- •Сутність пс
- •2. Поняття про закономірності та риси розміщення продуктивних сил.
- •3. Поняття «Принцип». Основні принципи рпс.
- •4)Передумови рпс.
- •1.Природні передумови.
- •6!!!!!!!!! Сутність і систематизація суперечностей у розміщенні та регіональному розвитку продуктивних сил
- •7. Основні підходи дослідження процесів розвитку та розміщення продуктивних сил.
- •9. Основні методи дослідження процесів розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •10. Діагностика регіонального розвитку
- •11. Аналіз класичних теорій виробництва. Сучасні концепції рпс.
- •1. Аналіз класичних теорій розміщення виробництва
- •2. Сучасні концепції розміщення продуктивних сил
- •12. Концептуальні положення регіонального розвитку в Україні
- •14. Суть і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •15. Мінеральні ресурси галузей промисловості
- •16. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва
- •17)Природно-рекреаційні ресурси України
- •18.Демографічна ситуація та демоекономічне відтворення робочої сили.
- •19.Соціальна структура населення, трудоресурсний потенціал України.
- •22. Розселення населення України.
- •23. Науково-технічний прогрес та його вплив на рпс.
- •24)Виробничий потенціал і його розміщення.Регіональні проблеми технічної реконструкції.
- •26!!!!!!!!!Еколого-економічний потенціал україни та його оцінка
- •27. Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення. Вимоги до розміщення потенційно небезпечних виробництв.
- •28. Сутність ризику в управлінні екологічною безпекою.
- •29. Характеристика структури господарського комплексу України
- •30. Особливості формування й аналізу пек
- •31. Особливості формування й аналізу гірничо-металургійного комплексу.
- •32. Особливості формування і аналізу машинобудівного комплексу.
- •33. Особливості формування й аналізу хімічного комплексу
- •34. Особливості формування й аналізу транспортного комплексу.
- •35. Особливості формування й аналізу лісопромислового комплексу
- •36. Особливості формування й аналізу апк
- •37)Особливості формування й аналізу будівельного комплексу.
- •39. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України
- •42. Соціально - економічний розвиток Західного регіону.
- •43. Соціально-економічний розвиток Придніпровского регіону.
- •44)Соціально-економічний розвиток Причорноморського регіону.
- •45Соціально-економічний розвиток Харківського регіону
- •47. Спільні підприємства
- •48. Регіональні науково - технологічні парки
- •49. Регіональні ринки
- •50Державне регулювання інвестиційної діяльності. Становлення регіональної інвестиційної політики України
- •51. Інвестиційна привабливість регіону.
- •52. Депресивні регіони та механізм їхнього розвитку
- •53. Функції і напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем
- •54. Обмеження та негативні фактори у формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •55. Найважливіші конкурентні позиції у взаємодії регіонів
- •56. Експертна оцінка конкурентних позицій регіонів
- •57)Становлення зовнішньоекономічної діяльності в ринкових умовах.
- •58.Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •59. Експортний потенціал та рівні реалізації конкурентних переваг української економіки
27. Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення. Вимоги до розміщення потенційно небезпечних виробництв.
Тенденції розвитку економіки України на сучасному етапі полягають у широкому використанні потенційно-небезпечних технологій і виробництв, істотному погіршенні екологічних характеристик окремих регіонів, господарському освоєнні територій з великою ймовірністю природних катастроф.
Коротко охарактеризуємо окремі групи екологічно небезпечних об’єктів України.
Атомні електростанції, як показала аварія в 1986 р. на Чорнобильській АЕС, можуть бути особливо екологічно небезпечними з надзвичайно важкими наслідками для життя і здоров’я людей, тваринного і рослинного світу, всього навколишнього середовища.
На атомних електростанціях утворюються специфічні скидні води, забруднені радіоактивними речовинами. Ці води утворюються при роботі перших контурів АЕС, при дезактивації обладнання і приміщень, у радіохімічних лабораторіях. Збираються вони у реакторному відділенні й направляються на очисні установи з метою повторного використання. На АЕС найпоширенішою є система водопостачання зі ставками-охолоджувачами.
Водосховища. На території України в умовах значної нерівномірності розподілу річкового стоку з метою його регулювання створено багато водойм.
До переліку екологічно небезпечних об’єктів в Україні включено лише великі водосховища, пов’язані з регулюванням річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця. Ці водосховища віднесені до екологічно небезпечних у зв’язку з великим об’ємом, значним перепадом рівнів, що при катастрофах може викликати затоплення земель і населених пунктів. У період повені можуть виникати значні підтоплення, а період льодоставу – придуха, а в період льодоходу можливі затори з негативними наслідками.
Нафтопродукто-, газо-, аміако- і хлоропроводи. В Україні є розгалужена мережа нафто-, нафтопродукто- і газопроводів. Нафтопродукти, що потрапляють у водойми, не тільки забруднюють їх, а й викликають зупинення водозаборів для населення та об’єктів народного господарства. Через це експлуатація всіх нафтопродуктопроводів потребує посиленого контролю з боку державних природоохоронних органів.
Аварії на газо-, аміако-, і хлоропроводах можуть викликати значне забруднення навколишнього природного середовища, отруєння людей і тварин, пошкодження і знищення рослинності.
Підприємства металургійної промисловості забруднюють атмосферу і водойми викидами і скидами забруднених речовин. У повітря потрапляють окисли азоту, вуглецю, сірчаного ангідриду, пилу та інші шкідливі речовини. Вода, що використовується для охолодження, забруднюється механічними завислими речовинами, розчинниками, гідроокислами кальцію, нафтопродуктами, сульфатами, хлоридами, вуглеводами, фенолами, аміаком, ціанідами, родамінами, тощо.
Підприємства хімічної та нафтопереробної промисловості пов’язані з виробництвом фосфору, фосфорної кислоти, добрив, карбіду кальцію, соди, бікарбонату кальцію, кислот та переробкою нафти.
Підприємства енергетики. До екологічно небезпечних віднесені основні ДРЕС і ТЕЦ, які інтенсивно забруднюють повітря сірчаним ангідридом, окислами вуглецю й азоту, пилом, сажею тощо. Під час спалювання палива утворюються продукти згоряння, які через димарі викидаються в атмосферу. Стічні води від ДРЕС і ТЕЦ можуть бути забруднені нафтопродуктами, завислими речовинами, солями. Значної шкоди природному середовищу завдають теплове забруднення та золошламові відходи.
Гірничо-збагачувальні підприємства. Значна частина таких підприємств віднесна до категорії екологічно небезпечних, оскільки вони мають у своєму складі хвостосховища, в яких у значних об’ємах накопичуються шлами, що містять залізо, марганець, титан, уран.
Вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв
Науковий підхід до створення методології територіальної організації небезпечних виробництв передбачає всебічний аналіз фактичного стану всіх видів ресурсів, перспектив розвитку техніки і технології виробництва.
При розміщенні виробництва слід звернути увагу на те, яку шкоду воно може завдати навколишньому середовищу. Потрібно врахувати, якої шкоди воно завдасть населенню, навколишньому середовищу, як вплине на екологічну ситуацію загалом. Чи можливе впровадження на даній території менш шкідливих технологій тощо.