- •Передмова
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1.1. Поняття та зміст економіки праці. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.
- •1.1. Поняття та зміст економіки праці. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал людини
- •2.2. Трудовий потенціал людини
- •2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”
- •2.2.2. Компоненти трудового потенціалу
- •2.2.3. Передумови реалізації потенціалу людини
- •2.2.4. Компоненти трудового потенціалу в системі факторів якості життя
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •3.2. Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин.
- •3.3. Формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки.
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин
- •3.2. Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин
- •3.3. Формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки
- •Контрольні запитання
- •4.2. Наймані працівники та їх об’єднання як суб’єкти соціального партнерства.
- •4.2. Наймані працівники та їх об’єднання як суб’єкти соціального партнерства
- •4.3. Роботодавці та їх об’єднання як суб’єкти й соціального партнерства
- •4.4. Механізм функціонування соціального партнерства в Україні
- •Органи соціального партнерства в Україні.
- •4.5. Міжнародний досвід соціального партнерства Міжнародні організації
- •Основні моделі соціального партнерства
- •Контрольні запитання
- •5.2. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці
- •Умови ефективного функціонування ринку праці
- •5.3. Елементи ринку праці
- •Специфічні риси товару „робоча сипа”
- •5.4. Механізм функціонування сучасного ринку праці
- •5.5. Функції та сегментація ринку праці
- •Сегментація ринку праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Поняття і види зайнятості населення
- •6.2. Державне регулювання зайнятості населення в Україні
- •Державні гарантії зайнятості населення в Україні
- •Пільги і компенсації вивільненим працівникам
- •Особливі гаранти надаються працівникам, які втратили роботу через зміни в організації виробництва і праці
- •Вихідна допомога
- •Розміри допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Матеріальна допомога з безробіття
- •Основні завдання державної служби зайнятості в Україні:
- •6.3. Види безробіття
- •6.4. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •6.5. Світові структурні зрушення у сфері зайнятості
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Організація та нормування праці
- •7.1. Поняття і основні напрями організації праці
- •7.2. Основні елементи організації праці персоналу.
- •7.2.1. Форми розподілу й кооперації праці
- •7.2.2. Класифікація робочих місць, їх організація, планування та обслуговування
- •7.2.3. Раціоналізація трудового процесу, запровадження передових прийомів та методів праці.
- •7.2.4. Умови праці та фактори, що їх визначають
- •7.3. Робочий час, його склад і структура. Методи вивчення змісту праці та затрат робочого часу
- •Методи вивчення змісту праці й затрат робочого часу
- •7.4. Сутність нормування праці
- •7.5. Види норм праці
- •7.6. Види нормативів з праці
- •7.7. Законодавче регулювання робочого часу і часу відпочинку
- •Глава V Кодексу законів України про працю „Час відпочинку” регламентує такі положення:
- •Порядок і умови надання щорічних відпусток.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Продуктивність і ефективність праці
- •8.1. Сутність і значення продуктивності праці
- •8.2. Фактори і резерви росту продуктивності праці
- •8.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •8.4. Поняття ефективності праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Політика доходів і оплата праці
- •9.1. Види доходів населення
- •9.2. Сутність, функції та принципи організації заробітної плати
- •9.3. Структура заробітної плати
- •9.4. Форми і системи оплати праці
- •Системи погодинної форми оплати праці
- •Системи відрядної форми оплати праці
- •9. 5. Тарифна система оплати праці
- •Розрахунок ставки 1-го розряду відбувається в такому порядку.
- •9.6. Доплати і надбавки
- •9.7. Безтарифна система оплати праці
- •9.8. Сучасні форми матеріального стимулювання працівників
- •Системи змінної заробітної плати
- •Системи групової (колективної) заробітної плати
- •Система плати за знання та компетентність
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Планування праці
- •10.1. Показники чисельності, структури та руху кадрів
- •10.2. Розрахунок потреби підприємства в робочій силі
- •10.3. Планування продуктивності праці на підприємстві
- •10.4. Визначення фонду заробітної плати на підприємстві
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.2. Звітність у сфері праці.
