51. Зовнішньоторгівельні ціни: сутність та класифікація

Зовнішньоторговельна ціна — ціна на експортні та імпортні товари, яка встановлюється за взаємним договором між продавцем та покупцем товару. Проте ціна контракту в багатьох випадках не збігається з ціною, яку покупець сплачує продавцеві при його виконанні. Це пояснюється умовами обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням товарів від виробника до кордону і від кордону до споживача. Формування зовнішньоторговельних цін має свою специфіку, яка залежить від їх видів.

У практиці зовнішньої торгівлі використовується безліч видів зовнішньоторговельних цін, зв’язаних з тими чи іншими особливостями купівлі-продажу і які можна класифікувати за низкою ознак (таблиця 1). Для їхнього позначення існують спеціальні прикметники, уживання яких обов’язково (інакше може виникнути плутанина, що може привести до великих збитків).

Розрізняють такі види зовнішньоторговельної (контрактної) ціни:

За характером зовнішньоторговельної операції:

• Експортна ціна –це ціна, за якою товар реалізується на зовнішньому ринку.

• Імпортна ціна –це ціна товару, який ввозиться у країну із зовнішнього ринку і реалізується на внутрішньому.

У залежності від характеру реалізації товару:

• Ціна виробника – це ціна, що вміщує витрати виробництва і середній прибуток на авансований капітал.

• Оптова ціна –це ціна на товар, що продається великими партіями.

• Роздрібна ціна– це ціна, за якою товар реалізується безпосередньо населенню через мережу роздрібної торгівлі, як правило, дуже малими партіями (1-3 шт.). Роздрібна ціна складається з суми витрат виробництва і обігу товарів плюс прибуток виробничих і збутових організацій, плюс (але не завжди встановлюваний) податок з обороту. Ця ціна завжди вище за оптову.

В залежності від кон’юнктури ринку:

• Ціна продавця –це ціна, яка встановлюється на дефіцитному ринку, тобто ринку продавця, на якому попит на певний товар перевищує пропозицію.

• Ціна покупця – це ціна, яка встановлюється на ринку покупця, на якому пропозиція перевищує попит.

За способом регулювання:

• Регульована цінаФіксована цінаВільна (ринкова) цінаМонопольна цінаТрансфертна ціна

За стадією переговорного процесу відносно контрактної ціни:

• Базисна ціна– це ціна виробу з відомим фіксованими параметрами, що приймається за зразок при визначенні зовнішньоторговельної ціни даного продукту.

• Фактурна ціна (купівлі-продажу) –це ціна реальної угоди купівлі-продажу, що визначається умовами поставки, які обумовлено в контракті.

В залежності від порядку відшкодування транспортних та страхових витратбазисні умови поставки групують відповідно ІНКОТЕРМС (міжнародних правил тлумачення торгових термінів, що публікуються Міжнародною торговельною палатою). Протягом семи десятиліть у ці правила вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 , 2010 роках.

51. Контрактна ціна та її фіксація у зовнішньоторгівельних контрактах

Контрактна ціна - ціна, зафіксована в контракті на момент його укладання, впродовж чинності контракту чи до моменту виконання контракту. Контрактна ціна є ціною реальних угод і дає найвірогідніше інформацію щодо цін, через це вона, як правило, є комерційною таємницею. Ціна контракту встановлюється у валюті держави - експортера, імпортера або у валюті третьої держави.

У контрактах обумовлюються договірні умови, порядок їх використання і відповідальність за здійснення. Контракти найчастіше вміщують декілька розділів, які розміщуються у визначеній логічній послідовності. Одним із таких розділів є ціна і загальна сума контракту.

Ціна, яка вказується у контракті, може бути таких видів: тверда, рухома, із наступною фіксацією та змінна (ковзаюча).

Тверда ціна не змінюється з моменту підписання контракту до моменту надходження товару до покупця. В довгострокових контрактах обидві сторони, намагаючись зменшити втрати у випадку зміни ринкових цін, як правило, уникають фіксування твердих цін. Установлення твердої ціни вигідно продавцю за умови майбутнього зниження цін, а покупцю — за умови їх підвищення.

Рухома ціна - це зафіксована ціна при укладенні контракту, що може бути переглянута у подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.

Змінна (ковзаючи) ціна змінюється впродовж дії контракту узгодженим між його сторонами способом. У такому випадку в контракті не зазначається кінцевий рівень ціни, а передбачаються правила й порядок її встановлення.

Змінна ціна складається з двох частин: базової, установлюваної на дату пропозиції чи підписання контракту, і перемінної, обумовленої на період виготовлення чи постачання товару. Базова ціна розраховується продавцем на основі конкурентних матеріалів чи інших джерел і узгоджується з покупцем під час підписання контракту.

Ціна, яка фіксується в контракті (змінна, регульована), може уточнюватися сторонами безпосередньо перед поставкою кожної партії товару або (в довгострокових контрактах) — щорічно перед початком нового господарського/фінансового року. Покупцю може бути надане пільгове право вибору моменту фіксації ціни протягом терміну виконання угоди з обумовленістю джерел інформації та ціни. У контракті в цьому випадку обумовлюються умови фіксації та принципи визначення рівня цін.

Ціни, зафіксовані в контракті, називаються ще цінами фактичних угод. Вони відображають конкретні умови реалізації товару і є достовірною інформацією для учасників угоди, оскільки це ціни реальних комерційних операцій. Систематичне накопичення даних про них дає змогу більш точно обґрунтувати позиції при погодженні ціни між партнерами і скласти представницький конкурентний лист — вид інформації, яка узагальнює дані про ціни, техніко-економічні показники, якість та комерційні умови реалізації товару. Наявність конкурентного листа передбачає на практиці формування великомасштабного банку комп'ютерних даних про ціни зовнішньоторговельних контрактів.