1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.

Більшість вітчизняних вчених-економістів вважають, що предметом даної дисципліни є сама праця, як доцільна діяльність людини, яка одночасно є взаємодією між людьми з приводу виробництва.

Таким чином, предметом курсу є вивчення суспільної праці, соціально-економічної політики в сфері трудової діяльності, конкретних сторін виробничих відносин, а також наукові прийоми і методи управління персоналом, працею і заробітною платою. Крім питань організації, про­дуктивності, оплати праці, планування та аналізу трудових показників, економіка праці вивчає ринок праці в еконо­мічній системі, зайнятість населення і безробіття, соціальне партнерство і соціальну політику.

У зарубіжних країнах фахівці вважають, що економіка праці — це дослідження функціонування й результату ринку у сфері праці, а у вузькому понятті — поведінка роботодавців і працівників у відповідь на дію загальних стимулів у вигляді заробітної плати, прибутку і негрошових факторів у галузі трудових взаємовідносин.

Виходячи зі змісту вказаних визначень розвиток предмету економіки праці, на думку деяких авторів, буде здійснюватися за наступними напрямками:

• розкриття сутності, змісту і регулювання, соціально-трудових відносин у галузі трудових ресурсів, ринку праці й зайнятості, що передбачає створення умов ефективного функціонування трудових ресурсів;

• економічні напрямки у галузі підвищення ефективності трудової діяльності (фактори, умови, резерви, показники);

• мотиваційні та стимулюючі напрямки створення передумов ефективного використання трудових ресурсів в умовах ринкових відносин;

• напрямки, пов'язані з кількісними аспектами управління трудовими процесами, а саме, з продуктивністю, складом і чисельністю працівників і їх оплатою.

Головною метою вивчення курсу є опанування студен­тами основ економіки праці і створення тим самим відпо­відної теоретичної бази для подальшого вивчення спеці­альних економічних дисциплін.

Завдання вивчення курсу полягають у:

• вивченні основних категорій і термінів, що вико­ристовуються в економіці праці; особливостей формування зайнятості і ринку праці, механізму його дії; структури та порядку відтворення трудових ресурсів, загальних засад соціального захисту населення в умовах ринкових відносин;

• оволодінні методами вивчення витрат робочого часу, нормування; поділу й кооперації праці, організації робочих місць; раціоналізації трудового процесу;

• здобутті навичок визначати показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві; планувати та аналізувати трудові показники; визначати заробітну плату працівника за різних форм і систем оплати праці;

• вивченні порядку формування фондів оплати праці під­приємств і забезпечення ефективності їх використання; озна­йомленні з основними нормативними документами щодо організації та оплати праці;

• з'ясуванні механізму виявлення і використання пере­дового досвіду щодо забезпечення зростання продуктивності праці та прогресивних методів організації заробітної плати у країні та за кордоном.

Під час вивчення різних аспектів трудової діяльності економіка праці використовує цілий ряд методів дослідження, зокрема: аналітичний, розрахунковий, соціологічний, економіко-математичний, факторний метод планування та аналізу.