- •Державне статистичне спостереження
- •Розділ I. Склад фонду оплати праці та інші виплати
- •Розділ iі. Кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників
- •Розділ III. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати
- •Розділ іv. Рух робочої сили
- •Державне статистичне спостереження Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України “Про державну статистику
- •Розділ і. Використання робочого часу
- •Розділ іі. Інформація про укладання колективних договорів
- •11.3. Аудит у сфері оплати праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання та вдосконалення соціально-трудових відносин
- •12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.
- •12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.
- •12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.
- •12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база
- •Основні завдання моніторингу
- •Основні напрями моніторингу
- •Інформаційна база моніторингу
- •12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері
- •Етапи соціологічного дослідження
- •12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Міжнародна організація праці (моп) та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •13.2. Структура Міжнародної організації праці
- •13.3. Основні напрямки діяльності моп.
- •13.4. Конвенції моп
- •Контрольні запитання
- •Література
- •79057, М. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103
- •79057, М.Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103
2.2. Трудовий потенціал людини
2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”
Традиційною для економічної науки є проблема впливу характеристик (якостей) людини на продуктивність праці.
Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах звичайно використовуються зрозуміла „робоча сила” і „людський капітал”.
Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних і інтелектуальних даних, що можуть бути застосовані у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров’я, утворення і професіоналізму.
Людський капітал розглядається як сукупність якостей, що визначають продуктивність і можуть стати джерелами доходу для людини, родини, підприємства і суспільству. Такими якостями звичайно вважають здоров’я, природні здібності, освіта, професіоналізм, мобільність.
Набір характеристик, що використовуються в літературі для визначення можливостей ефективної праці, не повною мірою відповідає реаліям сучасної економіки. Цей набір доцільно розширити на основі поняття трудового потенціалу. Його компоненти повинні характеризувати:
психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;
можливості нормальних соціальних контактів;
здатності до генерації нових ідей, методів, образів, представлень;
раціональність поводження;
наявність знань і навичок, необхідних для виконання визначених обов’язків і видів робіт;
пропозиція на ринку праці.
Приведеним аспектам відповідають наступні компоненти трудового потенціалу:
здоров’я;
моральність і уміння працювати із колективі;
творчий потенціал;
активність;
організованість;
освіта;
професіоналізм;
ресурси робочого часу.
Показники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різних колективів, у тому числі до персоналу підприємства і населенню країни в цілому.
Трудовий потенціал людини є частиною його потенціалу як особистості, тобто стосовно індивідуума трудовий потенціал — це частина потенціалу людини, що формується на основі природних даних (здібностей), освіти, виховання і життсвої о досвіду.
2.2.2. Компоненти трудового потенціалу
Здоров’я
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) визначає здоров’я як „стан повного фізичного і соціального благополуччя. Благополуччя — це динамічний стан розуму, що характеризується певною психічною гармонією між здібностями, потребами і очікуваннями працюючого і тих вимог і можливостей, що пред’являє і надає навколишнє середовище”.
У цьому визначенні акцент зроблений на суб'єктивне сприйняття здоров’я. Власне кажучи, мова йде про задоволення життям. Ряд психологів розглядають задоволеність життям як конструктивне визначення того, що люди розуміють під щастям.
Задоволеність життям, безсумнівно, є важливого характеристикою здоров’я. Однак для багатьох людей, особливо студентського віку, щастя — це щось більше, ніж задоволеність життям. Наприклад, щастям можна вважати відчуття того, що життя прекрасне.
Моральність
Важливість моральності населення для нормальної економічної діяльності неодноразово відзначалася класиками економічної науки.
Класики економічної науки прагнули установити, як добро і зло, властиві природі людини, впливають на економічну діяльність і суспільні відносини.
