- •Тема 1 Предмет фінансової науки як пізнання суспільства .........................
- •Тема 2 Генезис і еволюція фінансів ...................................................................
- •Тема 3 Становлення та розвиток фінансової науки ........................................
- •Тема 4 Фінансове право та фінансова політика ..............................................
- •Тема 5 Податки та податкова система ..............................................................
- •Тема 11 Фінанси суб’єктів господарювання....................................................
- •Тема 12 Фінанси домогосподарств .....................................................................
- •Тема 13 Страхування. Страховий ринок ..........................................................
- •Тема 14 Фінансовий ринок ..................................................................................
- •Тема 15 Фінансовий менеджмент .......................................................................
- •Тема 16 Міжнародні фінанси ..............................................................................
- •Тема 17 Фінансова безпека держави ................................................................
- •Тема 18 Фінанси країн з розвиненою економікою .........................................
- •Тема 19 Фінанси Європейського Союзу ..........................................................
- •Передмова
- •Тема 1 предмет фінансової науки як пізнання суспільства
- •Соціально-економічна сутність фінансів. Фінанси в системі ринкових відносин
- •1.2 Функції фінансів
- •1.3. Фінансові категорії
- •Функції фінансів.
- •Фінансові категорії.
- •Знайдіть хибні твердження серед запропонованих:
- •Тема 2 генезис і еволюція фінансів
- •Генезис категорії фінансів
- •Еволюція фінансів
- •Практикум План семінарського заняття
- •Генезис категорії фінансів
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 становлення та розвиток фінансової науки
- •3.1. Історичні аспекти розвитку світової фінансової науки
- •3.2. Розвиток фінансової науки в Росії
- •3.3. Розвиток фінансової науки в Україні
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •4.2. Правове регулювання фінансової діяльності держави
- •4.3. Фінансова політика
- •Правове регулювання фінансової діяльності держави
- •1. Фінанси підприємств, установ, організацій та фінанси населення поєднані таким поняттям:
- •Дія економічних законів у фінансовій сфері;
- •Фінансова політика
- •5.1. Економічна сутність і функції податків
- •5.2. Елементи податку, їх характеристика
- •5.3. Податкова система і податкова політика держави
- •Податкова система
- •5.4. Класифікація податків
- •5.5 Характеристика основних податків податкової системи України
- •Визначення оподатковуваного обороту
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 6 бюджет та бюджетна система
- •6.1. Економічна сутність та призначення бюджету
- •Динаміка частки державного бюджету у ввп України
- •6.2. Склад доходів бюджету
- •1.2) Податки на власність.
- •1.4) Внутрішні податки на товари та послуги:
- •1.7) Рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси:
- •1.8) Місцеві податки і збори:
- •2.1) Доходи від власності та підприємницької діяльності:
- •3.3) Кошти від продажу землі і нематеріальних активів.
- •3.4) Податки на фінансові операції та операції з капіталом.
- •4. Офіційні трансферти.
- •6.3. Склад видатків бюджету
- •Згідно з Бюджетною класифікацією
- •Доходи та видатки Державного бюджету України (млрд. Грн.)
- •6.4. Бюджетна система та принципи її побудови
- •Бюджетний процес
- •1. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні.
- •3. Розгляд проекту у третьому читанні.
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Державний бюджет – це:
- •Бюджетний процес
- •Видатки Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України
- •Видатки Державного бюджету України (з міжбюджетними трансфертами) за два роки у розрізі економічної класифікації
- •Видатки Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації
- •Сутність профіциту і дефіциту бюджету
- •7.2. Основні концепції збалансованості бюджету
- •7.3. Методи фінансування бюджетного дефіциту
- •План семінарського заняття
- •Основні концепції збалансованості бюджету
- •Методи фінансування бюджетного дефіциту Теми рефератів
- •Знайдіть хибні твердження серед запропонованих:
- •8.1. Державний кредит та державні запозичення,
- •8.2 Механізм застосування державних запозичень
- •8.3 Державний борг: сутність та оцінка
- •Динаміка державного боргу України за 2004-2010 роки
- •4. Відношення приросту боргу до приросту доходів населення, у %.
