4. Визначення потреби в ресурсах і оптимізація графіка

Мережні графіки проведення робіт дозволяють підраховува­ти потреби у всіх видах ресурсів, що необхідні підприємству за періодами часу. Перевагою графіків, побудованих у масштабі часу, є та обста­вина, що, зберігаючи мережну основу, МГ наближають до лінійного, більш зручного для підрахунку заданого виду ресурсів з подальшою оптимізацією. Такі моделі зручні і для оперативно­го контролю над ходом будівництва.

Основою для побудови масштабного мережного графіка є без­розмірний раніше побудований МГ, і розрахований секторним чи табличним способом. Мережний графіку масштабі часу будується з дотриманням визначених правил.

Змінити загальну потребу в ресурсах за періодами часу й у цілому за МГ можна за рахунок подовження тривалостей робіт і зменшення наявних резервів часу в межах зображених подій.

Розрахунок мережної моделі і розбір наведеного прикладу здійснювався, виходячи з припущення, що кожна робота забезпе­чена всіма необхідними ресурсами. У дійсності ж, ресурси завжди обмежені. Відсутність тих чи інших ресурсів приводить до зміни послідовності робіт. Власне кажучи, уся робота керівника — ме­неджера зводиться до постійного аналізу використання ресурсів і їх розподілу.

Коректуванням мережі називають роботи з поліпшення тих чи інших параметрів МГ. Інакше кажучи, коректування — роз­поділ і перерозподіл ресурсів графіка для виконання завдання, поставленої мети. Часто цю роботу називають оптимізацією. За­стосування терміну «оптимізація» не завжди виправдане. Якщо в результаті зміни графіка розрахункові параметри приводяться у відповідність із завданням, то це буде коректування.

Необхідність коректування мережі виникає, коли після скла­дання і розрахунку мережі виявляється, що тривалість робіт із графіка не відповідає завданню, для виконання робіт у бажаний термін не вистачає робочої сили, матеріалів, інших ресурсів або того й іншого разом..

На виробництві МГ коректують як за часом, так і за ресурса­ми. Коректування за одним ресурсом неминуче викликає також коректування за іншими ресурсами. Розгляд мережі одночасно за всіма критеріями і з обліком їхнього взаємного впливу є дуже складним, і вирішення таких завдань знаходиться поки що в стадії наукової розробки.

Коректування (оптимізація) МГза часом. Коректування за ча­сом мають мету скоротити загальну тривалість робіт , тобто до­вжину критичного і шляхів, близьких до критичного, до величи­ни, що задовольняє розроблювача чи замовника.

Для скорочення загальних термінів застосовують наступні прийоми:

аналіз топології мережі;перерозподіл трудових ресурсів;сполучення технологічних процесів у часі;залучення додаткових ресурсів;збільшення змінності робіт.

Першим кроком у процесі коректування мережі за критерієм «час» є ретельний аналіз топології мережі. На цьому етапі особли­ва увага приділяється перевірці позначених залежностей. Зайві і неправильно проставлені фіктивні роботи можуть привести до не­виправданого збільшення термінів виконання робіт із графіка.

Іншим, дуже ефективним прийомом в досягненні поставленої мети є перерозподіл трудових ресурсів. Він полягає в перекладі бри­гад (ланок, робітників), зайнятих на роботах, які мають резерви ча­су, на робот и, що не мають таких резервів, тобто критичні і близькі до критичного. До поєднання технологічних процесів у часі звертаються тоді, ко­ли це здійснено з умов техніки безпеки ведення паралельних робіт. Залучення додаткових ресурсів до виконання критичних робіт дозволяє також скоротити загальну тривалість будівництва об'єкта. Ці ресурси можуть бути вилучені з інших об'єктів, а та­кож з інших робіт МГ, що мають резерви часу.