Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів

• В чому полягає економічний смисл невизначеності як поняття?

• Якими способами здійснюється урахування невизначеності?

• Як використовується теорія ймовірності при ідентифікації невизначеності?

• В чому полягає сутність суб’єктивної ймовірності?

• Чим відрізняється статистична невизначеність від нестатистичної?

• Які причини породжують невизначеність?

• Які види втрат виникають за умов невизначеності?

• Які характерні риси притаманні втратам у виробничому процесі?

• Які причини зволікають на втрати в комерційному підприємництві?

• Які особливості відрізняють втрати у фінансовому підприємництві?

Змістовий модуль 2.

Методологічні засади й інструментарій оцінювання економічних ризиків

Тема 3. Системний аналіз економічних ризиків. Якісний аналіз ризику

3.1. Аналіз ризику та його елементи.

3.2. Ризикотворчі чинники.

3.3. Класифікація ризиків.

3.4. Теорія корисності та її основні елементи.

3.1. Аналіз ризику та його елементи.

Ринкова економіка характеризується невизначеністю, багатоваріантністю вибору для суб'єктів підприємницької діяльності, які зацікавлені в кінцевих результатах і мають змогу приймати управлінські рішення. Кожне управлінське рішення обтяжене певним сту­пенем ризику, який можна визначити шляхом його аналі­зу і оцінювання.

Аналіз ризику дає змогу підприємцеві прийняти рішення стосовно доцільності участі у певній економічній діяльності (проекті), передбачити методи захисту від мож­ливих збитків і забезпечити своїх потенційних партнерів і контрагентів необхідною інформацією.

Аналіз ризику — застосування системи спеціальних знань з дослідження економічних явищ і процесів за невизначеності та конфліктності з метою отримання якісної та кількісної інформа­ції, необхідної для прийняття управлінських рішень з урахуван­ням ризику.

Аналіз ризику є початковим етапом процесу управління ризиком. Його ціль складається в одержанні необхідної інформації про структуру, властивості об'єкта і наявних ризиків. Зібраної інформації повинне бути досить для того, щоб приймати адекватні рішення на наступних стадіях. Аналіз і оцінювання ризику передбачає визначення ступеня можливості виникнення ризику і величини втрат.

При аналізі ризику будь-якого учасника проекту використовуються наступні критерії, запропоновані відомим американським експертом Б.Берлимером:

• втрати від ризику незалежний одне від одного;

• втрата по одному напрямку з "портфеля ризиків" не обов'язково збільшує імовірність утрати по іншому (за винятком форс-мажорних обставин);

• максимально можливий збиток не повинний перевищувати фінансових можливостей учасника.

Розрахунок і аналіз ризиків, як правило, передбача­ють такі етапи (рис.3.1).

Рисунок 3.1 – Етапи аналізу ризику

Комплексний аналіз передбачає оцінювання ризику в двох аспектах: кількісному і якісному. Більшість вчених, які займаються проблемою оцінки ризику, констатують, що якісний аналіз є найскладнішим етапом загального аналізу ступеня ризику.

Якісний аналіз ризику — ідентифікація всіх можливих ризиків, визначення їх факторів, потенційних областей, виявлення напря­мів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик.

Цей аналіз здійснюється у кількох основних напрямах. Перший напрям передбачає порівняння очікуваних пози­тивних результатів (доходів) вибору конкретного напряму підприємницької діяльності з можливими наслідками (втратами, збитками), серед яких виокремлюють: фінансо­ві, матеріальні, часові, соціальні, реалізаційні, екологічні і морально-психологічні. їх порівнюють з імовірними ре­зультатами, які одержить підприємство при розвитку пев­ного напряму діяльності.

За другого напряму визначають вплив рішень, прийня­тих менеджерами підприємства на етапі розроблення страте­гії, на інтереси і поведінку інших суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки вони функціонують не відокремлено, а є елементами ринку. Протягом цього етапу аналізу також визначають тих суб'єктів, яким виникнення певного виду ризику буде вигідне.

Засобами якісного аналізу слід виявити негативні нас­лідки ризику в усіх сферах діяльності підприємства. Так, ризик пожежі може вплинути на сфери технологічного процесу, виробничо-господарської діяльності, фінансово-економічну та соціальну, це відбуватиметься в певній пос­лідовності (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Негативні наслідки ризику

Ааліз ризиків дає змогу простежити не лише їх розви­ток та сфери поширення, а й негативні наслідки кумуляції ризиків, тобто взаємного їх впливу і нагромадження. Для цього необхідно залучати найрізноманітніші джерела ін­формації та використовувати найдосконаліші методи ква­ліфікаційного аналізу ризиків.

Важливу роль в аналізі ризику відіграє інформаційне забезпечення. Воно є не лише джерелом даних, а й засобом зниження ризику. Основними джерелами отримання інформації для оцін­ки ризику є:

• документація (внутрішні документи — фінансова і управлінська звітність, господарські договори, розпорядчі документи, технічна документація; зовнішні документи — законодавчі акти, публікації в періодичних виданнях, звіти страхових компаній, документи спеціалізованих фірм, що займаються збором підприємницької інформації як товару);

— результати, отримані шляхом спостереження;

• дані про зовнішні і внутрішні взаємозв'язки підпри­ємства.

Доповнює якісний аналіз кількісна оцінка підприєм­ницького ризику.

Кількісний аналіз ризику — числове визначення величини окре­мих видів ризиків, а також сукупного ризику всього вибраного напряму підприємницької діяльності.

Економічний ризик можна визначати як в абсолютних, так і у відносних величинах. Визначення ступеня ризику в абсолютних величинах доцільно використовувати щодо характеристики окремих видів втрат, а у відносних — при порівнюванні прогнозованого рівня втрат з реальним, середньогалузевим, середнім на ринку тощо.

Особливості кількісного аналізу зумовлюються: видом діяльності; досліджуваною проблемою; факторами, що по­роджують ризик; доступністю інформації, що характери­зує ризик; перевагами; ставленням особи, що приймає рі­шення, до ризику, її професійною підготовкою; кількістю часу, відведеного на ухвалення рішення.