- •5. Відношення обсягів річних запозичень до видатків розвитку державного і зведеного бюджетів.
- •До валового внутрішнього продукту
- •До ввп для України та деяких інших країн світу
- •8.4. Державний борг та методи управління ним
- •За 2008-2010 роки [27]
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •1. Державний кредит – це:
- •Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.
- •Витрати бюджету на погашення та обслуговування державного боргу за два роки
- •Тема 9 місцеві фінанси, бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •9.1. Місцеві фінанси, їх суть і значення
- •9.2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •Нормативи зарахування податку з доходів громадян
- •9.3. Бюджетний федералізм і фінансове
- •1. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку
- •2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки.
- •3. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •1. Місцеві фінанси – це:
- •2. Видатки місцевих органів влади поділяються на:
- •4. Форми місцевих фінансів в Україні:
- •6. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі:
- •7. Спеціальний фонд місцевих бюджетів – це:
- •Тема 10
- •Загальнодержавні фонди цільового призначення,
- •10.2. Характеристика загальнодержавних
- •10.3. Недержавні фінансові фонди
- •1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика.
- •3. Недержавні фінансові фонди.
- •6. Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається наступними причинами:
- •7. Цільові фонди створюються шляхом:
- •8. Цільові фонди, що входять до складу Державного бюджету України:
- •9. Демографічні причини визначення величини ресурсів пенсійного забезпечення:
- •10. Економічні причини визначення величини ресурсів пенсійного забезпечення:
- •Тема 11
- •11.1. Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність та функції фінансів підприємств
- •11.2. Основи організації фінансів підприємств
- •11.3 Фінансові ресурси підприємств
- •11.4. Прибуток підприємства: його роль,
- •Прибутку підприємства
- •Основи організації фінансів підприємств.
- •Тема 12 фінанси домогосподарств
- •Сутність та склад фінансів домогосподарств
- •Класифікація доходів та видатків домогосподарств
- •1. Домогосподарство – це:
- •2. Фінанси домогосподарств – це:
- •3. Сукупні доходи домогосподарств включають:
- •4. Грошові доходи домогосподарств включають:
- •5. Сукупні витрати домогосподарств включають:
- •6. Грошові витрати домогосподарств включають:
- •7. Прожитковий мінімум – це:
- •8. Фінанси домогосподарств за їхньою соціальною значимістю поділяються на:
- •9. Фінанси домогосподарств по складу груп, у яких формуються фінансові потоки поділяються на:
- •10. За своїм цільовим призначенням та функціями фонди домогосподарств можуть поділятися на:
- •Визначення:
- •Б. Соціально-економічні грошові відносини із приводу формування та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян.
- •Тема 13 страхування. Страховий ринок
- •13.1 Сутність, класифікація та принципи страхування
- •13.2 Галузі страхування
- •13.3 Страховий ринок
- •13.4 Доходи та витрати страховика
- •1. Страхування – це вид:
- •Тема 14
- •14.1. Сутність та функції фінансового ринку
- •Домашні господарства
- •Суб’єкти фінансового ринку, їх класифікація
- •Класифікація суб’єктів фінансового ринку – прямих учасників
- •14.3. Інститути інфраструктури та професійні учасники як суб’єкти фінансового ринку
- •Класифікація та характеристика основних
- •Класифікація інструментів фінансового ринку
- •4.5. Структура фінансового ринку
- •II. Структура ринку фінансових послуг в інституційному розумінні складається із наступних секторів:
- •Інституційною ознаками
- •14.6. Кредитний ринок та ринок цінних паперів як основні складові фінансового ринку
- •Залежно від форми позиченої вартості, в якій вона рухається між кредитором і позичальником, кредит має дві основні форми
- •Товарну (натурально-речову);
- •Грошову.
- •Цінні папери мають такі характеристики як ринковість; ліквідність; дохідність; спекулятивність; ризикованість; стандартність.
- •В Україні
- •Завдання 1 Знайдіть хибні твердження серед запропонованих
- •Визначення
- •Тема 15
- •15.1. Сутність та основи організації
- •15.2. Державне управління фінансами в Україні
- •15.3. Організація фінансового контролю в державі у країнах з ринковою економікою сфера державного фінансового контролю забезпечує реалізацію фінансової політики держави.
- •Тема 16
- •16.1 Сутність, функції та політика міжнародних фінансів
- •16.2 Міжнародний фінансовий ринок та його структура
- •16.3 Фінанси міжнародних організацій та інституцій
- •1. Класифікація валютних системи базується:
- •2. Валютне котирування буває:
- •3. До валютних елементів міжнародної валютно-фінансової системи (мвфс) належать:
- •9. Валюта національна – це:
- •15. Валюта вільного використання – це:
- •Тема 17
- •17.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
- •Правове регламентування становлення та розвитку економічної безпеки в Україні за хронологією нормативних документів
- •Фінансової безпеки
- •17.2. Фінансова безпека держави у системі економічної безпеки
- •Міжнародної безпеки
- •17.3. Сутність бюджетної та податкової безпеки на сучасному етапі економічних реформ
- •Показники бюджету [92]
- •17.4. Вплив державних боргів на фінансову безпеку
- •Показники фінансування Державного бюджету України за 2006-2010 роки [54]
- •Державний (прямий) та гарантований державною борг України за останні п’ять років [120]
- •Відношення державного боргу до ввп станом на 2010 рік [103]
- •Кредитні рейтинги України (боргових зобов’язань) [69]
- •Грошово-кредитна політика як складова частина
- •Рівень інфляції вУкраїні [76]
- •Диференціація життєвого рівня населення [121]
- •17.6. Інвестиційна складова фінансової безпеки держави
- •17.7. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •17.8. Оцінка рівня фінансової безпеки України
- •Індикатори та порогові значення індикаторів
- •Індикатори та порогові значення індикаторів стану
- •Тема 18
- •18.1. Основні аспекти фінансової системи
- •Особливості функціонування
- •18.3. Основні положення побудови фінансової системи Великобританії, Німеччини та Франції
- •Структура податкових доходів та витрат державного бюджету Великобританії, %
- •Основи функціонування фінансової системи
- •1. Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо у країні:
- •2. Складова платіжного балансу країни – рахунок поточних платежів – не охоплює:
- •3. Яке з наведених тверджень є неправильним:
- •Тема 19
- •19.2. Валютна інтеграція Європейського Союзу і перспективи розвитку фінансової системи єс
- •Нормативна література
- •Додаткова література
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Розв’язання завдань
- •Тема 17
- •Тема 18
- •Тема 19
Тема 19
ФІНАНСИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.1. Структура бюджету та принципи організації оподаткування Європейського Союзу
Європейський Союз (ЄС) на теперішній час є одним з провідних економічних центрів сучасного світу, які здійснюють вплив на розвиток економічних відносин як на регіональному, так і глобальному рівнях.
Мета створення Європейського Союзу – відокремити економічну модель від національного ґрунту. На це спрямовано рішення органів ЄС, діяльність яких підлягає інтересам всього Союзу, але не його окремим країнам. Європейське право має безумовний пріоритет над національним правом. Фінансуються і підтримуються проекти в першу чергу міжнаціонального трансграничного масштабу.
Європейський Союз – це злиття господарств окремих країн у єдиний відтворюючий механізм, тобто формування єдиного міждержавного управління. Результатом цього процесу стає ринок, де витрати виробництва стають нижчі порівняно з національними ринками інтегрованих країн.
Процес поступової передачі функцій національної держави в галузі регулювання економіки на наднаціональний рівень, що активно розвивається в Європі, – об’єктивне відображення реалії феномена транс націоналізації високорозвиненої економіки відносно малих у своїй більшості європейських країн. Не випадково економічна інтеграція просунулась саме на європейський континент.
З 1980 року Європейський союз має у своєму розпорядженні власні кошти незалежно від бюджетів країн, що входять до нього. Цей факт надає адміністративним органам ЄС великий ступень незалежності. Сьогодні бюджет ЄС становить більше 100 млрд. євро.
Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:
принцип єдності та принцип бюджетної точності означають, що доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів. Практика бюджетних відносин Євросоюзу еволюціонувала відповідно до цього принципу, забезпечивши на сучасному етапі об'єднання всіх статей доходів і видатків у єдиний бюджет;
принцип щорічності передбачає розроблення бюджету строком на один рік, а також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;
принцип рівноваги вимагає, щоб доходи відповідали видаткам бюджету. Тобто не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється здійснення позик для покриття видатків. У випадку виникнення дефіциту (що є винятком із правил у європейській практиці) його розмір зараховується у видаткову частину бюджету наступного року. Як правило, бюджет зводиться із профіцитом і його активне сальдо переноситься в дохід бюджету наступного року;
принцип єдиної одиниці обліку полягає у тому, що бюджет складається, виконується та обліковується у єдиній одиниці — євро;
принцип універсальності передбачає незакріплення доходів бюджету за окремими статтями видатків. Усі доходи та видатки повною мірою включаються до бюджету ЄС без будь-якої прив'язки між собою;
принцип цільового характеру видатків потребує, щоб кожна сума асигнувань мала власне конкретне призначення й обґрунтування;
принцип ефективного фінансового управління полягає у врахуванні закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС;
принцип прозорості, відповідно до якого гарантується надання повної та точної інформації про складання й виконання бюджету.
Бюджет Європейського Союзу є певною мірою відображенням як завдань ЄС, так і можливостей щодо формування доходів. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах:
забезпечення високих темпів економічного зростання;
вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів;
підтримка валютної стабільності;
стимулювання розробки та впровадження нових технологій.
Доходи бюджету Європейського Союзу складаються з:
ввізного мита, яке компенсує різницю в цінах на сільськогосподарські продукти в країні імпортері і на зовнішньому ринку,
мита за загальним митним тарифом, крім мита Європейського об’єднання вугілля і сталі,
певної частини відрахувань від податку на додану вартість та інші кошти.
Видаткову частину бюджету Європейського Союзу становлять такі витрати:
субсидії та інші витрати за сільським господарством (приблизно 73%);
субсидії на впровадження в життя регіональної політики, тобто на надання фінансової підтримки менш розвинутим регіонам (5,8%);
витрати із субсидування наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок, фінансовані кошти, які виділяються на енергетику, промисловість і транспорт (2,6%);
економічна допомога країнам, що розвиваються (3,8%);
адміністративні витрати (4,7%);
інші витрати (8,5%).
Проте закріплену в бюджетній стратегії структуру видатків не можна розцінювати як остаточний план видатків на зазначений період, оскільки щорічна процедура прийняття бюджету залишається єдиним механізмом затвердження бюджету ЄС. її мета — встановити граничні рамки видатків за основними напрямами з метою надання бюджетній політиці ЄС прогнозованості та виваженості.
Необхідність такого механізму полягає у складності в межах щорічної бюджетної процедури досягти балансу між джерелами фінансування бюджету ЄС та бюджетними витратами, з одного боку, а з іншого — багатовекторними пріоритетами щодо цього з боку різних держав. Саме перманентність криз бюджетного процесу в попередні роки з приводу складності пошуку компромісу спонукала інституції ЄС наперед домовлятися про стратегічні рамки, щоб покращити дієвість бюджетної процедури при збереженні гарантії бюджетної дисципліни.
У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Основними видатковими статтями бюджету ЄС є такі: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління.
Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.
Податкова політика Європейського Союзу характеризується наступними особливостями:
зниження податкових ставок із одночасним скороченням податкових пільг з метою стимулювання економіки і забезпечення ефективного розподілу ресурсів;
зменшення прогресивності і перехід до пропорційного оподаткування доходів;
підвищення відповідно до концепції нейтральності, ролі непрямих податків;
регулювання зовнішніх ефектів, наприклад, стимулювання споживання екологічно чистих видів палива;
стимулювання окремих пріоритетних секторів економіки, зокрема, дрібного бізнесу, внутрішньо фірмових досліджень і розробок;
створення пільгових ощадних схем.
