- •Передмова
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •1.1. Поняття та зміст економіки праці. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.
- •1.1. Поняття та зміст економіки праці. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами.
- •1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал людини
- •2.2. Трудовий потенціал людини
- •2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”
- •2.2.2. Компоненти трудового потенціалу
- •2.2.3. Передумови реалізації потенціалу людини
- •2.2.4. Компоненти трудового потенціалу в системі факторів якості життя
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •3.2. Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин.
- •3.3. Формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки.
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин
- •3.2. Фактори формування та оцінка соціально-трудових відносин
- •3.3. Формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки
- •Контрольні запитання
- •4.2. Наймані працівники та їх об’єднання як суб’єкти соціального партнерства.
- •4.2. Наймані працівники та їх об’єднання як суб’єкти соціального партнерства
- •4.3. Роботодавці та їх об’єднання як суб’єкти й соціального партнерства
- •4.4. Механізм функціонування соціального партнерства в Україні
- •Органи соціального партнерства в Україні.
- •4.5. Міжнародний досвід соціального партнерства Міжнародні організації
- •Основні моделі соціального партнерства
- •Контрольні запитання
- •5.2. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці
- •Умови ефективного функціонування ринку праці
- •5.3. Елементи ринку праці
- •Специфічні риси товару „робоча сипа”
- •5.4. Механізм функціонування сучасного ринку праці
- •5.5. Функції та сегментація ринку праці
- •Сегментація ринку праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Поняття і види зайнятості населення
- •6.2. Державне регулювання зайнятості населення в Україні
- •Державні гарантії зайнятості населення в Україні
- •Пільги і компенсації вивільненим працівникам
- •Особливі гаранти надаються працівникам, які втратили роботу через зміни в організації виробництва і праці
- •Вихідна допомога
- •Розміри допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Матеріальна допомога з безробіття
- •Основні завдання державної служби зайнятості в Україні:
- •6.3. Види безробіття
- •6.4. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •6.5. Світові структурні зрушення у сфері зайнятості
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Організація та нормування праці
- •7.1. Поняття і основні напрями організації праці
- •7.2. Основні елементи організації праці персоналу.
- •7.2.1. Форми розподілу й кооперації праці
- •7.2.2. Класифікація робочих місць, їх організація, планування та обслуговування
- •7.2.3. Раціоналізація трудового процесу, запровадження передових прийомів та методів праці.
- •7.2.4. Умови праці та фактори, що їх визначають
- •7.3. Робочий час, його склад і структура. Методи вивчення змісту праці та затрат робочого часу
- •Методи вивчення змісту праці й затрат робочого часу
- •7.4. Сутність нормування праці
- •7.5. Види норм праці
- •7.6. Види нормативів з праці
- •7.7. Законодавче регулювання робочого часу і часу відпочинку
- •Глава V Кодексу законів України про працю „Час відпочинку” регламентує такі положення:
- •Порядок і умови надання щорічних відпусток.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Продуктивність і ефективність праці
- •8.1. Сутність і значення продуктивності праці
- •8.2. Фактори і резерви росту продуктивності праці
- •8.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •8.4. Поняття ефективності праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Політика доходів і оплата праці
- •9.1. Види доходів населення
- •9.2. Сутність, функції та принципи організації заробітної плати
- •9.3. Структура заробітної плати
- •9.4. Форми і системи оплати праці
- •Системи погодинної форми оплати праці
- •Системи відрядної форми оплати праці
- •9. 5. Тарифна система оплати праці
- •Розрахунок ставки 1-го розряду відбувається в такому порядку.
- •9.6. Доплати і надбавки
- •9.7. Безтарифна система оплати праці
- •9.8. Сучасні форми матеріального стимулювання працівників
- •Системи змінної заробітної плати
- •Системи групової (колективної) заробітної плати
- •Система плати за знання та компетентність
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Планування праці
- •10.1. Показники чисельності, структури та руху кадрів
- •10.2. Розрахунок потреби підприємства в робочій силі
- •10.3. Планування продуктивності праці на підприємстві
- •10.4. Визначення фонду заробітної плати на підприємстві
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.2. Звітність у сфері праці.
- •Державне статистичне спостереження
- •Розділ I. Склад фонду оплати праці та інші виплати
- •Розділ iі. Кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників
- •Розділ III. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати
- •Розділ іv. Рух робочої сили
- •Державне статистичне спостереження Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України “Про державну статистику
- •Розділ і. Використання робочого часу
- •Розділ іі. Інформація про укладання колективних договорів
- •11.3. Аудит у сфері оплати праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання та вдосконалення соціально-трудових відносин
- •12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.
- •12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.
- •12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.
- •12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база
- •Основні завдання моніторингу
- •Основні напрями моніторингу
- •Інформаційна база моніторингу
- •12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері
- •Етапи соціологічного дослідження
- •12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Міжнародна організація праці (моп) та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •13.2. Структура Міжнародної організації праці
- •13.3. Основні напрямки діяльності моп.
