Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lek_korot.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Лекція 5. Теоретичні й порівняльно-історичні методи психолого-педагогічних досліджень

 

Питання лекції:

5.1. Сутність і специфіка теоретичного пізнання, його основні форми.

5.2. Використання загальнонаукових логічних методів як основу теоретичного психолого-педагогічного дослідження.

5.3. Порівняльно-історичні методи психолого-педагогічного дослідження.

 

5.1. Сутність і специфіка теоретичного пізнання, його основні форми

У психолого-педагогічних вишукуваннях поряд з емпіричними методами широко використаються методи теоретичного пошуку, необхідні для проникнення в сутність досліджуваного явища або процесу. Варто мати на увазі, що застосування емпіричних методів має свою обмеженість. Вона полягає в неможливості з їхньою допомогою розкрити за зовнішнім внутрішнє, встановити причинний зв'язок, виявити необхідність, рушійні сили, тенденції зміни й т.д. Емпіричні методи головним чином фіксують існуюче й для конструювання нових систем вони не годяться.

На противагу емпіричному теоретичний рівень дослідження припускає проникнення в сутність досліджуваного, розкриття його внутрішньої структури, джерел походження, механізмів розвитку й функціонування. Призначення теоретичного пошуку складається не в тім, щоб установити факти й розкрити зовнішні зв'язки між ними, а в поясненні, чому вони існують, що їх викликало, у виявленні можливостей їхнього перетворення. Застосування теоретичних методів не робить безпосереднього впливу на різноманіття спостережуваних фактів, однак дозволяє виявляти у фактах сховані закономірності, загальне, необхідне, істотне, зрозуміти взаємовплив визначальний розвиток факторів.

Для того щоб безпосередньо перейти до розгляду теоретичних методів дослідження психолого-педагогічних процесів й явищ, коротко розкриємо специфіку й основні форми теоретичного пізнання, його ключові категорії й поняття.

“Теоретичний рівень наукового пізнання характеризується перевагою раціонального моменту – понять, теорій, законів й інших форм мислення й “розумових операцій”. Живе споглядання, почуттєве пізнання тут не усувається, а стає підлеглим (але дуже важливим) аспектом пізнавального процесу. Теоретичне пізнання відбиває явища й процеси з боку їх універсальних внутрішніх зв'язків і закономірностей, що осягають за допомогою раціональної обробки даних емпіричного знання. Ця обробка здійснюється за допомогою абстракцій “вищого порядку” – таких як поняття, закони, категорії, принципи й ін. ”1

На основі емпіричних даних відбувається уявне об'єднання досліджуваних об'єктів, збагнення їхньої сутності, “внутрішнього руху”, законів їхнього існування, що становлять знання на даному рівні. Найважливіше завдання теоретичного знання - досягнення об'єктивної істини у всій її конкретності й повноті змісту. При цьому особливо широко використаються такі загальнонаукові логічні методи й прийоми пізнання як абстрагування, синтез, індукція, дедукція, сходження від абстрактного до конкретного, моделювання й інших. Присутність у пізнанні ідеалізації служить показником розвиненості теоретичного знання як набору певних ідеальних моделей.

Характерною рисою теоретичного пізнання є його спрямованість на себе, тобто дослідження самого процесу пізнання, його форм, прийомів, методів, понятійного апарата й т.д. На основі теоретичного пояснення й пізнаних законів здійснюються пророкування й наукове передбачення майбутнього.

Література:

1.Коханко О.М. Основи психолого-педагогічних досліджень. Хм.-2001р.

2. Цехмістер А.І. Основи психолого-педагогічних досліджень. К.-2000р.

3. В.В. Краевский. Методология педагогического исследования. – Самара: СамГПИ, 1994. – С.11.

ЛЕКЦІЯ 6. МЕТОДИ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

(За С.У.Гончаренком)

План

6.1. Вимірювання в педагогіці.

6.2. Вимірювальні шкали.

6.3. Групування дослідницьких даних.

6.4.Основні поняття математичної статистики.

6.5.Статистична обробка даних педагогічних досліджень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]