Перерозподіл витрат споживачів (між виробниками, державою, світовою економікою) від введення імпортного митного тарифу
Застосування експортних тарифів та їх економічні наслідки
Регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою митних тарифів може застосовуватись не тільки для імпорту, а й до експорту. Розглянемо ситуацію оподаткування експорту, наприклад зерна з України (рис. 5).
Криві попиту і пропозиції зерна на внутрішньому ринку визначають ціну однієї тони зерна в умовах рівноваги в точці Т.
За умов відкритої економіки вільно здійснюються експортно-імпортні операції із закордонними партнерами і на внутрішньому зерновому ринку встановлюється світова ціна на рівні С за тонну (550 грн). За цією ціною в Україні купують зерно в кількості СЕ тон на рік. Але в Україні виробляється в рік і пропонується на ринок відповідно до кривої пропозиції СМ тонн зерна. Кількість запропонованого зерна, що перевищує внутрішній попит на нього (ЕМ) експортується.
Нехай держава встановила обмежуюче експортне мито, яке дорівнює 50 грн за кожну експортовану тонну зерна. Експортне мито зменшує прибутковість експорту і виробники частину своєї продукції , яка йшла на експорт, залишають на внутрішньому ринку. Збільшується пропозиція пшениці на внутрішньому ринку і знижуються ціни на неї, поки нова внутрішня ціна не встановиться на рівні 500 грн. вищою вона бути не може. Адже експорт зерна здійснювався за світовою ціною – 550 грн за тонну. І коли експортери з кожної експортованої тонни змушені 50 грн віддавати державі, залишаючи собі тільки 500 грн, їм стає вигідніше продавати це зерно на внутрішньому ринку за будь-якою ціною, що є меншою за 550 грн і вищою за 500 грн. таким чином на ринку як реакція втручання держави встановлюється нова внутрішня ціна на рівні 500 грн за тонну.
З рис.5 видно, що в умовах нової ціни стали іншими і обсяги вітчизняного попиту зерна, і величина експорту. Внутрішнє споживання збільшилося з СЕ тон до СК тон на рік. А кількість експорту зменшилася з ЕМ до КN тонн. Внаслідок скорочення експорту на внутрішньому ринку виявився надлишок перевиробництва зерна в кількості МN тонн. Ця обставина змушує виробників зерна перекинути частину ресурсів в іншу виробничу сферу замість вирощування зерна. Таким чином, вплив митного оподаткування експорту на добробут виробників не важко підрахувати. Виробники пшениці потерпають від значних збитків, отримуючи 500 грн за кожну тонну замість 550 грн до застосування експортного мита.
Загальні витрати виробників зерна в цілому дорівнюють площі фігури BCML.
34. Оптимальний митний тариф. Оцінка оптимального тарифу
Оптимальна ставка мита – це така ставка мита, що максимізує рівень економічного благоустрою країни. Визначення її є найбільш необхідним при невисокій номінальній ставці мита на імпортні товари.
Суть проблеми полягає в тому, що мито може бути установлено в достатньо широкому діапазоні: від нульового значення, що забезпечує повну свободу торгівлі, до такого рівня, коли вона починає носити заборонний характер і ввіз товарів у країну припиняється.
Оптимальною вважається така тарифна ставка to, при якій гранична вигода від поліпшення умов торгівлі точно дорівнює граничній ефективності втрат від уведення мита, що виникають у результаті скорочення внутрішнього споживання і нарощування малоефективного власного виробництва товарів.
За відсутності тарифу (Т=0) економічний добробут великої країни знаходиться на рівні D1. Максимальна позитивна дія мита на економічний добробут досягається при оптимальному рівні ставки мита Те, при якому за рахунок перевищення виграшу від поліпшення умов торгівлі над втратами від введення мита економічний добробут зростає до рівня D2. Потім, у міру збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають все більш перекривати одержуваний виграш до тих пір, поки рівень ставки мит не стане настільки високим або заборонним (Тр), що імпорт товару в країну втратить економічний сенс. Через відсутність дешевшого імпорту економічний добробут країни впаде на рівень D3. Подальше збільшення ставки тарифу вже ніяк не зможе позначитися на економічний добробут оскільки імпорту просто не буде.
Максимальний позитивний вплив мита на благоустрій країни досягається при розмірі ставки мита, що знаходитися в межах 0-Т0. При ньому виграш від покращення умов торгівлі більший від втрат внаслідок введення мита. Тому, благоустрій країни зростає до рівня D2.
По мірі збільшення розміру ставки мита, економічні втрати починають все більше перекривати отримані виграші до тих пір, поки рівень ставки мита не перетвориться із обмежувального в забороняючий (Тр). В такому випадку імпорт товару в країну не має змісту. Через відсутності більш дешевшого імпорту економічний благоустрій країни падає до рівня D3. Подальше збільшення ставки мита ніяк не буде відображатися на економічному благоустрої країни, оскільки імпорт буде просто відсутній.