- •Автомобілі
- •1. Тенденції розвитку конструкції автомобіля на сучасному етапі.
- •2. Компоновка автомобіля. Аналіз схем компоновки легкових, вантажних автомобілів та автобусів.
- •2.1.5. Розробка схеми загального компонування автомобіля
- •3. Види безпеки конструкції автомобіля, характеристика кожного з них.
- •4. Сили, що діють на автомобіль у загальному випадку руху.
- •5. Рівняння силового балансу автомобіля. Умова руху автомобіля.
- •6. Динамічний фактор автомобіля. Визначення швидкості руху автомобіля на маршруті з використанням динамічної характеристики.
- •7. Трансмісія автомобіля, класифікація, вимоги. Призначення кожного з її складових елементів.
- •3.1. Механічні ступінчасті коробки передач
- •3.1.1. Двовальні коробки передач
- •3.1.4. Додаткові коробки передач
- •3.2.1. Фрикційні зчеплення
- •3.3. Безступінчасті трансмісії
- •3.4. Карданні передачі
- •3.5. Головні передачі
- •3.1.6. Диференціали та привід ведучих коліс
- •8. Гальмування. Сили, що діють на автомобіль у загальному випадку гальмування. Гальмова діаграма автомобіля.
- •9. Особливості гальмування автопоїздів. Гальмові системи автопоїздів. Гальмова діаграма автопоїзда.
- •3.2. Тормозные приводы автопоездов
- •§ 3. Тормозные системы автопоездов
- •10. Тенденції розвитку гальмових систем автомобіля на сучасному етапі.
- •11. Паливна економічність автомобіля, її оцінні показники. Шляхи зменшення витрати палива.
- •12. Рульове керування автомобіля, функціональні елементи та їх призначення.
- •5.6.1. Рульовий привод
- •5.6.2. Рульові механізми
- •13. Бокове відведення автомобільного колеса. Математичні та графічні залежності.
- •14. Стабілізація керованих коліс автомобіля ( визначення, схеми способів стабілізації ).
- •15. Підвіска автомобіля. Функціональні елементи та їх призначення.
- •5.4.1. Амортизатори
- •16. Плавність ходу автомобіля, вимірники плавності ходу.
- •5.5.1. Вільні коливання автомобіля
- •17. Стійкість автомобіля. Критерії стійкості.
- •18. Прохідність автомобілів та автопоїздів. Вплив конструкції автомобіля на його прохідність.
- •§ 2. Параметры оценки проходимости
- •19. Колеса і шини. Маркування та основні оціночні параметри.
- •25. Кути встановлення керованих коліс автомобілів та методи їх перевірки.
- •3.9. Експлуатаційні характеристики автомобільних коліс
- •5.2. Геометричні параметри установки коліс автомобіля
- •20. Сили які діють в кривошипному механізмі.
- •21. Призначення ходової системи автомобіля, функціональні елементи. Призначення несучої системи автомобіля, вимоги до неї. Ходова система .
- •22. Загальна будова автомобільного двигуна (механізми та системи).
- •23. Система живлення карбюраторного двигуна: призначення, основні функціональні елементи, принцип дії.
- •24. Основні геометричні параметри поршневого двигуна внутрішнього згоряння.
- •26. Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту. Маркування вітчизняних автомобілів.
- •27. Призначення коробки передач, вимоги до неї Типи коробок передач у залежності від характеру змінювання крутного моменту.
- •28. Призначення мостів автомобіля, вимоги до них. Типи мостів в залежності від розташування на автомобілі; призначення коліс, що на них встановлюються; конструкції. Мости
- •29. Основи конструкції та робочий процес одинарної та подвійної центральної головної передачі, рознесеної головної передачі.
- •30. Призначення зчеплення. Типи зчеплень у залежності від способу звязку між ведучою та веденою частиною.
3.1.4. Додаткові коробки передач
Для поліпшення тягових властивостей сучасних автомобілів кількість передач в їх трансмісіях намагаються підвищити. Для цього, крім основної коробки передач, до трансмісії включають додаткові коробки з двома (рідко з трьома) передаточними числами. Такі додаткові передачі можуть бути понижуючими або підвищуючими. їх встановлюють перед основною коробкою передач або після неї і називають, відповідно, подільником (мультиплікатором) або додатковою коробкою передач (демультиплікатором).
Подільник сучасного автомобіля зазвичай має дві передачі - пряму і підвищуючу, що допомагає подвоїти кількість передач основної коробки.
Керування подільником виконується на ходу автомобіля, дистанційно, за допомогою пневмомеханічної системи і перемикача, встановленого наважелі керування основною коробкою передач.
Додаткова коробка може бути встановлена після основної коробки передач. В цьому випадку її називають демультиплікатором. На автомобілях підвищеної прохідності з усіма ведучими колесами демультиплікатор одночасно виконує роль і роздавальної коробки передач, яка розподіляє крутний момент між переднім і заднім ведучими мостами у заданій пропорції.
Беручи до уваги те, що під час руху автомобіля по нерівностях дороги його колеса проходять різні відстані, у роздавальній коробці застосовують також міжосьовий диференціал, який дає змогу колесам ведучих мостів обертатися з різними кутовими швидкостями. У той же час застосування міжосьового диференціала погіршує прохідність автомобіля. Тому для збереження прохідності в роздавальних коробках передбачене блокування міжосьових диференціалів.
Значне збільшення крутного моменту в основній коробці передач не дає змоги застосовувати в демультиплікаторах синхронізатори. Тому керування ними можливе лише при нерухомому автомобілі.
Зчеплення призначене для можливості керування ступінчастою коробкою передач. Воно забезпечує тимчасове відокремлення коробки передач від двигуна і наступне поступове з'єднання їх після вмикання передачі. Крім того, зчеплення захищає трансмісію від динамічних перевантажень і забезпечує плавне рушання та розгін автомобіля з місця.
На сучасних автомобілях найчастіше застосовують сухі, фрикційні зчеплення. Поряд з цим, відомі конструкції гідравлічних і електромагнітних зчеплень, які також використовують в автомобільних трансмісіях.
3.2.1. Фрикційні зчеплення
За кількістю ведених дисків механізми зчеплення поділяють на одно-дискові, дводискові і багатодискові. За конструкцією пристроїв, що забезпечують тертя між ведучими та веденими елементами, зчеплення поділяють на багатопружинні і однопружинні, а також відцентрові й електромагнітні.
За конструкцією привода керування зчеплення можуть біти з механічним, гідравлічним, пневматичним, електричним або комбінованим приводом. Для полегшення керування зчепленням застосовують механічні, пневматичні або вакуумні підсилювачі.
Гаситель крутильних коливань захищає трансмсмісію від динамічних навантажень, що викликані нерівномірністю крутного моменту і частоти обертання колінчастого вала двигуна.