- •Зовнішньоекономічна діяльність: сутність та принципи
- •Зовнішньоекономічна діяльність в Україні та її суб’єкти.
- •Види зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні
- •Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •Регулювання зед в Україні: мета, засоби
- •Особливості і характеристика правових режимів для іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •7. Особливості і характеристика правових режимів для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі
- •8, Організаційна структура управління зед в Україні.
- •9. Міжнародні органи, що здійснюють регулювання зед
- •10. Порядок обліку суб'єктів зед в митних органах
- •11. Міжнародна торгівля та її форми за специфікою предмета торгівлі
- •12. Особливості міжнародної торгівлі сировинною продукцією.
- •13. Особливості міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •Особливості міжнародної торгівлі машинно-технічною продукцією
- •Особливості міжнародної торгівлі результатами інтелектуальної праці
- •Послуги у міжнародному обміні та особливості світового ринку послуг
- •Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами порівняно з традиційною торгівлею товарами
- •Характеристика форм зовнішньо-торгівельної політики
- •Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •Види та інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі
- •Характеристика методів здійснення зовнішньоекономічної політики
- •Сутність митного регулювання при здійсненні зед
- •Суть, види, принципи побудови та структура митних тарифів
- •Аналіз функцій і ролі мита в зовнішній торгівлі
- •Рівень митного оподаткування. Тарифна ескалація.
- •Економічні ефекти від введення тарифів державою.
- •Аргументи на користь ведення тарифів
- •Аргументи проти введення митних тарифів.
- •Вплив імпортного тарифу на вітчизняних споживачів
- •Вплив імпортного тарифу на вітчизняних виробників
- •Вплив імпортного тарифу на державу
- •Перерозподіл витрат споживачів (між виробниками, державою, світовою економікою) від введення імпортного митного тарифу
- •Застосування експортних тарифів та їх економічні наслідки
- •34. Оптимальний митний тариф. Оцінка оптимального тарифу
- •Нетарифні інструменти регулювання зед: сутність, мета та класифікація
- •Економічні санкції обмеження зовнішньої торгівлі
- •Кількісні обмеження експорту та імпорту як нетарифні інструменти та їх характеристика
- •Квотування як вид кількісних обмежень експорту і імпорту
- •Ліцензування як вид кількісних обмежень експорту і імпорту
- •Приховані методи торгової політики як вид нетарифного регулювання
- •Економічні (торгово-політичні) методи розширення експорту товарів як нетарифні інструменти та їх характеристика
- •Експортні кредити і страхування експорту
- •Податки і податкова політика як ефективний засіб регулювання зовнішньої торгівлі
- •Роль держави в стимулюванні експорту. Механізм фінансового сприяння експортерам
- •Експортні субсидії та їх застосування в міжнародній торгівлі
- •Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
- •Застосування спеціального мита як засобу захисту інтересів національного товаровиробника
- •Передумови проведення та порушення спеціального розслідування
- •Застосування спеціальних заходів в процесі проведення спеціального розслідування
- •Застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування
- •Суть та форми демпінгу як порушення правил міжнародної торгівлі
- •Антидемпінгова процедура: порушення та проведення
- •Антидемпінгове розслідування: порушення та проведення
- •Застосування попередніх та остаточних антидемпінгових заходів
- •Порядок припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів
- •Світові ціни: сутність та особливості формування
- •Види світових цін та їх характеристика
- •Зовнішньоторгівельні ціни: сутність та класифікація
- •Контрактна ціна та її фіксація у зовнішньоторгівельних контрактах
- •Загальна характеристика методів міжнародного ціноутворення
- •Понятя та види міжнародних договорів
- •Особливості укладання міжнародних договорів України
- •Характеристика способів укладання міжнародних договорів
- •Основні види договорів (угод) у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Особливості укладання товарообмінних угод (угод зустрічної торгівлі).
- •Особливості механізму укладання бартерних угод
- •Особливості механізму укладання компенсаційних угод
- •68. Операції на давальницькій сировині у міжнародній практиці
- •Операції викупу застарілої продукції у міжнародній практиці
- •Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України
- •Структура та реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •73. Структура та реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •74. Проблемний аспект зед договорів (контрактів)
- •75. Причини та джерела виникнення ризиків у зед
- •76. Зовнішньоторгові ризики: сутність, класифікація та види.
