69. Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України

Основною формою зовнішньоекономічних відносин є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види ЗЕД, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Іноземні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність лише після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює Мінекономіки (ст. 5 Закону).

ЗЕД договір (контракт) є консенсуальним і укладається в письмовій формі суб’єктами, які мають право на його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту). Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлена обов’язкова проста письмова форма договору (якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом).

Форма ЗЕД угоди визначається правом місця її укладення. Так, якщо угода була укладена за правом іноземної держави у формі, яка не передбачена законодавством України, то даний договір не може бути визнаний недійсним.

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Суб’єкти ЗЕД при складанні тексту зовнішньоекономічного договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо й у виключній формі цим та іншими законами України.

Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України.

До прав та обов’язків сторін в інших ЗЕД договорах (контрактах) застосовується право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору, що має вирішальне значення для його змісту.

Проте в практиці трапляються випадки, коли сторони не змогли досягти домовленості щодо права, яке має застосовуватися у відносинах між ними, а тому в такому випадку застосовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

• продавцем (у договорі купівлі-продажу);

• страхувачем (у договорі страхування);

• ліцензіаром (у ліцензійному договорі);

• охоронцем (у договорі зберігання);

• комітентом або консигнантом (у договорі комісії (консигнації);

• перевізником (у договорі перевезення);

69. Структура та реєстрація зовнішньоекономічних договорів

Умови, які мають бути передбачені в договорі

До таких умов належать наступні пункти.

1. Назва, номер договору (контракту), дата й місце його укладення.

2. Преамбула, де вказується повне найменування сторін-учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів

3. Предмет договору, що визначає, який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов’язаний поставити (здійснити поставку) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, яка виконується.

4. Кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базові умови поставки товарів

6. Ціна й загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції й рекламації

12. Урегулювання спорів у судовому порядку (із визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета й характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального й процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, і правил процедури судового урегулювання).

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові й платіжні реквізити сторін.

Цей перелік не є вичерпним.

Однак для окремих видiв зовнiшньоекономiчних договорiв така реєстрацiя обов’язкова. Наприклад,

1. обов’язковій реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори на здійснення експортних операцій з металобрухтом, що встановлено наказом Міністерства економіки України № 505 від 15 грудня 2005 р.,

2. державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора-1.

3. державній реєстрації підлягають зовнішньоекономічні контракти, предметом яких є операції з давальницькою сировиною українського замовника, що передбачають вивезення давальницької сировини українським замовником, на яку поширюється спеціальний режим експорту, а також якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції, виробленої з такої давальницької сировини, в країні виконавця або вивезення її до іншої країни

Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (органи державної реєстрації). Наприклад, обов'язковому укладенню та реєстрації на Аграрній біржі або інших, сертифікованих в установленому порядку, товарних біржах зовнішньоекономічні контракти на експорт продукції с/г продукції (пшениця, зерно суміші пшениці та жита; кукурудза; ячмінь; жито, горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; ріпаку;льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно (пшеничне, житнє); м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова).