2.3. Невізначеність у бухгалтерському обліку

У сучасній економіці одним з основних джерел інформації для ухвалення економічно обгрунтованих рішень є бухгалтерська звітність, яка має високий рівень достовірності, але при цьому їй властивий і значний ступінь невизначеності. Ця невизначеність пов'язана з процесом створення і представлення бухгалтерської звітності, а також з ухваленням на її основі рішень інвесторами і кредиторами, тому її доцільно розглядати з двох сторін: підприємства й зовнішніх користувачів.

Для підприємства невизначеність в бухгалтерському обліку полягає в тому, що фактичні дії його інвесторів-власників і інвесторів-кредиторів, прийняті на основі представленої бухгалтерської звітності для публічного ознайомлення, можуть носити як позитивний, так і негативний характер. А для зовнішніх користувачів — в тому, що отримана ними бухгалтерська звітність може з різним рывнем адекватності відображати фактичний стан і результати діяльності підприємства.

Причини, що приводять до виникнення невизначеності в бухгалтерському обліку, можна поділити на зовнішні й внутрішні.

Також на невизначеність в бухгалтерському обліку впливають інші зовнішні чинники, що носять випадковий характер, врахувати вплив яких на етапі планування господарської діяльності з певною мірою достовірності не можливj (наприклад, характер впливу погодних умов, фінансові втрати, викликані комп'ютерними вірусами і інші форс-мажорні події).

Зовнішні причини

Внутрішні причини

— нестабільність економічної або політичної ситуації в країнах ведення бізнесу; — рівень державного регулювання основних галузей економіки; — стабільність законодавства в країні, зокрема бухгалтерського і податкового; — якість інформації про фінансовий стан партнерів по бізнесу, про об'єкти інвестиційної діяльності; — відсутність повної прогнозованості дій партнерів по бізнесу; — збільшення добросовісної конкуренції на ринку унаслідок збільшення свободи торгівлі, притоки інвестицій в галузь, зокрема іноземних; — негативні дії конкурентів; — нестабільність попиту на продукцію (роботи, послуги); — зміни в податковому, екологічному законодавстві і так далі

— слабкі загальноекономічні і бухгалтерські знання керівництво, що не дозволяє йому організувати ефективну бухгалтерську інформаційну систему підприємства; — низький професійний рівень працівників бухгалтерії; — просочування конфіденційної бухгалтерської інформації з вини службовців (инсайдерские проблеми); — порушення принципів і правил бухгалтерських стандартів; — фінансові прорахунки при виборі способів обліку, регламентованих бухгалтерськими стандартами і так далі

Основними чинниками, що зумовлюють виникнення невизначеності в бухгалтерському обліку, є:

1) спотворення реального фінансового стану підприємства й результатів його діяльності, що відбуваються в процесі формування звітності;

2) відсутність якісної облікової політики, що забезпечує формування внутрішньої і зовнішньої бухгалтерської звітності, яка відповідає інформаційним потребам всіх зацікавлених в ній користувачів.

Спотворення в бухгалтерській інформації можуть виникати і процесі ведення облікової роботи в результаті помилок або порушень. Під помилками в бухгалтерському обліку розумітимемо ненавмисне спотворення облікової інформації, під порушеннями — навмисне спотворення облікової інформації [27]. Під впливом спотворень виникає бухгалтерський ризик, що полягає у відхиленні фактичних даних бухгалтерської звітності від достовірних даних, які відповідають об'єктивному стану підприємства. Чим більше спотворень, тим більше величина бухгалтерського ризику.

У роботі «Основи теорії бухгалтерського обліку» [148] Я.В.Соколов пропонує наступну систему класифікації помилок в бухгалтерській звітності:

1) за наміром:

— умисні, такі, що виникають за злою волею працівника

— мимовільні, такі, що виникають без злого наміру;

2) за причинами:

— стомлення бухгалтера;

— недбалість;

— несправність техніки;

3) за наслідками:

— локальні, тобто допущена помилка не спричиняє за собою подальших помилок;

— транзитні, коли одна помилка спричиняє за собою подальші помилки;

4) за значущістю:

— значущі, що впливають на ухвалення рішення;

— незначущі, такі, що не впливають на ухвалювані рішення;

5) за місцем виникнення:

— у тексті, що виправляються коректурним способом;

— у числах, знаходження яких здійснюється за спеціальними правилами;

— у розносці, що виникають при перенесенні бухгалтерських записів;

6) за змістом:

— за повнотою, коли частина фактів пропущена, і в цілому господарська ситуація відбита в обліку неадекватно;

— за достовірністю, коли фіксується те, що відсутнє в реальному житті;

— за періодизацією, внаслідок порушення принципу ідентифікації, коли факти господарського життя відбиваються не в тому звітному періоді, до якого їх потрібно віднести;

— у бухгалтерській кореспонденції, коли факти господарського життя фіксуються бухгалтером не на тих рахунках, які визначені прийнятим планом рахунків.

