2.12.2. Ціна основних джерел капіталу
Можна виділити три основних джерела капіталу: позиковий капітал; акціонерний капітал; відкладений прибуток (фонди власних коштів і і нерозподілений прибуток).
Основними елементами позикового капіталу є кредити банку і випущені І підприємством облігації. Ціна першої складової повинна розглядатися з урахуванням податку на прибуток. Справа в тім, що відсотки за користування позичками банку включаються у собівартість продукції. Тому ціна одиниці такого джерела коштів (Кбс) менше, ніж відсоток, що сплачується банку (р):
Кбс=р*(1-Н), (2.13)
де Н - ставка податку на прибуток.
Ціна такого джерела коштів, як облігації підприємства, приблизно дорівнює розміру відсотків, що сплачуються.
190
Згадаємо,
що ціна будь-якого фінансового активу
(Ца) при заданому рівні прийнятного
доходу (г) і прогнозованих по роках
доходах (Дк) визначається за формулою:
Ца = Дк \ ( 1+r) к
Якщо доходи по роках однакові (Д), то ця формула трансформується у такий спосіб:
Ца = Д/г. (2.19)
Припустимо, що підприємство генерує по роках той самий рівень доходів, що природньо використовуються для покриття витрат по обслуговуванню джерел капіталу. Таких два - власний капітал і позиковий капітал. Обслуговування першого джерела рівносильне виплаті дивідендів; обслуговування другого джерела зводиться до виплати відсотків. Якщо для простоти припустити, що весь чистий прибуток розподіляється між акціонерами, то узагальненою характеристикою рівня витрат є показник зваженої ціни капіталу (СС). Узагальненою характеристикою доходу, що використовується для обслуговування джерел капіталу, у цьому випадку, є валовий дохід, зменшений на величину податку на прибуток та інші обов'язкові відрахування від прибутку.
Показник дохід до розподілу (ДР) має таку економічну інтерпретацію: він характеризує загальну суму коштів на рік, витрачених на обслуговування власного та залученого капіталу, що дорівнюють: а) сумі відсотків, сплачених за рік за використання залучених джерел коштів; б) сумі виплачених дивідендів; в) сумі реінвестованого прибутку.
З огляду на викладене вище, ціна підприємства (Цп) може бути знайдена за формулою:
ЦП = ДР/СС. (2.20)
2.12.4. Гранична ціна капіталу
Ціна існуючої структури капіталу - це оцінка за даними минулих періодів. Очевидно, що ціна окремих джерел коштів, так само як і структура капіталу, постійно змінюється. Тому і зважена ціна капіталу не є постійною величиною - вона змінюється з часом під впливом багатьох факторів. Одним із них є розширення обсягу нових інвестицій. Нарощування економічного потенціалу підприємства може здійснюватися як за рахунок власних коштів (реінвестування частини прибутку), так і за рахунок залучених коштів. Перше джерело засобів відносно дешеве, але обмежене в розмірах. Друге джерело, у принципі, не обмежене зверху, але ціна його може істотно змінюватись залежно від структури авансованого капіталу. Відносне зростання динаміки другого джерела, як правило, приводить до зростання ціни капіталу в цілому як плати за ризик, що зростає.
193
Зважаючи на викладене вище, уводиться поняття граничної ціни капіталу, що розраховується на основі прогнозних значень витрат, які компанія змушена буде понести для відтворення необхідної структури капіталу при сформованих умовах фондового ринку. Наприклад, компанія планує прийняти участь у великому інвестиційному проекті, для реалізації якого будуть потрібні додаткові джерела фінансування, які можна буде одержати лише на фондовому ринку. У цьому випадку прогнозна ціна капіталу, що і буде граничною, може істотно відрізнятися від поточної ціни.