44)Соціально-економічний розвиток Причорноморського регіону.

Район складається з Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Площа району – 113,4 тис. км2 (18,8% загальноукраїнської території), населення – 7,7 млн чол. (15,2%). За основними економічними показниками (валовий внутрішній продукт, основні фонди, інтегральний природно-ресурсний потенціал, валова продукція сільського господарства) Причорноморський район посідає четверте місце в Україні, але його питома вага поступово зростає.Ввп -10%

Господарський комплекс: суднобуд (Херсон, Миколаїв, Керч) машбуд(комбайни , зернозбиральні(Херсон) обладнання для легкої, Хімічної, харчової пром.(Одеса) хім. Пром.( сірчана кислота, фосфорні добрива(Одеса) харчова сіль(Красноперекопськ) С/г –твариництво (молочно-мясне скотарство)

Провідні галузі –машбуд, Харчова.

Родовища прир газу(Джанкійське, Глібовське, Голіцинське) залізних руд( Керченський басейн)

Населення –природний приріст -6.5

Природно-ресурсний потенціал. Поверхня р-ну є в основному хвилястою рівниною, де височать Кримські гори. Р-н має значні родовища корисних копалин. Найважливіші з них – залізні руди Керченського пів-ва. Добре забезпечений р-н сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітасми, мармуром, мергелем, каоліном.є значні запаси солей у численних озерах та лиманах. На Керченському і Тарханкутському пів-вах АР Крим та на півдні Одеської обл виявлено родовища нафти і газу.

Географічне положення Причорноморського регіону сприятливе. Через Чорне й Азовське моря, Нижній Дунай та його Кілійське гирло здійснюються господарські зв'язки з іншими економічними регіонами та зарубіжними країнами. Через Дніпро він має добре сполучення з Придніпров'ям, Києвом, Черкасами (Центральний регіон).

У регіоні розробляється Керченський залізорудний басейн, де запаси залізної руди становлять 2,8 млрд т, або майже 14 відсотків промислових запасів руди України.

"Плюсом" є також існування поромної переправи з Болгарією та Грузією. Надзвичайна роль відводиться приморському положенню, завдяки якому Україна має вихід до багатьох світових ринків.

Трудових ресурсів не вистачає, особливо в АР Крим та Херсонській обл. Р-н має найвищий серед екон р-нів Укр показник працездатного населення (57,3 %). Причорноморський соціально-економічний район відноситься до багатонаціональних. Частка українців складає 52,5 %, росіян - 37 %, кримських татар – 3 %; також проживають болгари, євреї, гагаузи, молдавани, білоруси, караїми та ін.

На район припадає 30 % виробництва ковальсько-пресового устаткування, 45,9 % консерв, 20 % хімічних добрив України. Тут сконцентровано до 90 % українського виробництва вин.

Провідними галузями госп-ва Причор р-ну є машинобуд-ня і металообробка, харчова пром-сть та легка пром-сть, курортно-туристичне госп-во. В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС. На тер-рії р-ну є гірничодобувна пром-сть. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі. В Одесі є сталеплавильний завод. Серед галузей машинобуд-ня розвинене транспортне.У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найбільші підпр-ва суднгобуд-ня – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. До великих підпр-в с/г машинобуд-ня належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайську Миколаївської обл, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобуд-ня дістало розвиток в Одесі.у Миколаєві випускають дорожньо-будівельні машини. У Миколаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Підпр-ва електротехнічного машинобуд-ня працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. Хімічна пром-сть працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші підпр-ва – Одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський “Хімпром”, Сімферопольський “Хімік”.у легкій прм-сті виділяється текстильна галузь. Р-н виробляє приблизно 20% тканин кр-ни. Найбільші підпр-ва є Херсонський бавовняний комбінати, Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Тарбунарах. Велике значення має харчова пром-сть, що грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м‘ясна, тютюнова галузі. М‘ясна представлена м‘ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Їзмаїлі. Маслоробна, молочна, сироварна розташовані рівномірно на всій тер-рії регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна пром-сть представлена у Хеосоні(2 заводи), Сімферополі(3), Ізмаїлі та Одесі. Рибоконсервні заводи в Керчі, Геніченську, Ялті, Кілії. Р-н виготовляє основну частку вин в Укр.С/г має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством. Тваринництво має м'ясо-молочний напрям. Головні його галузі — скотарство молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напряму, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво. Провідна галузь — вівчарство (регіон дає 2/5 вовни України). У регіоні виділяють Кримську та Одеську рекреаційні зони. Найінтенсивніше для лікування і відпочинку використовуються кліматичні курорти Південного берегу Криму (Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек). Грязі, мінеральні води та сприятливий клімат — лікувальні чинники Західного берега Криму (Євпаторія і Саки). В Одеській рекреаційній зоні особливо виділяється група кліматичних і грязелікувальних санаторіїв Одеси. З рекреаційним комплексом поєднується розвиток сільського господарства приміської спеціалізації, харчової та легкої промисловості, транспорту і комунально-побутового господарства.

Розвинені всі види транспорту. На залізничний транспорт припадає 13 відсотків колій України. Через територію регіону проходять магістралі: Одеса — Київ, Херсон — Дніпропетровськ, Севастополь — Сімферополь — Харків, Миколаїв — Знам'янка — Харків та ін. Окремі магістралі мають вихід на найважливіші центри країн СНД. Морський транспорт в основному забезпечує каботажні перевезення, ряд портів здійснюють зовнішньоторговельні зв'язки. Для реалізації міжнародних залізничних перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія). Діє також залізничний пором через Керченську протоку між Кримом і Кавказьким регіоном Російської Федерації. Річковий транспорт найбільш розвинений на Дніпрі та Дунаї. Територією Причорномор'я проходять траси нафтопроводів Кременчук — Херсон, Снігурівка — Одеса; газопроводу Шебелинка — Одеса; аміакопроводу Тольятті — Одеса. Із завершенням будівництва нафтопроводу порт Південний — Броди (Львівська область) зросте роль регіону в забезпеченні імпортною нафтою нафтопереробних заводів України. За винятком газопроводів Глібівка - Сімферополь - Севастополь та Джанкой - Сімферополь, усі інші трубопроводи розпочинаються за межами району і мають міжрайонне або міждержавне значення: газопровід Шебелинка - Дніпропетровськ - Одеса - Кишинів, нафтопроводи Гнідинці - Прилуки - Кременчук - Херсон, Одеса - Броди, Самара -Лисичанськ, Кременчук - Херсон, аміакопровід Тольятті - Горлівка - Одеса.

Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району. У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер звязків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьми видами природних ресурсів. Тому чюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим (98 осіб на 1 кв км), найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 кв км). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.

Складною проблемою розвитку господарського комплексу Причорномор'я є відсутність значних енергоресурсів.

Особливо актуальна проблема водних ресурсів, вирішення якої в умовах посушливого клімату регіону є важливим чинником активізації сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов життєдіяльності населення.

Серед сучасних природних процесів, несприятливих для розвитку сільськогосподарського виробництва, — активна ерозія ґрунтів, прискорені лінійне розмивання та площинне змивання, а також вторинне засолювання, підтоплення тощо. Важливими заходами запобігання цим негативним процесам є контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, комплексна меліорація, лісовідведення, поліпшення луків, берегоукріплення, терасування селенебезпечних гірських схилів.