Моральність і багатство часто розглядаються як непоєднані поняття. Таке протиставлення має давню історію. Ще в Новому завіті сказано: „Не збирайте собі скарбів на землі (Матф. 6.19) зручніше верблюду пройти крізь вухо голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже”(Матф. 19,24).
Творчий потенціал
Наприкінці XX в. творча діяльність стає найбільш значним фактором економічного розвитку. Це виявляється різних формах. В усіх розвинених країнах істотно виросла частка осіб, зайнятих переважно розумовою працею. Збільшення обсягу продукції при зниженні витрат робочого часу й інтенсивності прані стає можливим унаслідок використання особливого виду природних ресурсів, творчих здібностей людини, що на відміну від інших ресурсів не можуть бути вичерпані. Найбільших успіх в економічному розвитку і підвищенні якості життя домагаються ті країни, де створені найкращі умови для реалізації творчих здібностей, особливо в сфері науки, винахідництва і раціоналізації.
Активність
Творчий потенціал людини визначає його здатність до генерації нових ідей і образів. Щоб реалізувати цей потенціал, тобто створити твори науки, мистецтва, знайти корисні копалини, організувати випуск нової продукції і т.д. необхідний визначений рівень активності. В економічній літературі вона звичайно трактується як заповзятливість, що багато авторів вважають особливим видом економічних ресурсів.
Організованість
Найважливішою характеристикою організованості є раціональне використання часу. Афоризм „час-гроші” сформулював Б. Франклін (1706— 1790).
Організованість людини характеризується також її акуратністю, дисциплінованістю, обов’язковістю, законослухняністю. Населення розвинених країн має ці якості в значно більшій мірі, ніж населення інших країн. Це обумовлено різними причинами, у тому числі традиціями і системою виховання.
Так. у Німеччині дітям з ясельного віку постійно вселяють правило: „Порядок — це половина життя”. Знаменитий „німецький порядок” виявляється як у побуті, так і у високій якості продукції, чіткості законів, дотриманні договорів, цивілізованому вирішенні соціальних протиріч.
Слово „порядність” походить від слова „порядок”. Тому порядність припускає насамперед високу організованість у всіх сферах діяльності людини, у тому числі й у дотриманні етичних норм.
Освіта
Л. Маршалл підкреслював, що витрати на освіту —це краще вкладення капіталу для родини і для суспільства. У різних країнах неодноразово публікувалися розрахунки, з яких випливає, що витрати на навчання окупаються швидше, ніж на устаткування.
Ефективність освіти в кінцевому рахунку визначається масштабами поширення знань і інших результатів творчої діяльності, зокрема, установлено, що ріст рівня освіти на один клас середньої школи забезпечує в середньому ріст числа наданих раціоналізаторських пропозицій на 6% і на 50% скорочує терміни освоєння робітниками нових операцій.
Професіоналізм
Рівень кваліфікації працівників відноситься до найважливіших компонентів трудового потенціалу. У всіх розвинених країнах істотно виросла питома вага кваліфікованих робітників і різко упала частка зайнятих ручною некваліфікованою працею. Ростуть витрати як держави, так і фірм на професійну підготовку кадрів.
Недостатній професіоналізм робітників, інженерів і керівників є не тільки очевидним гальмом технічного прогресу і росту ефективності.
Ресурси робочого часу
Ресурси робочого часу в загальному випадку визначаються двома факторами: чисельністю працівників і часом роботи.
Чисельність зайнятих на підприємстві визначається кількістю робочих місць, що, у свою чергу, залежить від обсягів випуску продукції, трудомісткості робіт, режиму змінності.
У масштабах країни чисельність зайнятих визначається чисельністю працездатного населення, потребою в різних видах праці, рівнем заробітної плати, системою пенсійного забезпечення і поруч інших факторів. Практично рівень зайнятості визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринках праці.