- •Поняття ризику
- •1.2 Функції та джерела ризику
- •1.3. Аксіоматика ризикології
- •1.4. Особливості осмислення ризику як економічного явища в Україні
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •2.1. Сутність понять „невизначеність” та „ймовірність”
- •2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
- •2.3. Невізначеність у бухгалтерському обліку
- •2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •3.1. Аналіз ризику та його елементи.
- •3.2 Ризикотворчі чинники
- •3.3 Класифікація ризиків
- •3.4. Теорія корисності та її основні елементи
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Тема 4. Методичні засади кількісного аналізу ризику
- •4.1. Загальна характеристика кількісних методів аналізу ризику
- •4.2 Статистичні методи оцінки ризику
- •Абсолютні та відносні показники виміру ризику на основі статистичного методу оцінки
- •Розв'язання
- •4.2.1 Інтегральна оцінка ризику
- •4.3 Метод експертної оцінки
- •4.4. Інваріантні методи
- •4.4.1. Метод аналогій
- •4.4.2. Аналіз чутливості
- •4.4.3. Побудова дерева рішень як метода оцінювання ризику
- •Вихідні умови
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Тема 5. Спеціальні методи оцінювання ризику економічних суб’єктів
- •5.1. Оцінювання фінансового ризику
- •5.2.Оцінювання операційного ризику
- •5.3 Метод аналізу доцільності витрат
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 6. Управління ризиками
- •6.1 Сутність і зміст управління ризиками
- •Система управління ризиками
- •6.3. Принципи управління ризиками
- •6.4. Формування стратегії управління ризиком
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Тема 7. Мінімізація ризиків: основні заходи та процедури
- •7.1 Основні заходи мінімізації ризику
- •7.2. Організаційні методи зниження ризику
- •7.2.1 Відхилення ризику
- •7.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)
- •7.2.3 Мінімізація збитків
- •7.2.4 Передача контролю за ризиком (трансфер ризику)
- •7.3 Економічні методи зниження ризику
- •7.3.1 Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)
- •7.3.2 Створення страхового товарного запасу
- •7.3.3 Страховий запас коштів
- •7.3.4 Розробка і впровадження системи штрафних санкцій
- •7.3.5 Страхування від ризику
- •7.3.6 Самострахування від ризику
- •Хеджування як метод зниження ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Перелік рекомендованої літератури
Вихідні умови
№ п/п
|
Дії компанії |
Виграш, у.о., при стані економічного середовища* |
|
сприятливому |
несприятливому |
||
1
|
Будівництво великого підприємства |
200 000 |
-180000 |
2
|
Будівництво малого підприємства |
100000 |
-20 000 |
3 |
Продаж патенту |
10000 |
10000 |
На основі даної таблиці виграшів (утрат) можна побудувати дерево рішень (рис. 4.9).
Імовірність сприятливого і несприятливого станів економічного середовища дорівнює 0,5. Процедура прийняття управлінського рішення полягає в обчисленні для кожної вершини дерева (при русі справа наліво) очікуваних грошових оцінок, відкиданні безперспективних галузей і виборі галузей, яким відповідає максимальне значення очікуваної грошової оцінки (ОГО).
Визначимо середній очікуваний виграш (очікувану грошову оцінку):
для вершини ОГО1 = 0,5х200 000 + 0,5(-180 000) = 10 000 у.о.;
для вершини ОГО2 = 0,5х100 000 + 0,5(-20 000) = 40 000 у.о.;
для вершини ОГОЗ =10 000 у.о.
Рисунок 4.9 - Дерево рішень без додаткового, обстеження кон'юнктури ринку
Отже, можна зробити такий висновок: Найбільш доцільно вибрати стратегію 2, тобто будувати мале підприємство, а галузі (стратегії) 1 і 3 дерева рішення можна відкинути. ОГО найкращого рішення дорівнює 40 000 у.о. Слід зазначити, що наявність стану з імовірностями 50% невдачі і 50% удачі на практиці часто означає, що справжні імовірності гравцю швидше за все невідомі і він усього лиш приймає таку гіпотезу (так зване припущення— п'ятдесят на п'ятдесят).
Отже, метод оцінки ризику за допомогою дерева рішень припускає графічне зображення варіантів рішень, які можуть бути прийняті. По галузях дерева співвідносяться суб'єктивні й об'єктивні оцінки можливих подій. Просуваючись уздовж побудованих гілок, використовуючи спеціальні методики розрахунку ймовірностей, оцінюють різні шляхи і обирають з них найменш ризиковані. Слід зазначити, що даний метод має ряд істотних недоліків:
цей метод досить трудомісткий;
у дереві рішень враховуються тільки ті дії, які має намір зробити підприємець, і тільки ті наслідки, що, на його погляд, мають місце, при цьому не враховуються багатофакторність системи і вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємницької фірми.
До переваг можна віднести те, що за допомогою цього методу можливо оцінити різні шляхи і обрати найменш ризикований. А також головною перевагою "дерева рішень" перед іншими методами - можливість пов'язати ставлення цілі з діями, що підлягають реалізації в сьогоденні. При побудові багаторівневого "дерева рішень" досягнення мети кожного з рівнів моделі забезпечується комплексом заходів попереднього рівня. Кожен рівень "дерева рішень" повинен займати певне місце в ієрархічній послідовності, складеної на основі дотримання причинно-наслідкових зв'язків.