- •13.4. Конвенції моп
- •Контрольні запитання
- •Література
- •79057, М. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103
- •79057, М.Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103
13.3. Основні напрямки діяльності моп.
Нормотворча діяльність МОП полягає в розробці та прийнятті міжнародних трудових норм (конвенцій і рекомендацій). За період своєї діяльності МОП розробила і прийняла більше 180 конвенцій та більше 180 рекомендацій із широкого спектра соціально-трудових питань у всіх сферах соціально-економічного життя суспільства. Прийняті МОП норми утворюють Міжнародний трудовий кодекс, якими керуються держави в розробці та проведенні національних трудових законодавств. Конвенція, ратифікована країною, є для неї пріоритетною в розробці національного законодавства.
Для перевірки застосування конвенцій у національному законодавстві й на практиці МОП створила механізм контролю, заснований на вивченні комітетом незалежних експертів національного законодавства і практики, а також розслідування конкретних випадків порушення конвенції тристоронніми органами МОП.
Особливий механізм контролю встановлено за виконанням конвенцій про свободу об’єднань. Тристоронній комітет Адміністративної ради зі свободи об’єднань розглядає скарги, що подаються міжнародними або національними профспілковими організаціями.
Факти порушення конвенцій доповідаються Адміністративній раді, яка звертає увагу уряду на його зобов’язання.
У деяких випадках уряди просять направити до їхньої країни комісію з розгляду і примиренню, які складаються з незалежних спеціалістів. У результаті втручання МОП було знайдено вихід із багатьох конфліктних ситуацій,
Кожна країна — член МОП зобов’язується регулярно надавати в МБП доповіді про заходи із застосування ратифікованих конвенцій у законодавстві та на практиці, що вивчаються спеціальним комітетом експертів, який складається з 20 незалежних авторитетних експертів із різних регіонів світу. Підготовлена комітетом експертів доповідь затверджується генеральною конференцією МОП. Будь-який представник уряду, підприємців і трудящих має право на подання скарги на державу — члена МОП, яка не дотримується конвенції. У такому випадку Адміністративна рада створює комісію з трьох висококваліфікованих експертів-юристів для розгляду скарги, які розробляють рекомендації щодо виправлення виявлених хиб. Рекомендації цієї комісії затверджуються Адміністративною радою та є обов’язковими для виконання. У випадку, коли країна не погоджується з цими рекомендаціями, вона має право передати справу до міжнародного суду.
Якщо країна — член МОП не виконала в установлений термін рекомендацій комісії або міжнародного суду, то Адміністративна рада може рекомендувати конференції такі дії, які вона вважає за доцільні для виконання цих рекомендацій.
Процедури контролю за застосуванням норм є дуже важливими, оскільки сприяють утіленню в життя принципів, проголошених МОП. Рекомендації МОП ратифікації не підлягають, тому вони не мають юридичної сили конвенцій, їхня мета — доповнювати і розвивати конвенції. Мета нормотворчої діяльності МОП полягає в постійному пошуку згоди між органами державної влади та основними зацікавленими сторонами — підприємцями і трудящими, у прагненні покращення стану трудящих.
Другим, не менш важливим, напрямком роботи МОП є технічна співпраця. Остання має на меті надати своїм членам, як урядам, так і організаціям підприємців і трудящих, сприяння в розробленні національного трудового законодавства, підготовці національних кадрів у соціально-економічній сфері, проведенні різноманітних семінарів і колоквіумів. Слід зазначити, що цей напрямок сформувався після 1960 р., коли до МОП вступила велика кількість країн, що розвиваються, передусім африканських. Технічна співпраця орієнтувалася в основному саме на ці країни. Фінансується цей напрямок із фондів ПРООН (Програма ООН із розвитку) і частково з поточного бюджету МОП.
Політика активного партнерства потребувала посилення ролі урядів і відділень МОП у країнах-членах. Для початку планувалося розроблення цільової програми МОП для кожної країни й регіону. Саме з цією метою було створено 14 багатодисциплінарних консультативних груп: п’ять в Африці, чотири в Америці, три в Азії й Тихоокеанському регіоні, одну для арабських країн та одну для країн Центральної та Східної Європи.
МОП регламентує широкий спектр питань у сфері соціально-трудових відносин. Основними програмними пріоритетами є: сприяння зайнятості населення; структурна перебудова і соціальна справедливість; рівноправність жінок; соціальний захист інвалідів; вдосконалення управління і розвитку підприємств; покращення умов праці та виробничого середовища; усунення дитячої праці; соціальне партнерство і соціальне забезпечення; галузева діяльність; багатонаціональні підприємства; трудящі мігранти; видавнича діяльність і публікації.
Міжнародне бюро праці — найбільший у світі інформаційно-аналітичний центр із питань праці. МБП діє і як міжнародний видавничий центр. Його публікації — це дослідження з найважливіших міжнародних трудових і соціальних проблем, нормативно-довідкові видання, збірники з охорони та гігієни праці, матеріали з освіти працівників тощо.
У Міжнародному бюро праці також діє комп’ютерна система інформації з соціально-трудових питань, яка забезпечує доступ до бібліотеки МБП.