Задача № 1

В колонках 1-4 таблиці 2.1 наведені показники граничної корисності, яку пан Волошко отримав би у випадку придбання ним різної кількості продуктів А, В, С, D. В колонці 5 наведені граничні корисності, які вилучає пан Волошко шляхом заощадження. Припустимо, що ціни товарів А, В, С, D складають 18, 6, 4 та 24 грн. відповідно, а грошовий доход пана Волошко дорівнює 106 грн.

Таблиця 2.1

Вихідні дані

Колонка 1		Колонка 2		Колонка 3		Колонка 4		Колонка 5
Одиниці А	МU	Одиниці В	МU	Одиниці С	МU	Одиниці D	МU	Кількість заощаджених гривень	МU
1	72	1	24	1	15	1	36	1	5
2	54	2	15	2	12	2	30	2	4
3	45	3	12	3	8	3	24	3	3
4	36	4	9	4	7	4	18	4	2
5	27	5	7	5	5	5	13	5	1
6	18	6	5	6	4	6	7	6	0,5
7	15	7	2	7	3,5	7	4	7	0,25
8	12	8	1	8	3	8	3	8	0,12

На підставі даних таблиці 2.1 визначте:

1. Яку кількість товарів А, В, С, D придбає пан Волошко для максимізації своїх потреб?

2. Скільки гривень пан Волошко вирішить заощадити?

Перевірте правильність відповідей за допомогою алгебраїчного виразу правила максимізації корисності.

Задача № 2

Показники корисності різних комбінацій шляп та яблук зведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники корисності різних комбінацій шляп та яблук

Кількість	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Корисність шляп	100	190	270	340	400	450	490	520	540	550
Корисність яблук	50	95	135	170	200	225	245	260	270	275

Ціна шляпи – 2 дол. Ціна 1 кг яблук – 1 дол. Доход споживача – 12 дол.

Використовуючи дані, наведені в таблиці 2.1:

1. Проілюструйте дію закону спадної граничної корисності.

2. Визначте реальний доход споживача, виражений в кількості куплених шляп і в кількості куплених яблук.

3. Визначте, яку кількість благ придбає споживач в положенні рівноваги. Яку величину сукупної корисності від матиме за такого вибору? Якими є величини граничної корисності шляп і яблук в положенні рівноваги.

4. З’ясуйте, якою буде цінність шляп, виражена в яблуках, та цінність яблук, виражена у шляпах ?