- •Тема 13 правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів……………………………..103
- •Тема 14 правове регулювання охорони атмосферного повітря…………………………………………………………………………..114
- •Тема 15 міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища………………………………………………...121
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Тема 1. Екологічне право – визначення, задачі та принципи, джерела, предмет і метод. Екологічні права та обов’язки громадян
- •1.1 Визначення, задачі та принципи екологічного права
- •1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
- •1.3 Джерела екологічного права
- •1.4 Екологічні права та обов’язки громадян
- •Тема 2. Природокористування
- •2.1 Природокористування – поняття та види
- •2.2 Суб’єкти та об’єкти права природокористування
- •2.3 Принципи права природокористування
- •2.4 Підстави виникнення права спеціального природокористування
- •2.5 Припинення права природокористування
- •Тема 3. Право власності на природні ресурси
- •3.1 Поняття та характеристика права власності
- •3.2 Форми власності на природні ресурси
- •3.3 Набуття та припинення права власності на природні ресурси
- •Тема 4. Державне та громадське управління в сфері екології
- •4.1 Загальна характеристика
- •4.2 Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля
- •4.3 Компетенція органів виконавчої влади в галузі екології
- •4.4 Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •4.5 Громадське управління в сфері охорони довкілля
- •Тема 5. Економіко-правовий механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •5.3 Цивільно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •Тема 6. Поняття юридичної відповідальності та відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.1 Загальна характеристика
- •6.2 Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.3 Правопорушення – підстава екологічної відповідальності
- •Особлива частина
- •Тема 7. Правова охорона земель
- •7.1 Загальна характеристика земельного фонду
- •7.2 Права на землю
- •7.2.1 Право власності на землю
- •7.2.2 Право землекористування
- •7.2.3 Права на чужі земельні ділянки
- •7.3 Правова охорона земель
- •Тема 8. Правова охорона вод
- •8.1 Загальна характеристика
- •8.2 Правове регулювання водокористування
- •8.3 Правова охорона вод в Україні
- •Тема 9. Правова охорона тваринного світу
- •9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу
- •9.2 Полювання як спосіб спеціального використання тваринних ресурсів
- •9.3 Використання рибних ресурсів
- •9.4 Правова охорона об'єктів тваринного світу
- •Тема 10. Правова охорона рослинного світу
- •10.1 Загальна характеристика
- •10.2 Порядок використання об'єктів рослинного світу
- •10.3 Правова охорона та відтворення рослинного світу
- •10.4 Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів
- •Тема 11. Правове регулювання використання та охорони надр
- •11.1 Загальна характеристика
- •11.2 Використання надр
- •11.3 Види надрокористування
- •11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
- •Тема 12. Правове регулювання використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення
- •12.1 Правовий статус і склад земель природно-заповідного фонду
- •12.2 Правові аспекти використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.3 Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.4 Правова охорона водно-болотних угідь
- •12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 13. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів
- •13.1 Загальна характеристика
- •13.2 Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •13.3 Правовий режим земель рекреаційного призначення
- •Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •14.1 Загальна характеристика
- •14.2 Правові аспекти використання атмосферного повітря
- •14.3 Правова охорона атмосферного повітря
- •14.4 Антишумове законодавство
- •Спеціальна частина
- •Тема 15. Міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища
- •15.1 Загальна характеристика міжнародного екологічного права
- •15.2 Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища
- •15.3. Неурядові міжнародні організації екологічного спрямування
1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
Критерієм для виділення тих чи інших галузей у системі права є предмет і метод правового регулювання.
Предмет правового регулювання визначає, що´ регулює та чи інша галузь права, які відносини підпадають під її регулювання. В предмет екологічного права включаються суспільні відносини в сфері охорони навколишнього природного середовища, захисту екологічних прав і охорони здоров'я людини, забезпечення екологічної безпеки, природокористування, державного регулювання і управління якістю навколишнього природного середовища.
У літературі виділяється дві групи урегульованих нормами екологічного права відносин:
1. Галузеві екологічні відносини: землеохоронні, надроохоронні, водоохоронні, флороохоронні, фауноохоронні та повітряноохоронні, тобто, по суті, середовищеохоронні частини природноресурсових відносин;
2. Комплексні екологічні відносини: відносини з охорони природних територій і комплексів, природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, курортних та інших спеціальних територій і зон, відносини по забезпеченню екологічної безпеки в окремих сферах людської діяльності, включаючи населені пункти, промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт і т.д.
В залежності від об'єктів правового регулювання виділяють природоохоронні та антропоохоронні відносини, кожне з яких також підрозділяється на відповідні види в залежності від характеру об'єктів, форм і джерел несприятливого екологічного впливу. Об'єктом правового регулювання завжди виступають суспільні відносини, тобто відносини між людьми з приводу використання й охорони навколишнього природного середовища [1, С.195].
Професор В.І. Андрейцев пропонує розділяти екологічні відносини на природоресурсні та природоохоронні.
Кожна із соціальних сфер, врегульованих правом, вимагає для себе різних комбінацій юридичних прийомів впливу, цілісне поєднання яких іменується методом правового регулювання.
Методи правового регулювання підрозділяються на імперативні і диспозитивні, методи координації і субординації, методи обмеження і методи стимулювання.
Імперативний метод або метод владних розпоряджень містить, як правило, норми заборони. Він характерний, насамперед, для кримінального й адміністративного права. Диспозитивний метод дає можливість суб'єктам самим визначати правила своєї поведінки в межах закону. Він притаманний цивільному і комерційному праву. Метод координації припускає однакове (рівне) положення учасників. Він використовується в цивільному праві, підприємницькому праві й ін. Метод субординації пов'язаний з підпорядкованістю учасників правового відношення один одному. Він характерний для адміністративного права. Метод обмежень пов'язаний із установленням заборон і покарань, що властиво кримінальному та адміністративному праву. Метод стимулювання пов'язаний з використанням заохочень, стимулів і пільг. Він широко використовується для матеріальної зацікавленості працівників у сфері трудового права[6, С.39-40].
В екологічному праві використовуються усі вищевказані загально-галузеві методи правового регулювання, однак у різних співвідношеннях. Імперативний метод, будучи основним методом екологічного права, використовується набагато частіше, ніж диспозитивний. Аналогічно йому, метод субординації застосовується в більшому ступені, ніж метод координації. Наприклад, такий інститут екологічного права, як юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства, урегульований у більшому ступені імперативним методом права. Управління поводження з відходами – методом субординації. При висновку цивільно-правових договорів між учасниками екологічних чи природноресурсових відносин мають місце диспозитивний метод і метод координації. Звільнення землекористувачів від плати за землю за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації і консервації земель – явний прояв методу стимулювання. Крім цього, в екологічному праві виділяють особливі, властиві тільки даної галузі права методи правового регулювання – метод еколого-експертних оцінок, еколого-соціальних обтяжень, екологізації господарської діяльності, метод ініціативи.