- •77. Контрактні ризики у зед
- •Ризики дорожніх перевезень товарів
- •79. Ризики митного контролю та митного оформлення
- •80. Ризики проведення валютних розрахунків
Роль держави в стимулюванні експорту. Механізм фінансового сприяння експортерам
Експортні субсидії та їх застосування в міжнародній торгівлі
Однією з форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії, - грошові виплати, спрямовані на підтримку вітчизняних виробників і непряму дискримінацію імпорту.
Субсидія - фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки).
Внутрішня субсидія - передбачає бюджетне фінансування національного виробника для підвищення конкурентоспроможності його продукції на внутрішньому ринку порівняно з імпортною.
Експортна субсидія - передбачає пільги фінансового характеру, що надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за межі країни. В результаті таких субсидій експортери дістають можливість продавати товар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, чим на внутрішньому.
Надання експортних субсидій – це спосіб державного стимулювання експорту за рахунок бюджету.
Експортна субсидія (еxport subsidy) – допомога, переважно в грошовій формі, надана державою виробнику або продавцю експортного товару, що відшкодовує частину витрат виробництва або обігу, з метою підвищення конкурентоспроможності товару на зовнішньому ринку шляхом надання підприємствам можливості знижувати експортні ціни без скорочення прибутку.
Експортні субсидії можуть бути прямими і непрямими (прихованими).
Прямі фінансові субсидії надаються у вигляді виплат з державного бюджету при продажі товарів і послуг за кордоном за цінами нижче, ніж у конкурентів, або навіть нижче за середньосвітові ціни.
Непрямі (приховані) субсидії означають фінансові пільги окремим галузям народного господарства чи економіки вцілому на отримання кредитів, сплату податків тощо (при сплаті акцизів, зменшенні або звільненні від внутрішніх податків, митних зборів і інших зборів і надання різних кредитних пільг).
Непрямі субсидії, що надаються у вигляді різних пільг з метою зниження витрат експортера або одержання їм додаткових доходів в інших сферах, можуть надаватися у наступних формах:
податкові пільги
державне кредитування (держава може надавати кредити експортерам на пільгових умовах по відсотках і терміна, кредити закордонним державам для закупівлі товарів на вітчизняному ринку, а також здійснювати державне страхування експортних кредитів по знижених ставках. У цьому випадку держава бере на себе ризик неплатежу.
Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару
Ввезення в Україну товару вважається об'єктом компенсаційних заходів, якщо відповідно до Закону цей імпортований товар користується пільгами від нелегітимної субсидії.
Субсидія нелегітимна - субсидія, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів.
Субсидія легітимна - субсидія, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів.
Проведення антисубсидиційного розслідування в Україні здійснюється органами виконавчої влади – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономіки), Державною митною службою України (ДМСУ), а також Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (Комісія) (пункт 1 ст.4 Закону).
Порушення антисубсидиційної процедури
Розслідування з метою встановлення наявності, величини та впливу субсидії, про яку стверджується, що вона має місце, розпочинається Мінекономіки з порушення антисубсидиційної процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені
Скарга стосовно запровадження сплати компенсаційного мита може подаватись відповідним заявником. Заявником може бути національний товаровиробник, фізична чи юридична особа, що діє від імені національного товаровиробника.
Скарга стосовно запровадження сплати компенсаційного мита має надсилатися заявником до Мінекономіки України.
Будь-яка скарга повинна подаватись у письмовій формі. Додатками до скарги повинні бути копії документів, які підтверджують інформацію, що наводиться у скарзі. Будь – яка скарга може складатись у довільній формі.
Рішення про порушення антисубсидиційного розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк від дати подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури.
Попередні компенсаційні заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього компенсаційного мита, розмір ставки якого встановлюється відповідним рішенням Комісії одним із таких способів:
у % до митної вартості товару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування:
як різниця між мінімальною ціною (ціна товару, за якою його продаж не заподіює шкоди національному товаровиробнику) та митною вартістю зазначеного товару.
Попередні компенсаційні заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців від дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування.
В антисубсидиційних розслідуваннях сума нелегітимної субсидії вважається мінімальною, коли ця сума є меншою, ніж 1 % загальної вартості товару, що є об’єктом розслідування, хоча у деяких випадках є винятки.
Згідно Угоди про субсидії і компенсаційні заходи(Угода) (ГАТТ/СОТ) критерієм завдання серйозної шкоди інтересам країни, якщо загальний обсяг субсидування перевищує 5% від вартості товару.