Тема 9. Правова охорона тваринного світу

9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу

Тваринний світ є складовою частиною навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень. Тваринний світ має велике економічне значення як джерело одержання харчових продуктів, промислової, технічної, лікарської сировини та інших матеріальних цінностей. Тому в інтересах сучасного і майбутнього поколінь в Україні здійснюються заходи з охорони, відтворення та науково обґрунтованого, невичерпного використання тваринного світу. Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та в повітрі, постійно або тимчасово перебувають на території України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 року, «Про виключну (морську) економічну зону» від 16 травня 1995 року, «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктами тваринного світу, такими, що підлягають охороні, є наступні: 1) дикі тварини – хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки і т.п.), які перебувають у стані природної волі, утримуються в напіввільних умовах або у неволі; 2) частини диких тварин (роги, шкіра тощо); 3) продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.п.). Підлягають правовій охороні об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних або тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, які є середовищем їх існування та шляхів міграції.

Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безкоштовного вилову). У порядку загального користування об'єктами тваринного світу здійснюється вилучення корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо, а також використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, не заборонених законом. Під час здійснення загального використання об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх житла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження.

Спеціальне використання природних тваринних ресурсів здійснюється юридичними або фізичними особами за наявності спеціального дозволу, який видається відповідно до Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів. Ця вимога поширюється також на власників або користувачів земельними ділянками, на яких перебувають об'єкти тваринного світу.