3.2. Об’єкт і предмет дослідження.

Важлива сторона грамотного дослідження пов’язана з визначенням об’єкта і предмета дослідницької роботи. Об’єкт наукового пізнання виступає сферою пошуку, а предмет, - як те конкретне, що виявляється.

Об’єкт дослідження в педагогіці – це певний процес, певне педагогічне явище, яке існує незалежно від суб’єкта пізнання, і на яке спрямована увага дослідника, наприклад, на процес розвитку суб’єктів виховуючих відносин, на процес становлення нової освітньої системи, на ефективність певної технології навчання чи виховання. Ось чому не зовсім коректно називати об’єктом днаприклад, учнів і вчителів, початкову школу тощо.

Об’єктом педагогічного дослідження можуть виступати, наприклад, процеси навчання, виховання або розвитку особистості в особливих умовах (професійно-технічна школа, дошкільне виховання, післядипломна освіта тощо), процеси становлення нових освітніх і виховних систем, процеси формування певних якостей особистості тощо.

Поняття предмет дослідження ще конкретніше за своїм змістом: у предметі дослідження фіксується та властивість або відношення в об’єкті, яка в даному випадку підлягає глибокому спеціальному вивченню. Предмет дослідження – це та сторона, той аспект, та точка зору, «проекція», з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш істотні (з точки зору дослідника) ознаки об’єкта. Предмет дослідження – сфера реальності, яка являє собою частину досліджуваного об’єкта, за рамки якого він не виходить, і стосовно якого відсутня теорія (або теорія неповна). Змістово предмет визначається тим, що перебуває в межах об’єкта і зумовлює зміст запланованого дослідження.

Предметом дослідження можуть бути мета освіти чи виховання, прогнозування, зміст, форми й методи організації і проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій.

Предметом дослідження можуть виступати також різні педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в педагогічних колективах, між сім’єю та школою, школою і виробництвом, громадськістю і школою, стосунки між дітьми різного віку в навчальних і трудових об’єднаннях; формування єдиного колективу дорослих і дітей у спільній діяльності; педагогізація соціального середовища; зв’язки між факторами, які впливають на освіту й розвиток дітей, і одержаними результатами (наприклад, вплив середовища на розвиток пізнавальних інтересів або характеру спілкування на самооцінку і рівень претензій вихованців; залежність ефективності запам’ятовування мовного матеріалу від організації пізнавальної діяльності; специфіка і динаміка розв’язання інтелектуальних задач партнерами в умовах інтелектуально-ігрових змагань). Предмет педагогічного дослідження обов'язково повинен включати зв’язки виховного інституту із зовнішнім середовищем, власне педагогічні, соціальні і психологічні фактори і зв’язки в їх зчепленні і взаємодії.

Предмет дослідження, таким чином, формується на об’єктивній основі самим дослідником, який надає йому певну логічну форму вираження. Зробити це можна, лише спираючись на певні вихідні положення, на певну, хоча б наближену гіпотетичну концепцію того, що вивчається.

Таким чином, виділення одного або кількох предметів дослідження – це вже початок теоретичного аналізу, визначення певних основ і цільових установок подальшої дослідницької роботи. Визначення об’єкта і предмета дослідження, їх «розведення» служить показником ступення заглиблення дослідника в суть об’єкта і просування в самому дослідницькому процесі.