- •3.1. Актуальність дослідження.
- •3.2. Об’єкт і предмет дослідження.
- •3.3. Мета і завдання дослідження
- •3.4. Гіпотеза дослідження
- •3.5. Методологічні і теоретичні засади педагогічного дослідження
- •3.6. Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження
- •3.7. Практичне значення результатів дослідження та їх упровадження.
- •Лекція 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Метод наукового пізнання: сутність, зміст,основні характеристики
- •Лекція 4. Емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження
- •4.1. Метод вивчення психолого-педагогічної наукової й методичної літератури, архівних матеріалів
- •4.1. Педагогічні дослідження
- •4.2. Загальнонаукові логічні методи і прийоми.
- •Лекція 5.
- •5.3. Емпіричні иетоди педагогічного дослідження
- •5.1. Вивчення літератури, документів і результатів діяльності.
- •Лекція 5. Теоретичні й порівняльно-історичні методи психолого-педагогічних досліджень
- •5.1. Сутність і специфіка теоретичного пізнання, його основні форми
- •6.1. Вимірювання в педагогіці.
- •6.2. Вимірювальні шкали.
- •6.3. Групування дослідницьких даних
- •7.1. Основні поняття математичної статистики
- •Лекція 7. Методика проведення психолого-педагогічного дослідження
- •Лекція 8. Оформлення результатів наукового дослідження
- •8.1 Літературне оформлення та основні вимоги до змісту дослідницького матеріалу.
- •8.2. Методичні рекомендації щодо написання наукового дослідження
- •8.3. Деякі проблеми стилю викладу матеріалу наукової роботи.
- •Практичні завдання до курсу «основи психолого – педагогічних досліджень»
- •Практичні завдання до курсу «основи психолого – педагогічних досліджень»
- •Лекція 8. Педагогічна майстерність і культура дослідника1
- •8.1. Педагогічна майстерність дослідника
- •Календарний план
- •Календарний план
- •Календарний план
- •Участь у конференціях
- •Дисертаційного дослідження Долинського Євгена Володимировича «Формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів в процесі дистанційного навчання»
- •Реферату « ---------------------------------------------------
- •Написаного __________________________________________________
- •Реферату « ---------------------------------------------------
- •Написаного __________________________________________________
- •Запитання для білетів
- •Тема 1.
- •Тема 3.
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •Тестові завдання до теми 1.
- •1. Оберіть правильну відповідь для твердження: «Наука виконує у суспільстві такі функції»:
- •2. Яке із тверджень правильне:
- •3. Яка система наук відноситься до суспільних?
- •4. Дайте правильну відповідь:
- •5. Загальним завданням педагогіки є:
- •6. Знайти правильну відповідь:
- •7. Яка відповідь правильна?
- •8. Який із секторів не включає організації науки в державі:
- •9. Яка із структур не відноситься до наукових установ нан України?
- •10. Який із пунктів не записано в статуті нан України як мета її діяльності?
- •Тестові завдання до теми 2.
- •1. Що пояснюють і передбачають педагогічні дослідження?
- •2. Яка із відповідей не відноситься до характерних ознак фендаментальних досліджень?
- •3. Яка із відповідей не відноситься до основних ознак прикладних досліджень?
- •4. Що розуміється під науковою проблемою?
- •5. Яка із відповідей не передбачає постановки проблеми?
- •6) Що таке проблема?
- •7. На основі чого формулюються дослідниками наукові проблеми?
- •8. Що не обов’язково повинна включати тема з педагогіки, яка має прикладний характер?
- •9. Яка із відповідей не відноситься до різновидності тем наукового дослідження?
- •10. Який із критеріїв не відноситься до основних при виборі теми наукоого дослідження:
- •Тестові завдання до теми 3.
- •1. В якому випадку дослідження можна вважати актуальним?
- •2. Виберіть правильну відповідь
- •3. Предмет дослідження – це
- •4.Вказати відповідь, варіант яка не відповідає завданню дослідження
- •5. Що означає гіпотеза дослідження
- •6. Термін «методологія» означає
- •7. Новизна опрацювання процесу, методу або прийому в педагогіці полягає в тому, що
- •8. Теоретична значущість – це
- •9. Практичне значення наукового дослідження характеризується
- •10. Яка з ланок зайва у процесі впровадженні результатів дослідження
- •Тестові завдання до теми 4.
