- •Сутність пс
- •2. Поняття про закономірності та риси розміщення продуктивних сил.
- •3. Поняття «Принцип». Основні принципи рпс.
- •4)Передумови рпс.
- •1.Природні передумови.
- •6!!!!!!!!! Сутність і систематизація суперечностей у розміщенні та регіональному розвитку продуктивних сил
- •7. Основні підходи дослідження процесів розвитку та розміщення продуктивних сил.
- •9. Основні методи дослідження процесів розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •10. Діагностика регіонального розвитку
- •11. Аналіз класичних теорій виробництва. Сучасні концепції рпс.
- •1. Аналіз класичних теорій розміщення виробництва
- •2. Сучасні концепції розміщення продуктивних сил
- •12. Концептуальні положення регіонального розвитку в Україні
- •14. Суть і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •15. Мінеральні ресурси галузей промисловості
- •16. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва
- •17)Природно-рекреаційні ресурси України
- •18.Демографічна ситуація та демоекономічне відтворення робочої сили.
- •19.Соціальна структура населення, трудоресурсний потенціал України.
- •22. Розселення населення України.
- •23. Науково-технічний прогрес та його вплив на рпс.
- •24)Виробничий потенціал і його розміщення.Регіональні проблеми технічної реконструкції.
- •26!!!!!!!!!Еколого-економічний потенціал україни та його оцінка
- •27. Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення. Вимоги до розміщення потенційно небезпечних виробництв.
- •28. Сутність ризику в управлінні екологічною безпекою.
- •29. Характеристика структури господарського комплексу України
- •30. Особливості формування й аналізу пек
- •31. Особливості формування й аналізу гірничо-металургійного комплексу.
- •32. Особливості формування і аналізу машинобудівного комплексу.
- •33. Особливості формування й аналізу хімічного комплексу
- •34. Особливості формування й аналізу транспортного комплексу.
- •35. Особливості формування й аналізу лісопромислового комплексу
- •36. Особливості формування й аналізу апк
- •37)Особливості формування й аналізу будівельного комплексу.
- •39. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України
- •42. Соціально - економічний розвиток Західного регіону.
- •43. Соціально-економічний розвиток Придніпровского регіону.
- •44)Соціально-економічний розвиток Причорноморського регіону.
- •45Соціально-економічний розвиток Харківського регіону
- •47. Спільні підприємства
- •48. Регіональні науково - технологічні парки
- •49. Регіональні ринки
- •50Державне регулювання інвестиційної діяльності. Становлення регіональної інвестиційної політики України
- •51. Інвестиційна привабливість регіону.
- •52. Депресивні регіони та механізм їхнього розвитку
- •53. Функції і напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем
- •54. Обмеження та негативні фактори у формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •55. Найважливіші конкурентні позиції у взаємодії регіонів
- •56. Експертна оцінка конкурентних позицій регіонів
- •57)Становлення зовнішньоекономічної діяльності в ринкових умовах.
- •58.Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •59. Експортний потенціал та рівні реалізації конкурентних переваг української економіки
37)Особливості формування й аналізу будівельного комплексу.
Будівельний комплекс (Бк) – це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу Бк входять такі галузі матеріального в-ва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, в-во будівельних конструкцій і деталей.. Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування Бк просто не можливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, РПС і розвиток регіонів. Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл,окремих р-нів. Бк підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання в-ва в усіх галузях господарства. Переважно сировинної орієнтації- виробництво цементу, азбестово-цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.;Фактори: сировиний, Споживчий, транспортний.
Переважно споживчої орієнтації - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін. Промисловість будівельних матеріалів розміщена по території України досить нерівномірно. Найбільше продукції виробляється в областях, де ведеться велике будівництво. Це Донбас і Придніпров'я (на Донецьку, Дніпропетровську і Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі). Значного розвитку набула ця промисловість у Харківській, Одеській, Львівській і Хмельницькій областях. Капітальне будівництво — це побудовані та здані в експлуатацію будівельні споруди та житлові будинки. Частка зайнятих у будівельній промисловості 7 %, обсяг виробленої продукції 4% від загального вілсотка по промисловості. Цемент: Донецьк, Рівне, Львів, Хм Миколаїв.
38.Особл формування і аналізу соціального комплексу.
1.Роль соціального комплексу у суспільному розвитку визначається двома головними функціями. Перша полягає в тому, що завдяки його функціонуванню створюється комплекс життєвих благ, необхідних для нормального розширеного відтворення робочої сили, а друга — в тому, що заклади і підприємства цього комплексу забезпечують підвищення рівня життя членів суспільства. Основне значення соціальної сфери полягає в тому, що весь комплекс її галузей забезпечує зростання рівня споживання та вдосконалення його структури.
2.Фактори розміщення – трудовий і споживчий. Фактор робочої сили або трудовий фактор пов’язаний з демографічним показником країни (регіону) і залежить від чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статево-вікової групи. Заклади культури, освіти та спорту обслуговують потреби населення, тому основним фактором, який впливає на їх розміщення є споживацький фактор. Можна зробити висновок - основним фактором розміщення складових соціально-культурного комплексу є наявність споживача.
3.Підгалузі(сучасний стан): Легка промисловість охоплює текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву та деякі інші галузі.При розміщенні підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача, жіночі трудові ресурси і джерела сировини. Нині легка промисловість перебуває в глибокій кризі. Вона майже повністю втратила внутрішній український ринок.. Частка легкої промисловості у валовому суспільному продукті впала з 12 до 2%. Без розвиненої сфери послуг неможливе існування сучасного суспільства. Найпоширеніші підприємства торгівлі і громадського харчування. Вони є в кожному населеному пункті країни, вздовж основних транспортних магістралей, у поїздах, літаках тощо. Торгівля поділяється на оптову і роздрібну. Підприємства оптової торгівлі закуповують у виробників великі партії товарів і тому концентруються у великих містах і промислових центрах. Крамниці роздрібної торгівлі продають товари безпосередньо кожній людині. В останні роки їхня мережа різко зросла. У соціальному комплексі важливе значення має рекреаційне господарство (санаторії, курорти й пансіонати, будинки і бази відпочинку, санаторії-профілакторії, туристичні бази тощо). Найбільше рекреаційних закладів у Криму, Карпатах, на узбережжі Чорного та Азовського морів.
4.Проблеми - необхідність перепрофілювання бавовняних комбінатів на виробництво лляних та інших тканин, забезпеченість підприємств власною сировиною, заміна та модернізація застарілих виробництв.
5.Перспективи - В цілому перспективний напрям щодо розвитку виробництва товарів народного споживання полягає у задоволенні потреб внутрішнього ринку на основі зміцнення фінансового стану підприємств, нарощування обсягів виробництва, розширення асортименту товарів, підвищення конкурентоспроможності продукції
Різке скорочення витрат на соціальну сферу вплинуло на стан справ у цій сфері людської діяльності. Значна частина підприємств перейшла на оплатну форму, а деякі змінили форму власності. У перспективі в процесі реформування бюджетних коштівслід збільшити видатки на соціальний захист населення та розвиток соціальної сфери — медицини, освіти, науки та житлового будівництва для соціально не захищених верств населення.