- •Тема 13 правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів……………………………..103
- •Тема 14 правове регулювання охорони атмосферного повітря…………………………………………………………………………..114
- •Тема 15 міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища………………………………………………...121
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Тема 1. Екологічне право – визначення, задачі та принципи, джерела, предмет і метод. Екологічні права та обов’язки громадян
- •1.1 Визначення, задачі та принципи екологічного права
- •1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
- •1.3 Джерела екологічного права
- •1.4 Екологічні права та обов’язки громадян
- •Тема 2. Природокористування
- •2.1 Природокористування – поняття та види
- •2.2 Суб’єкти та об’єкти права природокористування
- •2.3 Принципи права природокористування
- •2.4 Підстави виникнення права спеціального природокористування
- •2.5 Припинення права природокористування
- •Тема 3. Право власності на природні ресурси
- •3.1 Поняття та характеристика права власності
- •3.2 Форми власності на природні ресурси
- •3.3 Набуття та припинення права власності на природні ресурси
- •Тема 4. Державне та громадське управління в сфері екології
- •4.1 Загальна характеристика
- •4.2 Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля
- •4.3 Компетенція органів виконавчої влади в галузі екології
- •4.4 Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •4.5 Громадське управління в сфері охорони довкілля
- •Тема 5. Економіко-правовий механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •5.3 Цивільно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •Тема 6. Поняття юридичної відповідальності та відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.1 Загальна характеристика
- •6.2 Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.3 Правопорушення – підстава екологічної відповідальності
- •Особлива частина
- •Тема 7. Правова охорона земель
- •7.1 Загальна характеристика земельного фонду
- •7.2 Права на землю
- •7.2.1 Право власності на землю
- •7.2.2 Право землекористування
- •7.2.3 Права на чужі земельні ділянки
- •7.3 Правова охорона земель
- •Тема 8. Правова охорона вод
- •8.1 Загальна характеристика
- •8.2 Правове регулювання водокористування
- •8.3 Правова охорона вод в Україні
- •Тема 9. Правова охорона тваринного світу
- •9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу
- •9.2 Полювання як спосіб спеціального використання тваринних ресурсів
- •9.3 Використання рибних ресурсів
- •9.4 Правова охорона об'єктів тваринного світу
- •Тема 10. Правова охорона рослинного світу
- •10.1 Загальна характеристика
- •10.2 Порядок використання об'єктів рослинного світу
- •10.3 Правова охорона та відтворення рослинного світу
- •10.4 Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів
- •Тема 11. Правове регулювання використання та охорони надр
- •11.1 Загальна характеристика
- •11.2 Використання надр
- •11.3 Види надрокористування
- •11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
- •Тема 12. Правове регулювання використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення
- •12.1 Правовий статус і склад земель природно-заповідного фонду
- •12.2 Правові аспекти використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.3 Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.4 Правова охорона водно-болотних угідь
- •12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 13. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів
- •13.1 Загальна характеристика
- •13.2 Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •13.3 Правовий режим земель рекреаційного призначення
- •Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •14.1 Загальна характеристика
- •14.2 Правові аспекти використання атмосферного повітря
- •14.3 Правова охорона атмосферного повітря
- •14.4 Антишумове законодавство
- •Спеціальна частина
- •Тема 15. Міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища
- •15.1 Загальна характеристика міжнародного екологічного права
- •15.2 Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища
- •15.3. Неурядові міжнародні організації екологічного спрямування
2.3 Принципи права природокористування
До основних принципів права природокористування відносяться:
• раціональне природокористування;
• екосистемний підхід до регулювання природокористування;
• цільовий характер користування природними ресурсами;
• стійкість права користування природними ресурсами;
• платність спеціального природокористування.
