- •Тема 13 правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів……………………………..103
- •Тема 14 правове регулювання охорони атмосферного повітря…………………………………………………………………………..114
- •Тема 15 міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища………………………………………………...121
- •Передмова
- •Загальна частина
- •Тема 1. Екологічне право – визначення, задачі та принципи, джерела, предмет і метод. Екологічні права та обов’язки громадян
- •1.1 Визначення, задачі та принципи екологічного права
- •1.2 Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин
- •1.3 Джерела екологічного права
- •1.4 Екологічні права та обов’язки громадян
- •Тема 2. Природокористування
- •2.1 Природокористування – поняття та види
- •2.2 Суб’єкти та об’єкти права природокористування
- •2.3 Принципи права природокористування
- •2.4 Підстави виникнення права спеціального природокористування
- •2.5 Припинення права природокористування
- •Тема 3. Право власності на природні ресурси
- •3.1 Поняття та характеристика права власності
- •3.2 Форми власності на природні ресурси
- •3.3 Набуття та припинення права власності на природні ресурси
- •Тема 4. Державне та громадське управління в сфері екології
- •4.1 Загальна характеристика
- •4.2 Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля
- •4.3 Компетенція органів виконавчої влади в галузі екології
- •4.4 Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •4.5 Громадське управління в сфері охорони довкілля
- •Тема 5. Економіко-правовий механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •5.3 Цивільно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
- •Тема 6. Поняття юридичної відповідальності та відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.1 Загальна характеристика
- •6.2 Функції і види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •6.3 Правопорушення – підстава екологічної відповідальності
- •Особлива частина
- •Тема 7. Правова охорона земель
- •7.1 Загальна характеристика земельного фонду
- •7.2 Права на землю
- •7.2.1 Право власності на землю
- •7.2.2 Право землекористування
- •7.2.3 Права на чужі земельні ділянки
- •7.3 Правова охорона земель
- •Тема 8. Правова охорона вод
- •8.1 Загальна характеристика
- •8.2 Правове регулювання водокористування
- •8.3 Правова охорона вод в Україні
- •Тема 9. Правова охорона тваринного світу
- •9.1 Загальна характеристика правового регулювання використання тваринного світу
- •9.2 Полювання як спосіб спеціального використання тваринних ресурсів
- •9.3 Використання рибних ресурсів
- •9.4 Правова охорона об'єктів тваринного світу
- •Тема 10. Правова охорона рослинного світу
- •10.1 Загальна характеристика
- •10.2 Порядок використання об'єктів рослинного світу
- •10.3 Правова охорона та відтворення рослинного світу
- •10.4 Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів
- •Тема 11. Правове регулювання використання та охорони надр
- •11.1 Загальна характеристика
- •11.2 Використання надр
- •11.3 Види надрокористування
- •11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
- •Тема 12. Правове регулювання використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення
- •12.1 Правовий статус і склад земель природно-заповідного фонду
- •12.2 Правові аспекти використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.3 Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •12.4 Правова охорона водно-болотних угідь
- •12.5 Правова охорона земельних ділянок, в межах яких розташовані природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 13. Правове регулювання використання та охорони рекреаційних та оздоровчих ресурсів
- •13.1 Загальна характеристика
- •13.2 Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •13.3 Правовий режим земель рекреаційного призначення
- •Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •14.1 Загальна характеристика
- •14.2 Правові аспекти використання атмосферного повітря
- •14.3 Правова охорона атмосферного повітря
- •14.4 Антишумове законодавство
- •Спеціальна частина
- •Тема 15. Міжнародно-правова охорона наколишнього природного середовища
- •15.1 Загальна характеристика міжнародного екологічного права
- •15.2 Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища
- •15.3. Неурядові міжнародні організації екологічного спрямування
11.4 Підстави та порядок виникнення права надрокористування
Надра надаються в користування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». Надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Спеціальні дозволи в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності. Надання таких дозволів здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли в наданні земельної ділянки немає потреби.
Надання дозволів, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, здійснюється за рішенням Держгеонадр.
Надання дозволу на геологічне вивчення чи видобування стратегічно важливих корисних копалин здійснюється відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 “Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин”.
