26!!!!!!!!!Еколого-економічний потенціал україни та його оцінка

Підвищення стійкості еколого-економічного по­тенціалу країни потребує насамперед відтворюючого циклу в природокористуванні; зниження ресурсо- та енергомісткості продукції; встановлення позитивного балансу на користь при­роди та якості життя людини в результаті компен­сації негативних наслідків її діяльності. Сталий розвиток ЕЕП значною мірою зумовлений такими чинниками:структурою та організацією господарства, його інтенсифікацією при зменшенні розмірів виробництва;створенням резервних фондів на випадок надзвичайних ситуацій; поглибленням поділу праці між регіонами з різними поєднаннями природних ресурсів;збільшенням міжрегіонального товарообміну при мінімізації відходів та витрат і скороченні обсягів нераціональних перевезень;вертикальним комбінуванням виробництв на базі джерел сировини та енергії при широкому використанні відходів;повторним використанням видобутої сировини і заміщенням невіднов­люваних ресурсів відновлюваними.

Екологічний потенціал — це придатність середовища для існування людей, можливість забезпечення населення необхідними харчовими продуктами, умовами праці, відпочинку і лікування. Багато екологічних проблем породжені передусім сировинною орієн­тацією економіки України, яка поглиблюється. На території країни розмі­щені потенційно небезпечні та ресурсомісткі виробництва, які зумовлю­ють значні екологічні порушення.Для того щоб очікувані результати врегулювання стали реальністю, стратегія його реалізації має бути деталізована і розроблена з урахуванням інте­ресів регіонів. Державна стратегія такої реалізації буде адекватною, якщо в основу її буде покладено комплексний аналіз сучасної екологічної ситуації в Україні. Для України стимулююча ЕЕП зорієнтована не на боротьбу з наслідками, а на попередження негативних проявів, майже не використовується. Крім того стимулююча еколого-економічна політика виступає базовою для зменшення енергозалежності, та вдосконалення власних виробничих процесів.

Високими є аварійність захоронення пластових вод, а також втрати вугілля при його видобутку і збагаченні. Велика частина закон­сервованих шахт не відповідає вимогам екологічної безпеки. Програми розвитку всіх регіонів України за своєю спрямованістю мають функціонально вирішувати головні завдання забезпечення ста­лості функціонування та розвитку їхніх еколого-економічних потенціа­лів — регулювання тих сторін територіальної організації суспільства, які зачіпають інтереси всього населення.

Забезпечення сталості розвитку еколого-економічного потенціалу — природний підсумок і результат професіоналізації механізмів управлін­ня державою, регіонами, міждержавними утвореннями. Розуміння ж взає­мозв’язку різних видів діяльності у процесі розвитку держави дає змогу знайти і сформулювати завдання та результати вирішення їх. Саме в цьому і полягає необхідність створення основ і механізмів забезпечення сталості розвитку еколого-економічного потенціалу України та її регіонів.

ОЦІНКА! Найбільш еколого-економічно збалансованими(2010р) АРК, Львівська, та Київська області. Регіони з найнижчими індексами комплексного еколого-економічного розвитку (Кіровоградська, Хмельницька, та Миколаївська області)  повинні нарощувати як економічну складову так і покращувати екологічні показники розвитку територій.