Тема 13. Доказування та докази у цивільному процесі

Контрольні запитання.

1. Поняття та мета доказування у цивільному процесі. Межі доказування у цивільному процесі.

2. Предмет доказування. Визначення предмета доказування у конкретних цивільних справах.

3. Факти, що не потребують доказування.

4. Поняття судових доказів. Доказові факти.

5. Поняття засобів доказування у цивільному процесі.

6. Розподіл між сторонами обов’язку по доказуванню. Правові презумпції (поняття, значення).

7. Належність доказів і допустимість засобів доказування.

8. Класифікація доказів.

9. Пояснення сторін і третіх осіб.

10. Показання свідків, порядок їх дослідження.

11. Письмові докази. Документи, які вироблені на комп’ютерній техніці, як засоби доказування у цивільному процесі.

12. Протокол судового засідання, як різновид письмових доказів.

13. Речові докази. Порядок їх дослідження. Порядок огляду речових доказів за місцем їх знаходження.

14. Висновок експерта. Експертиза в цивільному процесі.

15. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.

16. Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів.

17. Оцінка судових доказів.

Завдання №68

Герасименко звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Петрова про стягнення 5000 грн., що були передані останньому за договором позики. В позовній заяві він вказав, що Петров є його родичем, він йому довіряв і тому не наполягав на видачі останнім розписки.

В судовому засіданні Герасименко заявив клопотання про прийняття і прослуховування магнітофонного запису в якості доказу договору позики. За словами Герасименко, на магнітофонній плівці була записана розмова про передачу грошей під час заключення угоди; Петров назвав конкретний термін повернення грошей.

Відповідач Петров позову не визнав: заперечував проти прослуховування звукозапису.

Як повинен діяти суддя? Дайте поняття судових доказів.

Чи можливо розглядати фонограму в якості доказу по справі?

Розкрийте поняття правил належності доказів і допустимості засобів доказування.

Завдання №69

До Дворічанського районного суду Харківської обл. звернулась гр. Резнікова Н. з позовом про виселення з сумісної державної квартири її колишнього чоловіка Резникова А. В позовній заяві, вона зазначила, що Резніков А., після розірвання шлюбу, зловживає спиртними напоями, вчиняє бійки, за що тричі притягався до адміністративної відповідальності.

Визначте предмет доказування по цій справі. Які факти повинна довести кожна із сторін ?

Завдання №70

Підприємство звернулося з позовом до колишнього завідуючого складом Петрова про стягнення 450 грн. недостачі, яку було виявлено в ході перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що недостача на суму 300 грн. дійсно має місце за результатами перевірки тільки лише з того приводу, що комісія незаконно не прийняла до розгляду розхідних документів. Крім того, ряд документів на 150 грн. підписано не ним, підписи на них підроблено.

Які факти повинна довести кожна сторона? Які засоби доказування можуть бути використані по цій справі?

Що таке визнання ? Види визнання.

Завдання №71

Московський райвиконком м. Києва пред’явив позов до Д.К. про виселення. Позивач зазначив, що відповідачка з колишнім чоловіком В.К. і двома дітьми проживала у трикімнатній квартирі. За домовленістю з відповідачкою та її колишнім чоловіком для їх розселення останньому надана однокімнатна квартира, а відповідачці з дітьми – двокімнатна. Відповідачка одержала ордер на заселення цієї квартири, а коли чоловік виселився з трикімнатної квартири , вона відмовилася її звільняти. Посилаючись на зазначене, позивач просив суд виселити відповідачку з трикімнатної у двокімнатну квартиру.

Д.К. пред’явила зустрічний позов про визнання обміну жилими приміщеннями і виданого їй ордера недійсним, посилаючись на те, що вона згоди на такий обмін не давала, вважала, що їй видали ордер для огляду квартири.

Представник Московському райвиконкому, викликаний в порядку ст. 143 ЦПК зокрема пояснив, що після розірвання шлюбу між сторонами у трикімнатній квартирі стало фактично проживати дві сім’ї. З метою розселення В.К. звернувся до Московського райвиконкому з проханням надати їм окремі квартири, а трикімнатну вони звільнять. Спочатку відповідачці була запропонована квартира у будинку по вул. Ломоносова, однак від неї вона відмовилася і просила надати їй квартиру по пр. Червонозоряному, де вони проживають. Їх прохання було задоволено і надана двокімнатна квартира поруч з будинком, де вона проживала. Вона погодилася, одержала ордер на її заселення і лише після того, як В.К. виселився зі спірної квартири, відмовилася від переселення. В.К. умови договору виконав і пересилився в однокімнатну квартиру.

Визначте предмет доказування по цій справі. Які факти повинна довести кожна сторона?

Завдання №72

Тараненко взяла з камери схову санаторію, де вона знаходилась на відпочинку, ювелірні прикраси та плаття для того, щоб надіти їх на святковий вечір. Після вечері вона прийшла у свій номер та виявила пропажу приготованих до вечора речей. Тарненко звернулася до директора санаторію, але вкрадені речі знайти не вдалось. Через тиждень Тараненко зажадала від директора санаторію повернення вартості деяких речей. Директор відмовився, мотивуючи це тим, що санаторій не несе відповідальність за речі, здані в камеру схову. Оскільки Тараненко речі із камери зберігання взяла, то вона, на думку директора, і повинна нести всі збитки, пов’язанні з їх пропажею. Тараненко не погодилась з доводами директора санаторію і звернулась з позовом до суду.

Яке рішення має прийняти суд?

Визначте предмет доказування по цій справі.

Які засоби доказування можуть бути використані по цій справі?