Бухгалтерські помилки можна поділити на дві групи: методичні і технічні.

До методичних помилок відносяться наступні:

— прийняття до обліку господарських операцій без достатніх підстав, наприклад, за відсутності належним чином оформлених первинних документів;

— невчасне прийняття до обліку господарської операції;

— невчасне віддзеркалення операції в обліковому регістрі;

— невіддзеркалення в обліку господарської операції, яка фактично мала місце;

— неправильне формування кореспонденції бухгалтерських рахунків;

— неправильне формування оцінки об'єкту під час надходження майна на підприємство;

— неправильне застосування способів оцінки, встановлених обліковою політикою підприємства (методів нарахування амортизації, списання матеріально-виробничих запасів, застосування облікових цін і тд.);

— неправильне застосування способів оцінки при вибутті об'єктів обліку з підприємства;

— неправильне застосування способів оцінки при здійсненні операцій з валютою;

— неправильне застосування способів обліку відсотків по позиках і кредитах;

— порушення порядку проведення інвентаризації або правил віддзеркалення в обліку результатів інвентаризації і тд.

До технічних помилок відносяться наступні:

— наявність описок, арифметичних помилок в первинних документах;

— пропуск або повторне включення господарської операції;

— відсутність тотожності даних в регістрах синтетичного і аналітичного обліку;

— відсутність тотожності даних в Головній книзі і регістрах і т д.

До порушень відноситься навмисне віддзеркалення в обліку операцій, в порядку, що не відповідає:

— умовам господарських договорів;

— вимогам законодавства України;

— вимогам положень по бухгалтерський облік;

— вимогам плану рахунків і т. д.

Основними причинами появи помилок і порушень в бухгалтерському обліку є:

1) відставання змін технології облікового процесу за часом від змін, подій у фінансово-господарській діяльності підприємства;

2) невідповідність організації бухгалтерського обліку на підприємстві галузевій специфіці його діяльності;

3) невчасність коректування облікової політики і технології облікового процесу у зв'язку із змінами в законодавчо-нормативних документах по бухгалтерському обліку й оподаткуванню;

4) невчасність сповіщення працівників бухгалтерії про зміни обліковій технології, зокрема при впровадженні нових бухгалтерських інформаційних систем;

б) необгрунтовано велике навантаження на окремих ділянках бухгалтерської роботи (наднормова робота, робота у вихідні дні, відсутність відпустки покладеної тривалості і так далі);

6) невисока кваліфікація працівників бухгалтерії;

7) недостатня ефективність служби внутрішнього контролю;

8) використання адміністративного ресурсу керівництвом підприємства відносно бухгалтерів, що приводить до порушень законодавства по бухгалтерському обліку і оподаткуванню;

9) низький рівень економічної культури топ-менеджерів, що не дозволяє організувати на підприємстві якісну бухгалтерську інформаційну систему;

10) плинність кадрів в бухгалтерській службі підприємства, зокрема, головних бухгалтерів і інших провідних фахівців;

11) відсутність системи підвищення кваліфікації співробітників бухгалтерської служби;

12) відсутність обгрунтованих правил і термінів проведення інвентаризації, що не дозволяє використовувати її як інструмент забезпечення збереження активів підприємства.

Зниження невизначеності в бухгалтерському обліку в розглянутих випадках проводиться шляхом усунення причин її виникнення. Особливу увагу слід приділити питанням підвищення виконавчої дисципліни та якості роботи співробітників бухгалтерії. При цьому ефективними способами є організація системи внутрішнього контролю на підприємстві й автоматизація облікової роботи за допомогою комп'ютерної техніки.

Невизначеність, викликана неточностями (недоробками) облікової політики підприємства, може привести до наступних наслідків:

1) інформація, сформована у внутрішніх бухгалтерських звітах, не володітиме якостями, необхідними менеджменту для ефективного управління діяльністю підприємства;

2) сформована бухгалтерська звітність, що відповідає вимогам П(С)БУ, може привести до ухвалення зовнішніми користувачами відносно підприємства рішень (зокрема негативних), відмінних від очікуваних менеджментом підприємства.

На рівень невизначеності в бухгалтерському обліку впливають наступні основні чинники:

1) якісний рівень державного і суспільно-професійного регулювання бухгалтерського обліку;

2) рівень організації облікової роботи на підприємстві, що дозволяє сформувати фінансову звітність, яка максимально знижує невизначеність для зовнішніх користувачів;

3) рівень кваліфікації інвесторів і кредиторів, що дозволяє їм справедливо оцінити стан підприємства і ухвалити економічні рішення, адекватні інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.

Регламентація принципів і правил бухгалтерського обліку державою і професійним співтовариством сприяє зниженню невизначеності в бухгалтерському обліку як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів звітності.