5. Попередні рішення

Рентабельність операцій залежить від досягнення балансу між попитом на товари і послуги і ресурсами, необхідними для їхньо­го виробництва. І хоча це питання і є центральним, потрібно прийняти правильні рішення не тільки про обсяг виробничих по­тужностей, але й про їхнє розташування і планування. У корот­костроковому періоді іноді вдається змінювати потужність слідом за коливаннями попиту, наприклад, за рахунок понаднор­мової роботи, але все-таки масштаб таких відхилень відносно ма­лий у порівнянні з загальною виробничою потужністю. Первісні рішення про обсяг потужностей пов'язані з великими матеріаль­ними витратами і носять довгостроковий характер.

Рішення з розташування і планування також деякою мірою забезпечують ефективність діяльності організації. Якщо вони ви­являться невірними, то організація не зможе працювати досить ефективно і раціонально, навіть якщо знайде недоліки, тому що для виправлення помилок у неї може не знайтися можливостей чи не вистачити часу.

Рішення про обсяг виробничих потужностей ґрунтуються на корпоративній політиці. Якщо така політика не ясна, то успіх цих рішень малоймовірний.

Розміщення виробничого підприємства, дистриб'юторського центру чи сервісного відділення визначається різними фактора­ми. Якщо організація виконує не одну, а кілька з цих функцій, то можна розглядати варіанти розміщення з різних точок зору.

У сфері послуг, де попит вкрай непостійний, а користуватися запасом як буфером неможливо, рішення про інвестиції у вироб­ничі потужності повинні враховувати, що які б потужності не ство­рювалися, завжди може виникнути попит, що буде їх перевищува­ти. У компанії повинні бути прийняті рішення про максимальна до­пустиму довжину черги, максимальний обсяг устаткування, що простоює, і про управління довжиною черг.

Теорія черг (теорія масового обслуговування) [4] — загально­визнана методика вивчення виробничої діяльності, покликана знайти оптимальний баланс між часом чекання й обсягом потуж­ностей, що простоюють. Вона застосовна в будь-якій ситуації, коли мається перемінний попит і фіксована продуктивність. Це можуть бути ситуації, коли утворяться звичайні черги, як у мага­зинах, квиткових касах, приймальнях, а також у таких випадках, як прийом телефонних дзвінків, пропускна здатність портів, ае­ровокзалів і навіть автодоріг.

Центральним поняттям теорії черг є функція вартості, рівна: Вартості часу чекання покупця в черзі + вартість простою устаткування.

Головною метою вивчення цієї функції є пошук можливостей її мінімізації. Вартість простою устаткування визначити просто, але ось втрати, пов'язані з чеканням покупця в черзі, набагато менш очевидні і більше залежать від обставин. На найпростішо­му рівні дана вартість дорівнює витратам на утримання приміщення для чекання, але сюди неодмінно потрібно включи­ти і деяку компенсацію за терпіння: клієнти, яким приходиться чекати занадто довго, можуть піти і більше вже не повернутися.

Рішення можна розбити на два рівні: капітальні й оперативні. При проектуванні, наприклад, супермаркету рішення про кількість (незмінну) кас і площі для черг приймається на етапі планування на підставі максимально очікуваного попиту. У ході функціонування супермаркету до роботи залучається стільки ка­сирів, скільки необхідно для обслуговування очікуваного в кон­кретні години чи дні тижня попиту.