8.6. "Переслідування і зустрічний бій"

1. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, СПОСОБИ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ЗАВДАННЯ

Війська які наступають можуть переходити до переслідування в різні періоди бою — на початку наступу або, найчастіше, по ходу успішного його розвитку.

Звичайно переслідування є наслідком вимушеного відходу противни­ка після втрати вигідних оборонних позицій або невдалого зустрічного бою.

Найчастіше перехід до переслідування відбувається після прориву так­тичної зони оборони, коли противник був вимушений відводити свої війська вглиб. У ряді наступальних операцій радянських військ під час Великої Вітчиз­няної війни темп переслідування противника складав для стрілецьких з'єднань 10-40 км на добу, для бронетанкових — 25-80 км на добу.

Удосконалювалися і способи переслідування. Поряд із фронтальним переслідуванням під час війни застосовували переслідування по шляхах, па­ралельних напрямку відходу противника, а також комбіноване пересліду­вання, тобто частиною сил із фронту, а решту силами — по шляхах, паралель­них напрямку відходу противника.

Використання різноманітних способів переслідування підвищувало його результативність, давало можливість перехоплювати шляхи відходу про­тивника, стрімко виходити в тил і на фланги його угрупувань, розділяти, оточувати і знищувати його по частинах.

Важливу роль у переслідуванні відігравали передові загони. Сміливо і рішуче вони проривались вглиб розміщення противника, раптовими ударами знищували його авангарди, перехоплювали шляхи відходу колон, оволодівши ключовими об'єктами на шляхах руху і втримуючи їх до підходу головних сил.

Порядок підготовки і способи ведення переслідування, характерні для періоду Великої Вітчизняної війни, здебільшого зберігають своє значення і в сучасних умовах.

Мета переслідування — завершити розгромлення противника, який відходить, не допустити організованого його переходу до оборони на вигід­них рубежах у глибині або об'єднання його з резервами, які підходять. Вия­вивши відхід противника, підрозділи починають переслідування, як правило самостійно, не чекаючи наказу старшого командира (начальника).

При цьому організують додаткову розвідку й уточнюють завдання щодо переслідування.

Важливо не дати противнику, що відходить, здійснити відрив. Для цього механізовані й танкові підрозділи обходять противника, по паралель­них маршрутах, виходять на шляхи його руху і рішучою атакою з флангів і тилу у взаємодії із сусідами знищують його.

2. Мета і характерні риси зустрічного бою

Мета зустрічного бою — розгромлення наступаючого противника в короткі терміни, захоплення ініціативи і створення вигідних умов для бойових дій. Зустрічний бій характеризується: — обмеженим часом на його органі­зацію швидким зближенням сторін і вступом їх у бій із ходу;

— напруженою боротьбою за час, захоплення і підтримання ініціативи;

— різкими і частими змінами обстановки;

— розгортанням дій на широкому фронті та їх швидкоплинністю;

— наявністю відкритих флангів і проміжків, які дають можливість маневрувати нашим військам і противнику.

3. Склад, призначення і завдання передового загону полку

Як правило, передовий загін призначають у складі одного механізованого батальйону з танками й артилерією, зенітними засобами. Передовий загін, що переслідує противника з фронту рішучими діями своїх авангардів, зни­щує його підрозділи прикриття, стрімко проривається до його основних сил, затримує їх відхід, захопивши вигідний рубіж, забезпечує розгортання і вилуплення у бій головних сил полку.