- •Тема 13 правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів……………………………..103
- •Тема 14 правове регулювання охорони атмосферного повітря…………………………………………………………………………..114
- •Тема 15 міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища………………………………………………...121
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Тема 1. Екологічне право – визначення, задачі та принципи, джерела, предмет і метод. Екологічні права та обов’язки громадян
- •1.1 Визначення, задачі та принципи екологічного права
- •1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
- •1.3 Джерела екологічного права
- •1.4 Екологічні права та обов’язки громадян
- •Тема 2. Природокористування
- •2.1 Природокористування – поняття та види
- •2.2 Суб’єкти та об’єкти права природокористування
- •2.3 Принципи права природокористування
- •2.4 Підстави виникнення права спеціального природокористування
- •2.5 Припинення права природокористування
- •Тема 3. Право власності на природні ресурси
- •3.1 Поняття та характеристика права власності
- •3.2 Форми власності на природні ресурси
- •3.3 Набуття та припинення права власності на природні ресурси
- •Тема 4. Державне та громадське управління в сфері екології
- •4.1 Загальна характеристика
- •4.2 Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля
- •4.3 Компетенція органів виконавчої влади в галузі екології
- •4.4 Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •4.5 Громадське управління в сфері охорони довкілля
- •Тема 5. Економіко-правовий механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •5.3 Цивільно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •Тема 6. Поняття юридичної відповідальності та відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.1 Загальна характеристика
- •6.2 Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.3 Правопорушення – підстава екологічної відповідальності
- •Особлива частина
- •Тема 7. Правова охорона земель
- •7.1 Загальна характеристика земельного фонду
- •7.2 Права на землю
- •7.2.1 Право власності на землю
- •7.2.2 Право землекористування
- •7.2.3 Права на чужі земельні ділянки
- •7.3 Правова охорона земель
- •Тема 8. Правова охорона вод
- •8.1 Загальна характеристика
- •8.2 Правове регулювання водокористування
- •8.3 Правова охорона вод в Україні
- •Тема 9. Правова охорона тваринного світу
- •9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу
- •9.2 Полювання як спосіб спеціального використання тваринних ресурсів
- •9.3 Використання рибних ресурсів
- •9.4 Правова охорона об'єктів тваринного світу
- •Тема 10. Правова охорона рослинного світу
- •10.1 Загальна характеристика
- •10.2 Порядок використання об'єктів рослинного світу
- •10.3 Правова охорона та відтворення рослинного світу
- •10.4 Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів
- •Тема 11. Правове регулювання використання та охорони надр
- •11.1 Загальна характеристика
- •11.2 Використання надр
- •11.3 Види надрокористування
- •11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
- •Тема 12. Правове регулювання використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення
- •12.1 Правовий статус і склад земель природно-заповідного фонду
- •12.2 Правові аспекти використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.3 Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.4 Правова охорона водно-болотних угідь
- •12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 13. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів
- •13.1 Загальна характеристика
- •13.2 Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •13.3 Правовий режим земель рекреаційного призначення
- •Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •14.1 Загальна характеристика
- •14.2 Правові аспекти використання атмосферного повітря
- •14.3 Правова охорона атмосферного повітря
- •14.4 Антишумове законодавство
- •Спеціальна частина
- •Тема 15. Міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища
- •15.1 Загальна характеристика міжнародного екологічного права
- •15.2 Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища
- •15.3. Неурядові міжнародні організації екологічного спрямування
12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
Згідно п. б ч. 1 ст. 46 Земельного кодексу до земель іншого природного призначення відносяться земельні ділянки, у межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність (далі – науково цінні землі). Ст. 6 Закону «Про природно-заповідний фонд» вказує, що території та об'єкти, що мають особливу наукову цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положеннями про кожну з них або про кожний з об'єктів, які затверджуються Мінприроди. Ст. 7 зазначеного закону розмежовує землі територій і об'єктів природно-заповідного фонду України і землі природних територій і об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Дана стаття відносить зазначені землі до земель природоохоронного й історико-культурного призначення. Згідно ст. 7 Закону «Про природно-заповідний фонд України» на землях природоохоронного й історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів і об'єктів або перешкоджає їхньому використанню за цільовим призначенням.
Визначені критерії віднесення земель до науково цінних земель можна знайти в Загальнодержавній програмі формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затвердженій Законом України від 21 вересня 2000 року, що передбачає проведення наукових досліджень у відношенні науково цінних об'єктів природи. Згідно п. 4 Програми елементами структури Загальнодержавної екологічної мережі є ділянки степової рослинності, лугу, пасовища, кам'яні розсипи, піски, солончаки і т.п., земельні ділянки, на яких виростають природні рослинні угруповання, занесені в Зелену книгу України, земельні ділянки, що є місцями перебування або виростання окремих видів тварин і рослин, занесених у Червону книгу України, та ін. – це зразковий перелік земель, що можуть бути віднесені до науково цінних земель.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону «Про музеї і музейну справу» (в редакції від 5 листопада 2009 року) на основі ансамблів, комплексів пам'ятників і окремих пам'ятників, історії і культури, а також територій, що мають особливу наукову цінність, можуть створюватися історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї під відкритим небом і т.д. Створення історико-культурних заповідників є підставою для переводу вказаних земель у категорію земель історико-культурного призначення. Що стосується музеїв-заповідників і музеїв під відкритим небом, то землі під такими науково цінними об'єктами цілком можуть бути віднесені до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Правовий режим науково цінних земель необов'язково припускає здійснення наукової діяльності на цих землях – на них може бути забезпечений режим використання і охорони природи, що відповідає науковій специфіці цих земель і забезпечує їхню збереженість для проведення наукових досліджень. Науково цінні землі можуть знаходитися в державній, приватній і комунальній власності, передаватися в постійне користування й в оренду[68,С. 283-286].
Контрольні запитання до теми:
Які правові режими передбачено у складі земель природоохоронного призначення?
В яких цілях використовуються об’єкти та території природно-заповідного фонду.
Які види режимів заповідання закріплено законодавством?
В чому полягає охоронний статус водно-болотних угідь міжнародного значення?