- •Автомобілі
- •1. Тенденції розвитку конструкції автомобіля на сучасному етапі.
- •2. Компоновка автомобіля. Аналіз схем компоновки легкових, вантажних автомобілів та автобусів.
- •2.1.5. Розробка схеми загального компонування автомобіля
- •3. Види безпеки конструкції автомобіля, характеристика кожного з них.
- •4. Сили, що діють на автомобіль у загальному випадку руху.
- •5. Рівняння силового балансу автомобіля. Умова руху автомобіля.
- •6. Динамічний фактор автомобіля. Визначення швидкості руху автомобіля на маршруті з використанням динамічної характеристики.
- •7. Трансмісія автомобіля, класифікація, вимоги. Призначення кожного з її складових елементів.
- •3.1. Механічні ступінчасті коробки передач
- •3.1.1. Двовальні коробки передач
- •3.1.4. Додаткові коробки передач
- •3.2.1. Фрикційні зчеплення
- •3.3. Безступінчасті трансмісії
- •3.4. Карданні передачі
- •3.5. Головні передачі
- •3.1.6. Диференціали та привід ведучих коліс
- •8. Гальмування. Сили, що діють на автомобіль у загальному випадку гальмування. Гальмова діаграма автомобіля.
- •9. Особливості гальмування автопоїздів. Гальмові системи автопоїздів. Гальмова діаграма автопоїзда.
- •3.2. Тормозные приводы автопоездов
- •§ 3. Тормозные системы автопоездов
- •10. Тенденції розвитку гальмових систем автомобіля на сучасному етапі.
- •11. Паливна економічність автомобіля, її оцінні показники. Шляхи зменшення витрати палива.
- •12. Рульове керування автомобіля, функціональні елементи та їх призначення.
- •5.6.1. Рульовий привод
- •5.6.2. Рульові механізми
- •13. Бокове відведення автомобільного колеса. Математичні та графічні залежності.
- •14. Стабілізація керованих коліс автомобіля ( визначення, схеми способів стабілізації ).
- •15. Підвіска автомобіля. Функціональні елементи та їх призначення.
- •5.4.1. Амортизатори
- •16. Плавність ходу автомобіля, вимірники плавності ходу.
- •5.5.1. Вільні коливання автомобіля
- •17. Стійкість автомобіля. Критерії стійкості.
- •18. Прохідність автомобілів та автопоїздів. Вплив конструкції автомобіля на його прохідність.
- •§ 2. Параметры оценки проходимости
- •19. Колеса і шини. Маркування та основні оціночні параметри.
- •25. Кути встановлення керованих коліс автомобілів та методи їх перевірки.
- •3.9. Експлуатаційні характеристики автомобільних коліс
- •5.2. Геометричні параметри установки коліс автомобіля
- •20. Сили які діють в кривошипному механізмі.
- •21. Призначення ходової системи автомобіля, функціональні елементи. Призначення несучої системи автомобіля, вимоги до неї. Ходова система .
- •22. Загальна будова автомобільного двигуна (механізми та системи).
- •23. Система живлення карбюраторного двигуна: призначення, основні функціональні елементи, принцип дії.
- •24. Основні геометричні параметри поршневого двигуна внутрішнього згоряння.
- •26. Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту. Маркування вітчизняних автомобілів.
- •27. Призначення коробки передач, вимоги до неї Типи коробок передач у залежності від характеру змінювання крутного моменту.
- •28. Призначення мостів автомобіля, вимоги до них. Типи мостів в залежності від розташування на автомобілі; призначення коліс, що на них встановлюються; конструкції. Мости
- •29. Основи конструкції та робочий процес одинарної та подвійної центральної головної передачі, рознесеної головної передачі.
- •30. Призначення зчеплення. Типи зчеплень у залежності від способу звязку між ведучою та веденою частиною.
