83. Завдання та бойовий порядок частин (підрозділів) у наступі.............................................................................................................................92

8.4. підготовка НАСТУПУ._.................................................................................................97

8.5. ведення наступу....................................................................................................................98

8.6.переслідування! зустрічний бій..................................................................... .....................102

глава дев'ята. пересування військ.............................................................................................105

9.1.СПОСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬК...................................................................................................................105

9.2. Марш

9.3. Перевезення полку залізницею.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЕШЕЛОНУ.

РАЙОНИ ЗАВАНТАЖЕННЯ І РОЗВАНТАЖЕННЯ.

ПІДТРИМКА БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ..............................111

ГЛАВА ДЕСЯТА. РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА МІСЦІ............................................115

10.1 основи розташування військ на місці.............................................................115

10.2охорона військ при розташуванні їх на місці..................................................116

закінчення................................................................................................................119

список використаної літератури........................................................................... 120

додаток №1...........................................................................................................................121

завдання для самостійної підготовки студентів тдо групового заняття і групової вправи з теми №6 "оборона механізованого полку"...........................................................................121

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ І ГРУПОВОЇ

вправи з теми №7 "наступ механізованого полку"................................................. 127

ДОДАТОК №2...............................................................................................................................132

тактичне завдання до теми №6............................................................................................132

тактичне завдання до теми №7.................................................................................137

додаток №3..............................................................................................................................142

умовні позначення, які застосовують у бойових документах............................... 142

додаток №4...............................................................................................................................149

скорочення які застосовують у бойових документах............................................ 149

додаток №5...............................................................................................................................151

схеми..........................................................................................................................................152

ПЕРЕДМОВА

Навчальний посібник складений відповідно до навчальних програм підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих медичних навчальних закла­дів із загальної тактики.

Його автори ставили за мету розкрити основні положення бойових статутів щодо підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою ротою і батальйоном, а також основи організації бойового, технічного і тилового забезпечення.

У навчальному посібнику подається все те, що являється основою за­гальновійськового бою: його зміст, підготовка і принципи ведення на­ступального й оборонного боїв, пересування і розташування військ.

Теорія і практика загальновійськового бою розглядаються в розвитку і порівнянні з існуючими в минулому поглядами на способи підготовки і веден­ня бою, що дозволяє простежити за певними закономірностями і тенденціями розвитку тактики.

Сучасна теорія тактики знаходить своє відображення насамперед у бойо­вих статутах Збройних сил України, які узагальнили багатий досвід військ, прак­тику військових і командно-штабних навчань, результати теоретичних досліджень.

Однак, специфіка статутів не дозволяє обґрунтувати викладені в них положення, супроводжувати їх прикладами, доказами, розрахунками, вказу­вати передумови і визначати закономірності розвитку способів бойових дій. їх знання є важливою умовою глибокого розуміння сучасної теорії тактики, при­роди загальновійськового бою, прояву творчості в бойових ситуаціях. Тому одним із завдань, яке ставили перед собою автори посібника, є допомога сту­дентам в оволодінні основами тактики під час самостійної роботи.

Сучасний офіцер, зокрема, офіцер-медик, повинен бути високоосвіче­ним у військово-технічному розумінні, знати нові способи дій військ, які вироблені сучасною тактикою, брати активну участь у творчій роботі щодо пошуку шляхів повної реалізації зростаючих можливостей як бойових підрозділів, так і підрозділів медичного, технічного і тилового забезпечення.

При написанні посібника був використаний досвід. Другої світової війни, локальних воєн і військових навчань.

Навчальний посібник розрахований на викладачів кафедр екстремаль­ної військової медицини та студентів вищих медичних навчальних закладів, які навчаються на цих кафедрах, і може використовуватися на заняттях із загальної тактики.

ВСТУП

Військове мистецтво як наукова теорія поділяється на три складові частини — стратегію, оперативне мистецтво і тактику.

Такий розподіл зумовлений специфічними особливостями ведення збройної боротьби різних масштабів. Він дозволяє кожній частині військо­вого мистецтва конкретно і цілеспрямовано досліджувати свій предмет.

Стратегія — складова частина військового мистецтва, його найвища галузь, яка охоплює теорію і практику підготовки країн і їхніх Збройних сил до війни, планування і ведення стратегічних операцій в цілому. Вона тісно пов'язана з воєнною доктриною держави і керується її положеннями у вико­нанні практичних завдань.

Оперативне мистецтво — складова частина військового мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки й ведення загальновійськових (загально-флотських), сумісних і самостійних операцій (бойових дій) об'єднаннями різних видів Збройних Сил. Воно займає проміжне положення між стратегією і такти­кою. Оперативне мистецтво визначає завдання і напрямки розвитку тактики.

Тактика (від грецького слова taktika — мистецтво шикування військ, tassо — шикую війська)— складова частина військового мистецтва, яка охоп­лює теорію і практику підготовки й ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних сил, родів військ (сил) і спеціальних військ. Вона поділяється на загальну тактику і тактику видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ.

Загальна тактика досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації щодо його підготовки і ведення сумісними зусилля­ми підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних сил, родів військ та спеціальних військ. Основу загальної тактики становить тактика Сухопут­них військ. Тактика видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань Збройних сил, роду військ і спеціальних військ у загальновійсько­вому бою й самостійно.

