4. Моделювання при прийнятті управлінських рішень: поняття та підходи

Модель – матеріальний об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал так, що його детальне вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал.

Моделювання – процес побудови, вивчення та використання моделей, який включає побудову абстракцій, аналогій, конструювання наукових гіпотез.

Моделі управління поділяються на матеріальні (предметні) та ідеальні (змістовні).

У класі матеріальних моделей найбільш характерні предметні (геометричні), фізичні та аналогові моделі.

Предметні (геометричні) моделі призначені для аналізу тих якостей об’єкту, які визначаються його розмірами, формою, іншими ознаками, які характеризують об’єкт без урахування його внутрішньої природи.

Фізичні моделі дозволяють вивчати властивості об’єкта або процесу із збереженням його фізичної природи або хімічних властивостей.

Аналогові моделі відповідають тим же цілям, що й фізичні, але природа процесів, які використовуються в оригіналі та моделі різна. Основу аналогового моделювання складає подібність між математичними описами процесів оригіналу і моделі.

Клас ідеальних моделей об’єднує моделі, які відрізняються ступенем формалізації діяльності.

Основним видом ідеальних моделей є знакові моделі, які використовують певну формалізовану мову. Важливими видами знакових моделей є словесно-описові, графічні та математичні.

Словесно-описові є описанням властивостей реального або уявного об’єкта на звичайній мові.

Графічні моделі залежно від призначення модна поділити на портретні та умовні. Графічна портретна модель – це модель, яка графічними засобами відображає реально або теоретично досліджені властивості, характеристики об’єкта. Графічна умовна модель призначена для відображення графічного образу характеристик, властивостей об’єкта, які неможливо спостерігати.

Математичні моделі описують властивості системи, які забезпечують вирішення завдань, процесів на мові математики (функціональна та логічна залежність, алгебраїчні системи, диференційні рівняння, графічні структури тощо). Математичне моделювання – метод дослідження, що заснований на аналогії процесів і явищ, різних за своєю природою, які описуються однаковими математичними залежностями. Математичні моделі поділяються на функціональні (кібернетичні) та структурні. Основна мета функціональних (кібернетичних) моделей – пізнання сутності об’єкта через найважливіші прояви цієї сутності: діяльність функціонування, поведінка, Внутрішня структура при цьому не вивчається, а інформація про структуру не використовується. Структурні моделі відображають внутрішню організацію об’єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їх взаємозв’язок із «входом» і «виходом» тощо.

5. Мистецтво прийняття управлінських рішень: нестандартні підходи

У світовій практиці відомі такі моделі прийняття управлінських рішень:

- модель сміттєвого контейнера;

- раціонально-дедуктивна модель;

- дискретно-інкрементальна модель;

- редукціонізм;

- науковий менеджмент – тейлоризм;

- модель універсального передбачення;

- тотальне управління якістю;

- теорія хаосу;

- теорія ігор.

Модель сміттєвого контейнера. Вперше цей принцип прийняття рішень описав американський професор Джеймс Марч. Це така організаційна модель, коли для прийняття рішення, співробітники компанії повинні генерувати невпинний потік завдань і пропозицій щодо їх вирішення. Увесь цей матеріал зрештою потрапить до сміттєвого кошика і лише малу частку запропонованих рішень буде розглянуто і залучено до фінального висновку.

Раціонально-дедуктивна модель. Ця модель спонукає керівника до виконання наступного алгоритму: визначити проблему; прояснити проблему та намітити пріоритетні цілі; розробити систему альтернативних рішень; дати оцінку кожній з альтернатив; порівняти прибутки, очікувані в результаті кожного рішення; обрати те рішення, яке найповніше відповідає поставленим цілям.

Дискретно-інкрементальна модель. Ця схема була запропонована американським спеціалістом з політичної теорії Чарльзом Ліндбломом. Він прийшов до висновку, що більшість рішень приймаються невеликими частками в ході розгортання проблеми, та кожне з них мало пов’язане з попереднім.

Редукціонізм – це не просто модель, а науковий рух, що ґрунтується на переконанні, що проблему можна звести до найменшого її компонента і, зрозумівши його, віднайти логіку у всій цілісності.

Науковий менеджмент. Тейлор був інженером-виробничником і розвинув свою теорію «наукового менеджменту» на зламі століть. Він уславився своїми часовими експериментами. Науковий менеджмент Тейлора полягає в похвилинному розподілі індивідуальних завдань працівників.

Модель універсального передбачення. Це переконання, що все можна передбачити. Ідея виникла у 60-ті роки, коли поява потужних комп’ютерів зробила можливою високу точність розрахунків.