14. Сутність митного регулювання при здійсненні зед

Митне регулювання - це регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України. Основою митно-тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах.

Відповідно до Митного кодексу митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній територіїУкраїна самостійно визначає свою митну політику й послідовно проводить її у національному законодавстві і практичній діяльності митних органів. Митне регулювання на території України здійснюється відповідно до МК, інших чинних у країні та міжнародних договорів.

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної політики. Це проявляється у наявності власної митної системи, власних митних органів, встановленні засад їх взаємодії з іншими державними органами.

3) законності — загального принципу діяльності всіх осіб, державних органів. Він має два прояви: функціональний щодо певного виду діяльності та правовий — як загально правовий принцип побудови регулювання суспільних відносин окремими галузями права;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Цей порядок відображає загальноприйняті у світі режими і національні особливості;

5) системності — полягає у структурі митної справи, структурі митних органів та їх взаємозалежності, етапах митного оформлення і його наслідках, підборі кадрів тощо;

6) ефективності — принцип перетинається із принципом доцільності і функціональності. Якщо діяльність державного інституту є неефективною, то виникає слушне питання про його доцільність. Ефективність митної справи має економічну, соціальну та правову оцінку.

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. По суті цей принцип є відображенням вимог ст.3 Конституції України і повинен мати пріоритет над іншими;

8) гласності та прозорості. Митна політика та митна справа є відкритою. Але у той же час не всі чисто професійні аспекти діяльності митних органів повинні стати загальнодоступними. Митні органи інформують громадськість про свою діяльність та її наслідки, виявлені порушення та вжиті відповідні заходи тощо

Основними завданнями митного регулювання є:

• Зробити вітчизняні товари більш конкурентоспроможними на світовому ринку;

• Допомогти вітчизняним товаровиробникам продати продукцію на світовому ринку;

• Обмежити імпорт, зробивши іноземні товари менш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку;

• Не допустити неякісного імпорту товарів.

Митна політика, як форма правового забезпечення міжнародної торгівлі будь-якої країни, формується з трьох взаємопов’язаних складових:

1. особливостей національної зовнішньоторгової політики (правове забезпечення, уніфікація правил, комплексний характер);

2. форми зовнішньоторгової політики (протекціонізм та лібералізм);

3. інструментів реалізації (тарифні та нетарифні).

Залежно від ступеня втручання держави в процес міжнародної торгівлі розрізняють: протекціонізм та вільну торгівлю.