Глава XIII особливості дослідження птахів дослідження ембріонів

Дослідження ембріонів птахів пов'язане з деякими труднощами, потребує знання процесу інкубації і методів біологічного контролю. Необхідно застосовувати контрольний розтин, спостерігати за вилуплюванням і станом молодняка, досліджувати відходи інкубації. Зовнішнім оглядом часто неможливо розрізнити яйце зі здоровим і хворим зародком. Без порушення цілісності шкаралупи за ембріоном можна спостерігати лише при просвічуванні яйця на овоскопі, але це дає змогу побачити в основному стан його оболонки. Сам зародок видно лише перші 5—7 днів.

Просвічування яєць дає можливість стежити за розвитком ембріонів. При першому просвічуванні (на 6-й день інкубації) звертають увагу на величину й окресленість ембріона, розвиток жовткового кровообігу. Нормально розвинений зародок у цей час

331

повинен бути опущений у жовток і помітне лише його око: судини жовтка добре розвинені, мають темно-червоний колір. Розміщення зародка біля самої шкаралупи, бліде забарвлення і недостатній розвиток судинної системи — ознаки відставання зародка у розвитку.

При нормальному розвитку зародка на 11-й день інкубації при просвічуванні курячих яєць під всією поверхнею шкаралупи добре помітний алантоїс: він охоплює собою білок і зімкнутий у гострому кінці яйця. Відсутність цих ознак свідчить про уповільнення його розвитку.

На 19-й день добре розвинені й готові до вилуплювання курчата, крім пуги, розміщуються в усьому просторі в середині яйця. Межа пуги здається рухливою внаслідок рухів голови курчати; судин алантоїса непомітно. При деякому відставанні в розвитку межа пуги рівна і на ній помітні судини алантоїса. При досить вираженому уповільненні розвитку алантоїс видно добре, зародок розміщений на всьому просторі яйця, видно залишок не використаного білка, інколи навіть не охопленого оболонками.

Про ембріональні захворювання можна вести мову ураховуючи термін вилуплювання пташенят. Запізнення їх виведення або розтягнутість його, незважаючи на ранній початок, слабий, дрібний накльов шкаралупи, заліплений дзьоб при прокльові, крововиливи в оболонці, прилипання шкаралупи до тіла — ознаки порушеного розвитку.

Розвиток ембріона в деякій мірі можна характеризувати за зміною маси яйця під час інкубації. При нормальному розвитку ембріона яйце за 18 днів втрачає 9—14 % початкової маси, причому в першу декаду воно не повинне втрачати більше 0,6 % маси за день. Значні відхилення у динаміці маси яйця характеризують неправильний розвиток ембріона.

Для детальніших спостережень необхідно вибірково робити розтин яйця з ембріонами, які відстали в розвитку. Розтин інкубаційних відходів дає змогу визначити характер крайніх відхилень у розвитку, які призвели ембріон до загибелі.

Біохімічний аналіз тканин і крові ембріона, навколоплідних рідин і складових частин яйця не знайшли застосування у практиці, що пояснюється, з одного боку, відносною складністю таких діагностичних методів, а з другої — великою варіабельністю фізіологічних показників у ембріона. Поки що не існує нормативів не лише по таких змінюваних показниках, як вміст фосфору в крові, а й навіть по масі та промірах ембріона.

У деяких випадках, якщо є на те підстави, доцільно провести бактеріологічне дослідження яйця.

332