2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику

Ризик трактують як невизначену ймовірність втрат, пошкоджень, а збитки безпосередньо пов'язані з реалізаці­єю ризику, тобто матеріальним, грошовим втіленням втрат. Тому поняття «ризик», «втрати», «збитки» розгля­дають як споріднені.

При оцінюванні економічного ризику необхідні аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів, недодержання доходу тощо. Дані про втрати застосовують при проведенні якісного і кількісного аналізу ризикових ситуації.

Втрати — передбачуване (ненавмисне) скорочення вартості в ре­зультаті реалізації загрози, ситуації ризику.

Щоб оцінити імовірність утрат, обумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, слід перш за все знати усі види втрат, які пов’язані із підприємницькою діяльністю, і вміти заздалегідь вичислити їх чи розрахувати як ймовірні прогнозні величини. При цьому природним є бажання оцінити кожен вид втрат у кількісному вимірі і вміти звести їх воєдино, що, на жаль, далеко не завжди вдається зробити.

Абсолютний розмір втрат — величина імовірна. Інши­ми словами, вони можуть бути насправді більшими або меншими від очікуваних. У зв'язку з цим розрізняють максимальні, очікувані (середні), мінімальні втрати. Максимальні втрати можуть виникати при найбільш неспри­ятливих умовах, якими характеризуються ризикові си­туації. Очікувані втрати — це найбільш можливі втрати, розраховані на основі факторів ризику, поява і дія яких є найбільш імовірною. Мінімальні втрати виникають при найбільш сприятливих умовах, коли негативний вплив окремих факторів виявився найменшим.

Відповідно до величини втрат їх можна поділити на: ма­лі (до 5% додатково відносно очікуваних витрат чи доходів), середні (в межах 5—25%), великі (25—75%), катастрофічні (більші за 75% додатково відносно очікуваних доходів).

За причинами виникнення усі втрати класифікують як прямі і непрямі. Прямі є безпосереднім наслідком реаліза­ції ризику і охоплюють: втрати нерухомості і майна; втра­ти здоров'я і безпеки працівників; збитки, пов'язані з від­повідальністю товаровиробників; збитки, пов'язані з від­сутністю провідних спеціалістів і керівників.

Непрямі втрати також є наслідком реалізації ситуації ризику, але опосередковано. Непрямим втратам обов'язко­во передують прямі (наприклад, у разі невчасного поста­чання сировини прямими втратами будуть часові і фінан­сові, пов'язані з простоєм обладнання і робітників, а не­прямими можуть бути втрачений дохід або штрафи, при невчасному виробництві продукції з даної сировини, до­даткові витрати на оплату праці за позаурочну роботу пра­цівників тощо).

Залежно від конкретного виду ресурсів втрати поді­ляють на:

1) матеріальні — непередбачені додаткові витрати або прямі втрати виробничих фондів (обладнання, площі, ви­роблена продукція, сировина, енергія тощо);

2) трудові — втрати робочого часу, спричинені випад­ковими, непередбаченими обставинами або неефективною (порівняно із запланованою) організацією виробничо-гос­подарських процесів;

3) фінансові — прямі грошові збитки, пов'язані з непе­редбаченими виплатами, штрафами, додатковими подат­ками, неодержання або недоодержання коштів (неповер­нення заборгованості, неоплата товарів), зменшення ви­ручки через падіння цін. Особливі види фінансових збитків пов'язані з інфляцією, змінами валютного кур­су. Тимчасові фінансові втрати можуть бути викликані за­морожуванням рахунків, несвоєчасною видачею коштів, відстроченням виплати боргів;

4) спеціальні втрати, поділяються на: соціальні (нане­сення шкоди здоров'ю і життю людей); збутові або репутаційні (зміна відношення реальних чи потенційних покуп­ців до продукції підприємства); екологічні (забруднення навколишнього середовища); морально-психологічні (плинність кадрів внаслідок нездорового психологічного клімату в колективі тощо).

Оцінка величини втрат, як правило, проводиться в абсолютному вираженні.

