- •Сутність пс
- •2. Поняття про закономірності та риси розміщення продуктивних сил.
- •3. Поняття «Принцип». Основні принципи рпс.
- •4)Передумови рпс.
- •1.Природні передумови.
- •6!!!!!!!!! Сутність і систематизація суперечностей у розміщенні та регіональному розвитку продуктивних сил
- •7. Основні підходи дослідження процесів розвитку та розміщення продуктивних сил.
- •9. Основні методи дослідження процесів розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •10. Діагностика регіонального розвитку
- •11. Аналіз класичних теорій виробництва. Сучасні концепції рпс.
- •1. Аналіз класичних теорій розміщення виробництва
- •2. Сучасні концепції розміщення продуктивних сил
- •12. Концептуальні положення регіонального розвитку в Україні
- •14. Суть і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •15. Мінеральні ресурси галузей промисловості
- •16. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва
- •17)Природно-рекреаційні ресурси України
- •18.Демографічна ситуація та демоекономічне відтворення робочої сили.
- •19.Соціальна структура населення, трудоресурсний потенціал України.
- •22. Розселення населення України.
- •23. Науково-технічний прогрес та його вплив на рпс.
- •24)Виробничий потенціал і його розміщення.Регіональні проблеми технічної реконструкції.
- •26!!!!!!!!!Еколого-економічний потенціал україни та його оцінка
- •27. Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення. Вимоги до розміщення потенційно небезпечних виробництв.
- •28. Сутність ризику в управлінні екологічною безпекою.
- •29. Характеристика структури господарського комплексу України
- •30. Особливості формування й аналізу пек
- •31. Особливості формування й аналізу гірничо-металургійного комплексу.
- •32. Особливості формування і аналізу машинобудівного комплексу.
- •33. Особливості формування й аналізу хімічного комплексу
- •34. Особливості формування й аналізу транспортного комплексу.
- •35. Особливості формування й аналізу лісопромислового комплексу
- •36. Особливості формування й аналізу апк
- •37)Особливості формування й аналізу будівельного комплексу.
- •39. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України
- •42. Соціально - економічний розвиток Західного регіону.
- •43. Соціально-економічний розвиток Придніпровского регіону.
- •44)Соціально-економічний розвиток Причорноморського регіону.
- •45Соціально-економічний розвиток Харківського регіону
- •47. Спільні підприємства
- •48. Регіональні науково - технологічні парки
- •49. Регіональні ринки
- •50Державне регулювання інвестиційної діяльності. Становлення регіональної інвестиційної політики України
- •51. Інвестиційна привабливість регіону.
- •52. Депресивні регіони та механізм їхнього розвитку
- •53. Функції і напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем
- •54. Обмеження та негативні фактори у формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •55. Найважливіші конкурентні позиції у взаємодії регіонів
- •56. Експертна оцінка конкурентних позицій регіонів
- •57)Становлення зовнішньоекономічної діяльності в ринкових умовах.
- •58.Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •59. Експортний потенціал та рівні реалізації конкурентних переваг української економіки
2. Поняття про закономірності та риси розміщення продуктивних сил.
Закономірностей розміщення продуктивних сил - економічні закони, що відображають найбільш істотні, стійкі, об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і відносини між суспільними процесами і територіями.
За своїм змістом закономірності розміщення продуктивних сил досить складні. Вони зумовлені взаємодією суспільних, соціальних, демографічних, природно-географічних та інших процесів, що відбуваються на тій чи іншій території. Закономірності розміщення продуктивних сил є модифікацією економічних законів у специфічних умовах конкретної території, які знаходять свій вияв через стійкі, повторювані взаємозв'язки економічних явищ.
До основних із них належать такі.
1. Об'єктивність. Практична діяльність людини має підпорядковуватися закономірностям розміщення продуктивних сил.
2. Обов'язковість вияву за певних умов. В економіці (як і в біології) немає досить жорстких і всім відомих законів, як, наприклад, у математиці, фізиці. Водночас, якщо людина не обізнана з механізмом вияву того чи іншого закону, тієї або іншої закономірності, то вони з особливою силою виявляються в порушеннях, диспропорціях, дисбалансах.
3. Системність, ієрархічність економічних законів і закономірності розміщення продуктивних сил. Закономірності треба свідомо використовувати у взаємозв'язку і поєднанні.
4. Автономність. Хоч економічні закони і- закономірності розміщення тісно взаємодіють, навіть взаємно переплітаються, проте до певної міри залишаються автономними.
5. Закономірності і закони мають конкретно-історичний характер. Вони діють у певній соціально-економічній ситуації, зміна якої зумовлює і зміну сфери їх вияву.
До найвідоміших закономірностей розміщення і регіонального розвитку продуктивних сил належать такі.
Комплексно-пропорційне розміщення продуктивних сил. Комплексне розміщення виробництва як економічна категорія — це об'єктивні економічні відносини щодо формування суспільних потреб у територіальному аспекті. Сутність комплексної організації виробництва висуває вимогу свідомого суспільного регулювання розміщення продуктивних сил.
Комплексність територіальної організації продуктивних сил можна визначити як усвідомлений безперервний, узгоджений розподіл по території країни всіх елементів продуктивних сил з метою забезпечення ефективного розвитку виробництва і підвищення добробуту всіх членів суспільства.
Пропорційність розміщення — співрозмірність, певне співвідношення між окремими елементами і сферами суспільного виробництва та існуючими можливостями. Пропорційність має забезпечуватися між усіма елементами суспільного виробництва (соціальними, економічними, природними) на будь-якій території.
Раціональне, економічно ефективне розміщення продуктивних сил. Ця закономірність має забезпечувати постійне зростання продуктивності суспільної праці на основі її всебічної інтенсифікації за найменших сукупних витрат уречевленої і живої праці як на виробництво самого продукту, так і на переміщення його до місця споживання.
Результатом реалізації цієї закономірності є поліпшення соціальних умов життя населення, забезпечення оптимального природокористування, вирішення національних, політичних та інших проблем. Зниження або недостатнє зростання ефективності суспільного виробництва засвідчує, що розміщення продуктивних сил не можна визнати раціональним.
Зближення економічного і соціального рівнів розвитку регіонів (областей). Кожна область може робити відчутний внесок в економіку країни за рахунок сукупного продукту і національного доходу, що виробляється на її території, забезпечувати необхідний рівень життєдіяльності населення. Через це необхідність у багатьох пільгах і перевагах для окремих областей відпала. Однак у силу різних причин така практика значною мірою збереглася і до наших днів.
Безперервний перелив фінансових і матеріальних ресурсів з одних областей в інші, різноманітні пільги та привілеї призвели до негативних наслідків. Утриманство, зрівнялівка, ущемлення інтересів багатьох територій, деформація принципів соціальної справедливості викликали реальну загрозу виникнення нової нерівномірності.
Розміщення продуктивних сил з урахуванням розвитку територіального поділу праці. Ця закономірність обумовлена об'єктивною необхідністю взаємозалежного, взаємовигідного розвитку співробітництва між країнами. Стан економіки віддзеркалюється в можливостях участі в світовому ринку, в здатності швидко включитися у світові процеси економічного і технологічного розвитку.