3.9. Експлуатаційні характеристики автомобільних коліс
Автомобільні колеса називають рушієм автомобіля. Під час взаємодії з опорною поверхнею вони виконують такі функції:
- опорні - забезпечують утримання автомобіля на поверхні кочення;
- рушійні - перетворюють обертальний рух автомобіля на поступальний;
- гальмові - реалізують сили тертя - зчеплення з опорною поверхнею для зміни швидкості руху автомобіля або утримання його на місці;
- керування рухом - використовують реакції опорної поверхні для змінювання траєкторії руху автомобіля;
- стабілізуючі - використовують дотичні реакції опорної поверхні для збереження заданих траєкторій руху автомобіля;
-згладжувальні-зменшують динамічні навантаження, що виникають при русі автомобіля по нерівностях опорної поверхні.
Важливим параметром автомобільного колеса є його радіус. Величина радіуса не є однозначною. Розрізняють такі радіуси автомобільного колеса:
- номінальний гн - визначається розмірами, вказаними у маркіруванні шини;
- вільний rо - геометричний розмір шини з номінальним внутрішним тиском повітря та за відсутності будь-яких зовнішних навантажень на колесо;
- статичний гc - відстань від геометричної осі колеса до опорної поверхні при дії на колесо лише вертикального навантаження;
- динамічний гд - відстань від геометричної осі колеса до опорної поверхні при його коченні;
- кінематичний (або радіус кочення) гк - теоретично визначена відстань від геометричної осі колеса до миттєвого центра його обертання.
Статичний радіус шини можна обчислити виходячи з розмірів, що належать до визначення, за формулою:
5.2. Геометричні параметри установки коліс автомобіля
Для створення найменшого опору руху, для зменшення зношування шин, а також для зниження витрати палива і поліпшення стійкості автомобіля його колеса повинні котитися по паралельних траєкторіях при прямолінійному русі автомобіля або по дугах концентричних окружностей під час його руху на повороті. Для виконання цієї умови при русі прямо всі колеса повинні обертатися у паралельних вертикальних площинах, що збігаються з подовжньою площиною симетрії автомобіля.
Взаємне розташування задніх некерованих коліс у більшості випадків (при залежній підвісці) не змінюється. Разом з тим передні керовані колеса, а особливо ті, котрі зв'язані з автомобілем незалежною підвіскою, через деформацію її деталей силою тяжіння можуть змінювати своє взаємне розташування - ставати непаралельними і тому котитися по розбіжних траєкторіях з бічним ковзанням шин по дорозі.
З метою уникнення цих негативних наслідків керован: колеса необхідно встановлювати на автомобілі так, щоб площина обертання кожного з них становила деякий кут а (рис. 4.1, а) з вертикальною подовжньою площиною симетрії автомобіля.
Ці кути називають кутами розвалу коліс. Кут розвалу вважається позитивним, якщо колесо нахилене від автомобіля назовні, і негативним при його нахилі усередину. Величина кутів розвалу звичайно становить 1-2°. При установці колеса з розвалом виникає осьова сила, що притискає маточину з колесом до внутрішнього підшипника цапфи. Розмір цього підшипника роблять звичайно більшим, ніж розмір зовнішнього, менш навантаженого підшипника.
При наявності розвалу колесо прагне котитися убік від автомобіля по дузі навколо центра О (рис. 5.3, а), який є точкою перетинання продовження осі колеса з площиною дороги. Такий рух коліс по розбіжних дугах міг би супроводжуватись бічним ковзанням шин по дорозі зі всіма його шкідливими наслідками. Для усунення цього явища керовані колеса встановлюють зі сходженням - під деяким кутом 5 (рис. 5.3, б) одне до одного у горизонтальній площині. При ньому кути розвалу і величина сходження взаємозалежні. Звичайно оптимальний кут сходження керованих коліс становить у середньому 15-20% кута їх розвалу.
Кут сходження керованих коліс найчастіше визначається різницею відстаней А и Б між колесами, що заміряються позаду і попереду на висоті осей коліс. Кут сходження коліс звичайно дорівнює 0°20'-1°, а різниця відстаней між колесами позаду і попереду 2-10 мм.
Установка керованих коліс з одночасним розвалом і сходженням забезпечує їх кочення по дорозі без бічного ковзання. Періодична перевірка і регулювання кутів установки керованих коліс мають важливе значення, тому що ці кути впливають на стійкість автомобіля, витрату палива і зношення шин. У вантажних автомобілях із залежною підвіскою керованих коліс розвал коліс, як правило, встановлюють при виготовленні і не регулюють у процесі експлуатації.