Матеріальні і трудові втрати спочатку визначають у натуральному (кг, одиниці, м, м² та ін.) і трудовому (людино-години, людино-дні) вимірах в розрізах окремих видів ре­сурсів. Надалі одержані результати перемножують на від­повідні ціни одиниці ресурсів.

де АВт, АВТ— матеріальні і трудові втрати, грн.;

В^м_i В^т_і,— додаткові витрати (прямі втрати) і-го виду матеріальних ресурсів або робочого часу (кг, одиниці, м, м², людино-години, людино-дні);

ц^м_і, ц^т_і — ціна одиниці ресурсу, або робочого часу, грн.

Приклад

У зв'язку з погіршенням опалення складських примі­щень можливі втрати товарно-матеріальних цінностей в 1-му півріччі поточного року становитимуть 70 одиниць виро­бів. Ціна одиниці — 92 грн. Виробнича програма становить 2400 од. Норма природних втрат досягає 1% від загальної кількості виготовленої продукції. Імовірні природні втрати внаслідок можливого погіршення кліматичних умов стано­витимуть 1,5 %.

Визначити розмір втрат від ризику, що можуть виник­нути у зв'язку з можливими факторами безгосподарності.

Розв' язування:

1. Природні втрати за нормою: 2400 • 1,0/100 % = 24 од.

2. Імовірні природні втрати внаслідок можливого по­гіршення кліматичних умов: 2400 • 1,5/1000 = 36 од.

3. Додаткові втрати внаслідок можливого погіршення кліматичних умов: (36 — 24) • 92 = 1104 грн.

4. Додаткові втрати у зв'язку з факторами безгосподар­ності:

а) за сприятливих кліматичних умов: (70 - 24)* 62 = 4232 грн.;

б) при погіршенні кліматичних умов: (70 - 36) • 92 = 3128 грн.

Висновок: додаткові втрати продукції можуть станови­ти 4232 грн., 1104 грн.— втрати від можливого погіршен­ня кліматичних умов, а 3128 грн. — втрати у зв'язку з без­господарністю.

Оцінювання більшості інших видів втрат одразу прово­диться у вартісному вимірі за окремими факторами і ризиковими ситуаціями.

Приклад

У результаті прогнозованих несприятливих змін кон'юнктури на ринку можливе зниження цін становити­ме: на виріб А — 7%, виріб В — 5%, а ціна за одиницю про­дукції відповідно 450 і 320 грн. Запланований обсяг: про­дукція А —150 од., продукція В — 165 од.

Визначити величину втрат від імовірного зниження цін.

Розв'язування:

1. Прогнозоване зниження ціни за несприятливих змін кон'юнктури ринку:

продукція А: 450 • 0,07 = 31,5 грн.;

продукція В: 320 • 0,05 = 16,0 грн.

2. Величина втрат від імовірного зниження цін:

продукція А: 31,5 • 150 = 4725,0 грн.;

продукція В: 16 • 165 = 2640,0 грн.

Висновок: імовірні втрати через падіння цін на продук­цію підприємства внаслідок несприятливих змін кон'юнк­тури на ринку становитимуть 7365,0 грн. (4725 грн. по продукції А і 2640 грн. по продукції В).

При оцінці можливих втрат від падіння обсягу реаліза­ції продукції до уваги беруть величину можливого недо­одержаного прибутку (маржинального), а постійні витрати залишаються незмінними. Виокремлення і оцінювання втрат можливе лише за наявності кількісної інформації (фактичної після реалізації ризикової ситуації чи прогноз­ної при попередньому аналізі). Оцінка ризику значно зале­жить від схильності особи, що приймає рішення, до ризи­ку, і «песиміст» бачить максимально можливі втрати, по­міркований «оптиміст» виходить із середніх імовірних втрат, а «реаліст» не тільки орієнтується на втрати, а й оці­нює діапазон найімовірніших значень випадкових втрат або прибутків.