У випадку надання надр на умовах угод про розподіл продукції дозволи надаються за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.
Надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з:
- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення, а також ділянками надр, що надаються для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, а також для створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);
- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
- Мінприроди – на всі види користування надрами;
- Держгірпромнаглядом – на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
Погодження надання надр у користування на виконання угод про розподіл продукції здійснюється у порядку та на умовах, визначених Законом України “Про угоди про розподіл продукції” і відповідними угодами про розподіл продукції.
У ліцензії зазначається назва органу, що видав її, прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання громадянина або назва і місцезнаходження юридичної особи, вид діяльності, на яку видається ліцензія, місце її здійснення, особливі умови та правила здійснення даного виду діяльності, реєстраційний номер ліцензії, дата видачі, термін дії. Подовження ліцензії здійснюється у встановленому порядку. Після припинення діяльності суб'єктом підприємства надана ліцензія втрачає силу.
Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
Надання додаткових гірничих відводів до існуючого оформлюється як новий відвід.
Надра в межах гірничого відводу повинні використовуватися відповідно до цілей, для яких його було надано. Передача гірничого відводу повністю або частково іншому підприємству або громадянину забороняється.
На розробку родовищ корисних копалин гірничий відвід, як правило, надається для всього родовища. На розробку великих родовищ корисних копалин, крім нафтових і газових, гірничі відводи можуть бути надані двом або кільком підприємствам чи громадянам. Гірничі відводи надаються окремо для розробки кожного родовища, коли різні види корисних копалин залягають на одній території.
Проекти гірничих відводів розробляються спеціалізованими організаціями, які спроможні виконувати роботи з маркшейдерської справи. Забороняється надання гірничого відводу, якщо залишаються за його межами ділянки родовища, рудних тіл, жил і покладів корисних копалин, не придатних для самостійної розробки.
Гірничі відводи для розробки корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва й експлуатації підземних споруд та для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення гірничі відводи надаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою.
Підприємства чи громадяни для одержання гірничого відводу залежно від виду родовища подають заяву місцевому органу державного гірничого нагляду або Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській раді. У заяві зазначаються назва підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, з якою він одержується, подається також проект гірничого відводу у двох примірниках. Проект гірничого відводу складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів.
Надані відводи реєструються в книзі обліку гірничих відводів, наданих для використання ділянок надр. Крім того, надані відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду, а реєстрація здійснюється в книзі реєстрації гірничих відводів, які надані для розробки родовищ місцевого значення, про що підприємству чи громадянину видається довідка.
У деяких випадках користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу. Так, відповідно до статей 20-21 КпН України користування надрами без надання гірничого відводу здійснюється при геологічному вивченні надр, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу.
Без спеціальних дозволів та надання гірничого відводу мають право видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф, а також підземні прісні води землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок, якщо загальна глибина розробки не буде перевищувати двох метрів, а в разі видобування прісних підземних вод − 20 метрів.
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу із застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях (ст. 23 КпН України).
Іноземним юридичним особам і громадянам надра в користування та право на переробку мінеральної сировини надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів) на умовах оренди. Порядок укладення контрактів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Кодексу України про надра та інших законодавчих актів.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних із користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами або гірничих відводів (крім випадків, коли це не потрібно). Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 КпН України. Однак наведений перелік не є вичерпним. Існують також підстави, за наявності яких припинення права надрокористування завжди обов'язкове, і підстави (вони віддаються на розсуд компетентних органів), які можуть спричинити, а можуть і не спричинити припинення цього права. Ці підстави можна поділити на безумовні (обов'язкові) та умовні.
До безумовних (обов'язкових) можна віднести: закінчення встановленого терміну користування надрами, коли відпадає потреба в користуванні; припинення діяльності користувачів надр; позбавлення надрокористувача спеціального дозволу (ліцензії). Право користування надрами може бути припинено в безумовному порядку, коли надра вилучаються для державних або громадських потреб у встановленому законодавством порядку. Надрокористувачам у такому разі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок вилучення надр, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.
Контрольні запитання до теми:
Які види використання надр закріплено у законодавстві?
Які існують засоби щодо охорони надр?
Охарактеризуйте процедуру надання та погодження дозволів на використання надр.