Принцип раціонального природокористування, можна сказати, – традиційний принцип природноресурсного права. Раціональне природокористування називають іноді екологічно обґрунтованим природокористуванням, при якому одночасно враховуються екологічні, економічні, соціальні та інші інтереси людини. Принцип раціонального природокористування забезпечується як за допомогою правових норм, так і інших засобів, наприклад екологічно доцільних технологій. Вимоги раціонального природокористування, в основному, специфічні стосовно до того чи іншого природного ресурсу. Відповідно до рішення задач раціонального природокористування діють як загальні, так і спеціальні норми, які містяться переважно в природноресурсовому законодавстві. Так, до загальних норм такого роду в земельному законодавстві можна віднести класифікацію земель з урахуванням їх екологічної та економічної цінності: землі сільськогосподарського призначення; землі природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та ін. З метою найбільш раціонального використання лісових ресурсів ЛК України виділяє дві групи лісів, а в першій групі лісів, крім того, можуть бути встановлені категорії захищеності. До спеціальних нормам забезпечення раціонального природокористування в гірничому право відноситься, наприклад, вимога про комплексне використання надр, найбільш повного вилучення з них запасів основних і попутних компонентів корисних копалин, що спільно з ними залягають. Правовими критеріями раціонального використання відповідного природного ресурсу повинні служити вимоги про забезпечення його невичерпним, а також вимоги екологічної обґрунтованості експлуатації природних багатств при одночасному забезпеченні сталого розвитку. Так, використання землі в сільському господарстві і лісове господарство повинні ґрунтуватися на науковій оцінці продуктивних можливостей землі, а річне виснаження орного шару ґрунту, рибних запасів або лісових ресурсів не повинне перевищувати темпів відновлення. Відновлювані природні ресурси, як, наприклад, ліси і рибні запаси, не будуть виснажені, якщо коефіцієнт використання не перевищує можливості їх відновлення та природного приросту.
Правове закріплення і практичне здійснення принципу раціонального використання природних ресурсів може служити засобом підтримки сприятливого стану природи та забезпечення охорони природних багатств від виснаження.
Практична реалізація принципу раціонального природокористування в Україні далека від теоретичних і нормативних положень. Так, мінеральні ресурси багатьох регіонів країни характеризуються комплексним вмістом цінних компонентів. Але протягом багатьох років з них витягувалися тільки окремі елементи, а інші надходили у відвали, перетворюючись на джерело забруднення навколишнього середовища.
Принцип екосистемного підходу до регулювання природокористування найтіснішим чином пов'язаний з принципом раціонального використання природних ресурсів. Об'єктивно він зумовлює взаємозв'язок та взаємообумовленість процесів і явищ у природі. Іншими словами, при використанні одного природного ресурсу, наприклад надр, може надаватися шкідливий вплив на ґрунти, води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ. Принцип екосистемного підходу випливає з вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Його змістом є правові вимоги про попередження, недопущення заподіяння шкоди в процесі використання конкретного природного ресурсу іншим природним об'єктам і навколишньому природному середовищу. Стосовно до права природокористування цей принцип закріплюється в основному через регулювання обов'язків природокористувачів. Так, водокористувач зобов'язаний не допускати погіршення якості поверхневих і підземних вод, середовища проживання об'єктів тваринного і рослинного світу, а також нанесення шкоди господарським та інших об'єктів. На лісокористувачів покладено обов'язок ведення робіт способами, що запобігають виникненню ерозії ґрунтів, що виключають або обмежують негативний вплив користування лісовим фондом на стан і відтворення лісів, а також на стан водних та інших природних об'єктів. Загальним для земельного, гірничого, водного та інших природоресурсних галузей права є принцип цільового використання природних ресурсів.
Мета, для якої надаються земельні ділянки, ділянки надр, водні об'єкти та ділянки лісів у користування, завжди обов'язково фіксується у рішенні про надання ділянки у користування, ліцензії на право користування надрами, дозвіл на спеціальне водокористування, лісорубного або лісовому квитку. Тому використання природного об'єкта не у відповідності з цільовим призначенням розглядається законодавством як правопорушення і служить підставою для прийняття рішення про призупинення або анулювання дозволу або ліцензії.
Принцип стійкості права природокористування полягає в основному в тому, що природні об'єкти надаються зазвичай або в безстрокове користування (як, приміром, землі), або на тривалий термін (води, ліси, надра), а право користування ними може бути припинено лише з підстав, зазначених у законі. Це створює користувачу необхідні умови для здійснення його діяльності, гарантію його інтересів, пов'язаних з природокористуванням.
Принцип платності природокористування полягає в обов'язках суб'єкта спеціального природокористування сплатити за користування відповідним видом природного ресурсу. Загальне природокористування, пов'язане з реалізацією природного права кожного на сприятливе навколишнє середовище, є для його суб'єктів безоплатним. Введенням плати досягається вирішення як загальних завдань держави, так і завдань, пов'язаних з підтриманням сприятливого стану експлуатованого природного ресурсу або його відновленням.