Приклад

У зв'язку з можливими перебоями в постачанні сиро­вини внаслідок повені (прогноз 3 дні) щоденне недовиробництво може становити: продукції А — 20 од., продукції В — 15 од. Продукцію С передбачається постачати в ком­плексі з продукцією В. Ціна за одиницю продукції (без ПДВ) відповідно становить 420, 300, 210 грн. Розподілені умовно постійні витрати — відповідно 150, 100, 70 грн. При формуванні ціни було визначено 20% прибутку до повної собівартості.

Визначити величину можливих втрат від зниження об­сягу виробництва і реалізації продукції.

Розв'язування:

1. Повна собівартість по виробах:

продукція А: 420 / 1,2 = 350 грн.;

продукція В: 300 / 1,2 = 250 грн.;

продукція С: 210 / 1,2 = 175 грн.

2. Змінні витрати по виробах:

продукція А: 350 - 150=200 грн.;

продукція В: 250 - 100=150 грн.;

продукція С: 175 - 70=105 грн.

3. Маржинальний прибуток по виробах:

продукція А: 420 - 200=220 грн.;

продукція В: 300 - 150=150 грн.;

продукція С: 210 - 105=105 грн.

4. Можливі щоденні втрати прибутку:

продукція А: 220 • 20 = 4400 грн.;

продукція В: 150 • 15 = 2250 грн.;

продукція С: 105 • 15 = 1575 грн.

Висновок: щоденні імовірні втрати прибутку внаслідок зниження обсягів виробництва і реалізації продукції ста­новитимуть 8225 грн., якщо перебої з постачанням трива­тимуть 3 дні, втрати прибутку по підприємству сягнуть 24675 грн.

Перш ніж оцінювати ризик, що обумовлений дією сугубо випадкових факторів, украй бажано відокремити систематичні втрати від випадкових. Це необхідно і з позицій математичної коректності, тому що процедури дій з випадковими величинами істотно відрізняються від процедур дій з детермінованими величинами.

Розглядаючи випадкові втрати, укажемо на деякі специфічні їхні джерела і фактори що впливають на їх виникнення. До них варто віднести втрати від дії непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ризик. Він виявляється у формі несподіваних, обумовлених політичними розуміннями і подіями змін умов господарської діяльності, що створюють несприятливий для підприємця фон і тим самим здатні привести до підвищених витрат ресурсів і втрати прибутку. Типові джерела такого ризику - збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів за політичними мотивами. Величину можливих втрат і ступінь ризику в цьому випадку дуже важко передбачати. Досить близькі по непередбаченості втрати, що обумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом.

Дуже специфічні можливі втрати, викликані недосконалістю методології і некомпетентністю осіб, що формують бізнес-план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваних значень прибутку і доходу від підприємницького проекту будуть завищені, а реально одержані результати виявляться нижче, то різниця сприймається як утрати.

Особливе місце займають утрати підприємця, що обумовлені несумлінністю чи неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим у угоді чи зштовхнутися з неплатоспроможністю боржника, безповоротністю боргу, на жаль, досить реальний

Розглянемо більш детально структуру втрат у залежності від виду підприємницької діяльності, тобто виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Знання факторів ризику дозволяє вживати завчасних заходів, що послабляють їхню дію.

До основних втрат у виробничому підприємстві відносяться:

1. Зниження намічених обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зменшення продуктивності праці, простою устаткування чи неповного використанням виробничих потужностей, утрат робочого часу, відсутності необхідної кількості вихідних матеріалів, підвищеного відсотка браку веде до недоодержання запланованої виручки.

2. Зниження цін, за якими намічається реалізувати продукцію, у зв'язку з недостатньою якістю, несприятливою зміною ринкової кон’юнктури, падінням попиту, ціновою інфляцією приводить до ймовірних утрат.

3. Підвищені матеріальні витрати, обумовлені перевитратою матеріалів, сировини, палива, енергії на одиницю продукції, ведуть до втрат.

4. Інші підвищені витрати, що можуть виникнути унаслідок високих транспортних витрат, торгових витрат, накладних і інших побічних витрат.

