бази.

Методологічний рівень наукових праць з педагогіки визначається ступенем відповідності цих праць ряду вимог, які до них ставляться і які передбачають необхідність пошуку стратегії дослідження, організації пошуку і його проведення, вибору тактичних засобів і способів методологічного аналізу, наявності понятійної основи, результатів дослідження.

Дослідження, яке адекватно реалізує поєднання цих вимог, є дійсно науковим. В цьому випадку воно розглядається як кваліфікаційне: тобто таке, яке свідчить про досягнення не лише конкретного позитивного результату, а й відповідного рівня наукової кваліфікації, який дає можливість здійснювати в майбутньому самостійне дослідження.