- •Тема 13 правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів……………………………..103
- •Тема 14 правове регулювання охорони атмосферного повітря…………………………………………………………………………..114
- •Тема 15 міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища………………………………………………...121
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Тема 1. Екологічне право – визначення, задачі та принципи, джерела, предмет і метод. Екологічні права та обов’язки громадян
- •1.1 Визначення, задачі та принципи екологічного права
- •1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
- •1.3 Джерела екологічного права
- •1.4 Екологічні права та обов’язки громадян
- •Тема 2. Природокористування
- •2.1 Природокористування – поняття та види
- •2.2 Суб’єкти та об’єкти права природокористування
- •2.3 Принципи права природокористування
- •2.4 Підстави виникнення права спеціального природокористування
- •2.5 Припинення права природокористування
- •Тема 3. Право власності на природні ресурси
- •3.1 Поняття та характеристика права власності
- •3.2 Форми власності на природні ресурси
- •3.3 Набуття та припинення права власності на природні ресурси
- •Тема 4. Державне та громадське управління в сфері екології
- •4.1 Загальна характеристика
- •4.2 Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля
- •4.3 Компетенція органів виконавчої влади в галузі екології
- •4.4 Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •4.5 Громадське управління в сфері охорони довкілля
- •Тема 5. Економіко-правовий механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •5.3 Цивільно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •Тема 6. Поняття юридичної відповідальності та відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.1 Загальна характеристика
- •6.2 Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.3 Правопорушення – підстава екологічної відповідальності
- •Особлива частина
- •Тема 7. Правова охорона земель
- •7.1 Загальна характеристика земельного фонду
- •7.2 Права на землю
- •7.2.1 Право власності на землю
- •7.2.2 Право землекористування
- •7.2.3 Права на чужі земельні ділянки
- •7.3 Правова охорона земель
- •Тема 8. Правова охорона вод
- •8.1 Загальна характеристика
- •8.2 Правове регулювання водокористування
- •8.3 Правова охорона вод в Україні
- •Тема 9. Правова охорона тваринного світу
- •9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу
- •9.2 Полювання як спосіб спеціального використання тваринних ресурсів
- •9.3 Використання рибних ресурсів
- •9.4 Правова охорона об'єктів тваринного світу
- •Тема 10. Правова охорона рослинного світу
- •10.1 Загальна характеристика
- •10.2 Порядок використання об'єктів рослинного світу
- •10.3 Правова охорона та відтворення рослинного світу
- •10.4 Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів
- •Тема 11. Правове регулювання використання та охорони надр
- •11.1 Загальна характеристика
- •11.2 Використання надр
- •11.3 Види надрокористування
- •11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
- •Тема 12. Правове регулювання використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення
- •12.1 Правовий статус і склад земель природно-заповідного фонду
- •12.2 Правові аспекти використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.3 Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.4 Правова охорона водно-болотних угідь
- •12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 13. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів
- •13.1 Загальна характеристика
- •13.2 Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •13.3 Правовий режим земель рекреаційного призначення
- •Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •14.1 Загальна характеристика
- •14.2 Правові аспекти використання атмосферного повітря
- •14.3 Правова охорона атмосферного повітря
- •14.4 Антишумове законодавство
- •Спеціальна частина
- •Тема 15. Міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища
- •15.1 Загальна характеристика міжнародного екологічного права
- •15.2 Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища
- •15.3. Неурядові міжнародні організації екологічного спрямування
7.3 Правова охорона земель
Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших засобів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованого вилучення земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. Охорона земель проводиться з метою забезпечення збереження і відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних та набутих якостей земель.
Охорона земель включає:
а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників від необґрунтованого їхнього вилучення для інших потреб;
в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
г) збереження природних водно-болотних угідь;
д) попередження погіршення естетичного стану й екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
е) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року система засобів в області охорони земель включає:
1) державну комплексну систему спостережень;
2) розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання й охорони земель, документації по землевпорядженню в області охорони земель;
3) створення екологічної мережі;
4) здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного й іншого видів районування (зонування) земель;
5) економічне стимулювання впровадження заходів з охорони й використання земель та з підвищення родючості ґрунтів;
6) стандартизацію і нормування.
Власники земельних ділянок і землекористувачі не мають права здійснювати зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.
Землі, піддані змінам у структурі рельєфу, в екологічному стані ґрунтів і материнських порід і в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
Рекультивація порушених земель – це комплекс організаційних, технічних та біотехнічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану і продуктивності порушених земель.
Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки чи на ділянки без ґрунтового покриву.
Від рекультивації варто відрізняти їхню меліорацію. Відповідно до Закону України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року під меліорацією розуміється комплекс гідротехнічних, культуротехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних та інших меліоративних заходів, здійснюваних для регулювання водного, теплового, повітряного режимів ґрунтів, збереження і підвищення їхньої родючості і формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь.
Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна. Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних заходів.
Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей. До техногенно забруднених земель відносяться землі радіоактивно небезпечні і радіоактивно забруднені землі, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами і т.п. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їхнього використання.
Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає установленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та консервації.
Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним і економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їхнього здоров'я.
Консервація земель здійснюється шляхом припинення їхнього господарського використання на певний строк і залуження або заліснення.
Контрольні запитання до теми:
В чому полягає практичне значення цільового призначення земель?
Які речові права на земельні ділянки встановлено земельним законодавством України?
В чому полягає різниця між орендою земельних ділянок та емфітевзисом і суперфіцієм?
Які заходи з охорони та відновлення земель закріплено земельним законодавством?