5. Перевитрата наміченої величини фонду оплати праці внаслідок перевищення розрахункової чисельності або виплати більш високого, ніж заплановано, рівня заробітної плати окремим працівникам.

6. Сплата підвищених відрахувань і податків, якщо в процесі здійснення бізнес-плану ставки відрахувань і податків зміняться в несприятливу для підприємця сторону.

7. Не слід упускати з виду і можливості втрат у виді штрафів, природних збитків, а також утрат, обумовлених стихійними лихами, хоча врахувати такі втрати розрахунковим образом не представляється можливим.

Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.

1. Несприятлива зміна (підвищення) закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту і не блоковане умовами договору про закупівлю приводить до ймовірних утрат.

2. Непередбачене зниження обсягу закупівлі в порівнянні з наміченим викликає зменшення обсягу реалізації, тобто масштабу всієї операції. Утрата прибутку (доходу) обчислюється як добуток зниження обсягу закупівлі на величину прибутку (доходу), що приходиться на одиницю об'єму реалізації товару. Слід враховувати, що зменшення обсягу закупівлі і реалізації може супроводжуватися зниженням витрат, тому що крім умовно-постійних рас-ходів існують витрати, пропорційні обсягу операції.

3. Утрати товару в процесі обертання (транспортування, збереження) чи втрати якості, споживчої цінності товару, що приводять до зниження його вартості. Рівень такого збитку встановлюється як добуток кількості загубленого товару на закупівельну ціну чи добуток зіпсованої кількості товару на зниження відпускної ціни.

4. Збільшення витрат обертання в порівнянні з наміченими приводить до адекватного зниження доходу, прибутку. Серед можливих причин підвищення витрат можуть бути непередбачені мита, відрахування, штрафи, додаткові витрати.

5. Зниження ціни, по якій реалізується товар, у порівнянні з проектною викликає втрати в розмірі обсягу реалізації, помноженого на зменшення ціни.

6. Зниження обсягу реалізації, обумовлене непередбачуваним падінням попиту чи потреби в товарі, витисненням його конкуруючими товарами, здатне викликати втрати доходу і прибутку, вимірювані добутком об'єму непроданої продукції на відпускну ціну.

Як відзначалося раніше, фінансове підприємництво по суті це те ж комерційне підприємництво, але товаром тут є гроші, цінні папери, валюта. Отже, утрати, у цілому характерні для комерційного підприємництва, притаманні і фінансовому підприємництву.

І все-таки при оцінці фінансового ризику необхідно враховувати такі специфічні фактори, як неплатоспроможність одного з агентів фінансової угоди, змінювання курсу грошей, валюти, цінних паперів, обмеження на валютно-грошові операції, можливі вилучення певної частини фінансових ресурсів у процесі здійснення підприємницької діяльності. Форма функції розподілу витрат, їх середні і граничні характеристики відіграють важливу роль для вироблення стратегії, управління ризиком на підприємстві. З цих позицій розглянемо; різні несприятливі події, що можуть виникати на підприємстві.

Події, що характеризуються невеликими і частими витратами, можуть виникати як наслідок дрібних неполадок чи поточних коливань фінансових показників. Такі витрати, як правило, легко передбачувані, і їхня величина в конкретний рік досить близька до середнього значення. Тому кошти на їхню компенсацію можуть бути зарезервовані в бюджеті підприємства на черговий фінансовий рік у розмірі їхнього середнього значення.

Події, які характеризуються середніми і відносно рідкими витратами, виникають істотно рідше. До випадків такого роду зазвичай приводять серйозні, але тимчасові і переборні ушкодження технічних систем чи, наприклад, невиконання договірних зобов'язань згідно контрактів.

При стратегічному плануванні розвитку фірми на 5-10 років уперед для урахування таких витрат також може бути використана їхня середня величина. Однак при поточному плануванні необхідно зробити виправлення і на їх максимальну величину, що коли-небудь, мала місце чи може бути передвіщена теоретичними методами.