- •1. Що розуміють під методом дослідження?
- •2. Що таке аналіз?
- •3.Що таке синтез?
- •4.Узагальнення як метод наукового пізнання являє собою:
- •5. Порівняння – це:
- •6.Класифікація – це:
- •7.В чому полягає суть моделювання?
- •8. До емпіричних методів дослідження відносяться
- •9.Метод педагогічних спостережень – це:
- •10 Анкетування – це:
- •Тестові завдання до теми 5.
- •1. Під методом дослідження розуміють:
- •2. Яка із відповідей не відноситься до характерних ознак наукового методу:
- •3. Вивчення літератури, документів і результатів діяльності служить для:
- •4. Контент-аналіз – це:
- •5. Метод педагогічних спостережень – це
- •6. Яке правило не передбачає виконання дослвдником під час спостереження як методу педагогічного дослідження:
- •7. Метод вивчення та узагальнення педагогічного досвіду дає можливість:
- •8. Науково-педагогічна експедиція – це:
- •9. Бесіда як метод педагогічного дослідження передбачає:
- •10. Анкетування – це:
- •Тестові завдання до теми 6.
- •1. Показниками дослідження називають:
- •Тестові завдання до теми 7.
- •4. Оберіть правильну відповідь:
- •2. Який із пунктів не відноситься до основних вимог щодо змісту дослідницького матеріалу (за в.Загв’язінським)?
- •3. У вступі до наукового дослідження дається (оберіть зайве):
- •9. Оберіть правильну відповідь:
- •10. Наукова робота повинна бути оформлена належним чином і обов’язково включати:
8.2. Методичні рекомендації щодо написання наукового дослідження
У вступі до наукового дослідження дається обгрунтування актуальності і проблемності обраної теми. Коротко вказується на зв’язок обраного напряму досліджень із планами організації, де виконана робота.
Далі формулюють мету роботи і завдання, які необхідно розв’язатидля досягнення поставленої мети. Не слід мету формулювати як «Дослідити ... », «Вивчення ... », «Обгрунтування ... » тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму кінцеву мету.
Автор зобов’язаний вказати у вступі, які саме наукові методи він використав для досягнення поставленої в роботі мети і розв’язання поставлених завдань. Перераховувати їх треба не у відриві від змісту роботи, а потрібно коротко і змістовно визначити, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу рецензентам, членам екзаменаційної комісії пересвідчитися в логічності та доречності вибору саме цих методів.
У вступі чітко визначається наукова (не інформаційна) новизна одержаних результатів, показується їх відмінність від відомих раніше, описується ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення потребує чіткого формулювання, розкриття основної його сутності, при цьому особлива увага зосереджується на рівні досягнутої новизни. У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли простоконстатується, що в науковій роботі зроблено те й те, а сутності й новизни із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотації є найбільш поширеною помикою авторів при загальній характеристиці роботи. До цього пункту не треба включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, технологій, схем, алгоритмів тощо. Слід завжди розмежовувати одержані нові наукові положення і нові прикладні результати, які випливають з теоретичного доробку оатора. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв’язаного в роботі наукового завдання або наукової проблеми.
У роботі теоретичного характеру у вступі подаються відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендацій щодо їх використання, а в роботах прикладного характеру – відомості щодо застосування одержаних результатів у педагогічній практиці або ж рекомендації щодо їх використання. Тут же даються короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням навчальних закладів, наукових установ, організацій, у яких здійснена реалізація, і в яких формах.
У вступній частині повідомляється також де обговорювалися обержані автором наукові результати.
Основна частина наукового дослідження складається з кількох розділів, в яких викладаюьться результати теоретичних і експериментальних досліджень. В теоретичній частині аналізується література та інші джерела з досліджуваної проблеми, викладаються теоретичні концепції (філософські, соціологічні, педагогічні, психологічні, медичні), які становлять теоретичну базу дослідження, аналізується існуюча педагогічна практика, а також реалізується історія питання. Аналітичний огляд (стан питання) повинен повно і систематично висвітлювати стан питання, якому присвячене дане дослідження. Предметом аналізу в огляді повинні бути нові ідеї і проблеми, можливі підходи до розв’язання цих проблем, результати попередніх пошуків у питанні, якому присвячена науково-дослідна робота, і в суміжних питаннях (при необхідності), можливі шляхи розв’язання задач. Обговорення обраного напряму роботи повинно показувати його переваги у порівнянні з іншими можливими. В ньому наводиться оцінка прийнятого напряму дослідження з наукової точки зору. Обгрунтування вибору і робоча гіпотеза повинні спиратися на рекомендації, які містяться в аналітичному огляді, з урахуванням конкретних умов проведення науково-дослідної роботи. Обгрунтування обраного напряму роботи не слід підміняти обгрунтуванням доцільності (або необхідності) самої роботи.