Загальна тактика і тактика видів Збройних сил, родів військ і спеціаль­них військ знаходяться в тісному взаємозв'язку. Вона визначає завдання підрозділів, частин і з'єднань видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою, порядок і способи їхнього сумісного зас­тосування і через це впливає на розвиток їх тактики. Зміни в тактиці видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ впливають на розвиток за­гальної тактики, вимагають уточнення та вдосконалення її рекомендацій.

Тактика має два аспекти — теоретичний і практичний. Теорія тактики досліджує зміст і характер сучасного бою, розкриває закономірності й прин­ципи ведення збройної боротьби тактичними силами і засобами, вивчає бойові можливості військових формувань, розробляє способи підготовки й ведення бою. Теоретичні положення тактики знаходять своє відображення в стату­тах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, військово-теоретич­них працях. Практичний аспект охоплює діяльність командирів, штабів і військ

щодо підготовки й ведення бою, тобто збір і вивчення даних обстановки, прийняття рішення й доведення завдань до підлеглих, планування, підготовку військ і місцевості до бою, ведення бойових дій, управління підрозділами, частинами, з'єднаннями, всебічне забезпечення бою.

Роль тактики в сучасних умовах, як підтверджує досвід локальних війн, досить велика. Це обумовлено тим, що значна роль у досягненні перемоги над противником належить загальновійськовому бою, а також великими можли­востями, які має тактичне командування для виконання бойових завдань. Тому тактика (тактична підготовка) військ є найважливішою частиною бойової підготовки військ.

Тактика — найдинамічніша галузь військового мистецтва. У зв'язку із прискоренням технічного прогресу, швидше відбуваються зміни в тактиці, вдосконалюються засоби збройної боротьби.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ. Рівень ії розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів штабів і військ багато в чому виз­начають успіх у досягненні перемоги в бою. Вона розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захисту військ від такої ж зброї противника.

Розгромлення противника в бою досягають тісним поєднанням вогню, удару й маневру підрозділів, частин і з'єднань різних родів військ і видів Збройних сил. Завдання тактики полягає в тому, щоб знайти оптимальне по­єднання елементів загальновійськового бою, а також сил і засобів, які беруть у ньому участь.

Важливим завданням тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх в бою, а також на способи ведення різних видів бою, виявлення сильних і слабких сторін озброєння, техніки, організації військ і тактики дій противника.

Крім цього, тактика вивчає питання управління, всебічного забезпе­чення бою й виробляє практичні рекомендації для їх вирішення в різних умо­вах; розробляє вимоги до організаційно-штатної структури військових фор­мувань і рівня їхньої бойової підготовки.

Сучасна тактика — це теорія і практика підготовки й ведення бою із застосуванням усіх, зокрема найсучасніших, засобів збройної боротьби. Тому теорія і практика загальновійськового бою повинні постійно вдосконалюва­тися з урахуванням вимог стратегії, оперативного мистецтва та змін у матері­альній базі бою. А рівень тактичного мистецтва командирів, штабів і військ має безперервно підвищуватися.

Глава перша

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Збройні сили України — це воєнно-державна структура, завдання якої — збройний захист суверенітету, незалежності, неподільності України, а також захист від нападу ззовні. У випадку війни свої завдання вони виконують у взаємодії з Прикордонними військами України, Національною гвардією, Служ­бою національної безпеки та іншими військовими формуваннями.

Принципи побудови Збройних сил України, їхня кількість і організа­ція, порядок комплектації, дислокації й відмобілізування визначаються Зако­ном про Збройні сили України та іншими законодавчими актами України.

У Законі України про Збройні сили зазначено, що вони призначені для збройного захисту незалежності, територіальної неподільності та недоторканості України. Питання про використання Збройних сил для виконання завдань не пов'язаних із захистом держави, вирішує тільки Верховна Рада України.

Структура Збройних сил України, їх кількісний склад, озброєння, еко­номічне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення затверджує Верховна Рада України за поданням президента України.

Загальне керівництво Збройними силами здійснює Президент України, як Головнокомандуючий Збройними силами і Голова Ради оборони України. Безпосереднє керівництво — Міністерство оборони України. Функції та повно­важення Міністерства оборони щодо керівництва Збройними силами визнача­ються Законом України про захист та положенням про Міністерство оборони України, які затверджені Президентом України. Комплектування Збройних сил військовослужбовцями здійснюють відповідно до Закону України "Про загаль­новійськовий обов'язок і військову службу".

ЕТАПИ РОЗБУДОВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Перший етап. На цьому етапі було здійснено реформування управлін­ня військових округів і армій, формування боєздатних, повністю укомплек­тованих дивізій, створення стратегічних угрупувань, розробку військових і бойових статутів, настанов щодо застосування родів військ і використання зброї та бойової техніки.

Другий етап. Протягом 1993-94 рр. була реорганізована система тило­вого забезпечення, створена система розробки сучасної зброї, військової техні­ки і проведення військово-наукових розробок, розгорнута система оператив­ного забезпечення Збройних сил (розвідка всіх видів, система радіоелектронної боротьби, інженерне, хімічне забезпечення), закінчено створення угрупувань Військово-морських сил.

Третій етап. На заключному етапі будуть розроблені єдиний план стра­тегічного застосування Збройних сил України (на основі оборонної доктрини) та план підготовки структур оборони, а також сплановані система підготовки громадян до служби і система створення державних стратегічних запасів.