3. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

З розвитком виробництва, а також під впливом науково-технічного прогресу у сфері економіки збільшується й урізноманітнюється випуск продукції, змінюється технологія, ресурси, ускладнюються як внутрішні, так і зовнішні виробничі зв'язки. Це, у свою чергу, потребує застосування ефективних методів вибору управлінських рішень. Наявні показники оцінки виробничої діяльності не завжди сприяють стимулюванню виробництва, що зумовлює потребу у прогнозуванні необхідності й достатності цих показників. Реалізація виробничих рішень може супроводжуватися виникненням непередбачених ситуацій чи умов. Саме тому в управлінні фінансовою діяльністю підприємства застосовуються математичні моделі.

Математичне моделювання фінансової діяльності підприємства можна подати у вигляді комплексу задач, розв'язання яких слід здійснювати у три етапи :

На 1 етапі вирішуються такі задачі: визначення призначення і специфіки моделей, математичного апарату та інформаційного забезпечення, які будуть використовуватись у дослідженні, основні напрямки і тенденції у розроюлдені й використанні моделей, напрямки та методи проведення дослідження.

На 2 етапі вирішуються такі задачі: дослідження моделей, виявлення та оцінка можливостей економіко-математичного інструментарію дослідження фінансової діяльності підприємства.

На 3 етапі вирішуються такі задачі: дослідження можливостей і необхідності створення системи фінансових моделей, забезпечення узгодженості їх функціонування, розробка проекту моделі досліджуваної системи.

Основними напрямами використання економіко-математичного моделювання за типом задач, які розв'язуються на виробничому підприємстві, можна вважати такі:

- здійснення аналізу виробництва і використання виробничих потужностей на основі балансових матричних математичних моделей;

- вибір перспективних напрямків виробництва й стратегії фінансової діяльності з використанням прогнозних математичних моделей;

- оптимізація техніко-економічного планування з різною деталізацією часу;

- прогнозування вибору оптимального кредитного механізму;

- прогнозування оптимальної поведінки на ринках виробничих ресурсів та вироблення продукції.

Задачі, які вирішуються за допомогою алгоритму моделювання можна поділити на два основних типи:

1) прогноз, який забезпечить оцінку прогнозних показників на значний проміжок часу, використовуючи певною мірою невизначену інформацію;

2) забезпечення оптимального режиму функціонування підприємства у реальному часі з максимальною невизначеністю всіх параметрів, що розглядаються.

Важливим є завдання з вибору оптимальної стратегії поведінки підприємства в умовах зовнішнього середовища, зокрема, податкового впливу владних структур.

Окремими блоками є задачі з управління запасами виробничих ресурсів та готової продукції і задачі з аналізу відповідних ринків ресурсів, власної продукції, фінансів.

Серед різноманітних задач управління фінансовими ресурсами типовими можна вважати задачі з формування власного капіталу, використання коштів на поточному рахунку, управління вкладами на банківські депозити та у цінні папери, визначення перспективності ділового партнерства.

Крім цього, моделі й алгоритми мають бути здатними реалізовуватися у визначених проміжках часу та затрат на їх реалізацію.

Сучасні прогресивні, науково обґрунтовані моделі управління фінансами підприємства передбачають урахування економічних законів управління, обґрунтування системи утворення і використання грошових фондів, системність в організації управління фінансовою діяльністю підприємства, використання економіко-математичних методів та комп'ютерних технологій.