У результаті виконання теоретичної частини мають бути сформульовані завдання експериментальних досліджень. Крім того, після завершення теоретичної частини мають бути визначені необхідний обсяг експериментів і очікуваний характер результатів, сформульовані вимоги до проведення педагогічного експерименту.
В нступних розділах детально і послідовно викдадається зміст виконаного дослідження, описуються всі проміжні і кінцеві результати в тому числі й негативні. Використанні методики мають бути описані досить детально, з обгрунтуванням їх вибору (або опрацювання). Якщо в роботі використані заганоприйеяті (загальновідомі) методи, то їх детально описувати не слід. При цьому додаються посилання на відповідні джерела інформації або опис методів у додатку. При виборі методики слід визначити обсяг кожного з педагогічних експериментів, з’ясувати, які параметри в ході експериментів повинні змінюватися, в яких межах і як ці зміни вимірюватимуться.
В частині, присвяченій опису педагогічних експериментів, повинна вказуватися мета і викладатися програма експериментів, їх суть, оцінюватися точність і достовірність одержаних даних, співставлятися з теоретичними даними. Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів) і їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць.
Після закінчення експериментальних досліджень їхні результати повинні бути співставленні з теоретичними. Лише в цьому випадку експериментальна частина буде повноцінною.
Висновки повинні містити оцінку результатів роботи, зокрема, з точки зору їх відповідності поставленим завданням. У висновках необхідно формулювати те нове, що його вніс автор у педагогічну теорію, практичні поради і рекомендації, вказувати провідні напрями подальшого опрацювання проблеми або аргументувати доцільність продовження дослідження.
За результатами дослідження робляться узагальнення (висновки) і закінчення. Кожен параграф закінчується висновком, який закінчує думку параграфа і показує необхідність («місток») переходу до наступного. Думка виражається одним-двома реченнями. Висновок завершують і кожен розділ роботи. Вони являють собою узагальнення за результатами аналізу загальної проблеми, викладеної в розділі, у вигляді підсумку, одержаного за параграфами. Як правило, висновки викладаються у кількох абзаціх, які наближено відповідають числу параграфів.
Робота закінчується заключною частиною, яке називається закінченням. Як і всяке закінчення, ця частина виконує роль кінцівки, зумовленої логікою проведення дослідження, яке носить форму синтезу нагромадженої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі.
Найбільш характерними недоліками формулювання закінчення наукової роботи є:
а) закінчення являє собою звіт про виконану роботу з посиланням не=а текст роботи, що не дає можливості осмислити результати, одержані дослідниками;
б) відмічається занадто жорсткий зв’язок закінчення з положеннями, які виносяться на захист, практичне їх дублювання. В цьому випадку не формулюється загальний результат виконаної роботи;
в) закінчення носить формальний характер, не відображаючи змісту виконаної роботи;
г) іноді закінчення взагалі немає.
До змісту наукової роботи, окрім основної, текстової частини, належать додатковий матеріал, що подається окремо («Додатки»). В додатки включають допоміжний матеріал: таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи дослідів; зразки анкет, тестів тощо; інструментарії та методики; проміжні математичні формули та розрахунки; ілюстрації допоміжного характеру тощо.
Бібліографія (список використаних джерел) повинна включати перелік використаних літературних і рукописних джерел, матеріалів на електронних носіях, які розміщуються або послідовно за алфавітом, або з підрозподілом на види джерел. Найменування і повні вихідні дані всіх згаданих джерел проводиться за останніми виданнями (виняток робиться для першоджерел, які корисно приводити за першим виданням; для інших випадків винятки треба спеціально обгрунтовувати) і у відповідності з ГОСТом. До бібліографії наукових праць слід вносити змістовні роботи провідних вчених з тієї чи іншої галузі дослідження, не перевантажуючи її другорядними публікаціями: посібниками, довідковою літературою, застарілими виданнями, популярними брошурами тощо.