Найбільш гострою для Європейських країн проблемою є високий рівень безробіття, обумовлений, відповідно до розповсюдження думки, надмірним податковим тягарем. У Європі в середньому податки становлять близько 40% ВВП, а рівень безробіття досягає 10%.
Прийняті або запропоновані на розгляд Ради ЄС заходи стосуються тільки принципів системи оподаткування і податкової бази, процентна ж ставка як більш гнучкий елемент залишається в підпорядкуванні національної влади. Зусилля органів ЄС зосередилися на двох головних напрямках: на гармонізації ставок ПДВ і впровадження акцизних зборів; на уніфікації податків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.
У більшості Європейських країн максимальні надходження у бюджет забезпечують особисті прибуткові податки, при цьому в Данії за рахунок цього податку формується більше всіх податкових надходжень.
Податки на прибутки корпорацій становлять значно меншу в порівнянні з особистими прибутковими податками частку державних доходів.
Європейські країни можна розділяти на три групи в залежності від діючих у них систем оподаткування прибутку, які розрізняються за способом оподаткування частки, що розподіляється, і частки, що не розподіляється:
у Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Люксембурзі та Іспанії діє класична система, відповідно до якої частина прибутку, що розподіляється, і частина прибутку, що не розподіляється, обкладаються за єдиною ставкою, що призводить до подвійного оподаткування доходу (ця система також діє в США, Австралії і Новій Зеландії);
у Великобританії, Франції, Бельгії, Данії, Ірландії та Італії застосовується так звана система умовного нарахування, під час якої до всього прибутку застосовується єдина ставка податку, але під час виплати дивідендів, сплачена компанією частка податку акціонерам, компенсується;
в Австрії, Фінляндії, Греції і Норвегії вищеназвані частини прибутку обкладаються за різними ставками.
ФРН складно віднести до якої-небудь групи, оскільки тут застосовується комбінована система: ставки податку на частини прибутку різні, але при цьому кінцеві акціонери одержують компенсацію під час розподілу дивідендів.
Частка надходжень від внесків на соціальне страхування істотно відрізняється за країнами. Вони є основним джерелом доходів у Франції, ФНР, Іспанії і Австрії, а в Данії й Ісландії, навпаки, займають незначне місце. Їхня низька частка в Данії компенсується надходженнями від податків на доходи, а в Ісландії відшкодовується споживчими податками.
Значну частину державних доходів у всіх країнах формують непрямі податки – ПДВ і акциз. Цей вид податків домінує в Ісландії, Ірландії і Португалії. Висока роль податку на додану вартість, що діє у всіх країнах ЄС, є характерною рисою європейських податкових систем.
З кінця 80-х років в Європейському Союзі ПДВ нараховується за єдиною системою, хоча зберігається значна диференціація за кількістю і рівнями ставок. Значно більша розбіжність існує в акцизах, особливо – на вино і алкогольні напої. Усе це призводить до значних відхилень у цінах на той самий товар у різних країнах, до зловживання і обмеження конкуренції. Виходячи з цього, Європейська Комісія запропонувала комплекс заходів для зближення ставок ПДВ і акцизів країн-учасниць у рамках програми створення єдиного режиму. Базовий рівень ПДВ визначений у межах 14-12%, пільгові ставки встановлені на продукти харчування, ліки і т.д. (4-9%; підвищення – на паливо, бензин і алкоголь.
У світовій практиці непрямі податки стягуються на підставі двох принципів: принципу країн надходження і принципу країн призначення. Перехід з 1997 року до принципу країн надходження в торгівлі продуктами власного виробництва тісно пов’язані зі скасуванням митного контролю на внутрішніх кордонах Союзу. Це означає, що система переміщення товарів усередині ЄС аналогічна існуючої на території окремої країни. Поняття «експортер - імпортер» у масштабі ЄС було замінено не митними визначенням «постачальник – замовник». Угоди з експорту-імпорту між компаніями різних країн учасниць ЄС стали в один ряд з подібними операціями на національному рівні.
На основі аналізу зміни у податкових структурах індустріально розвинутих країн, які відбулися з 1989 до 1997рр., можна зробити висновок про зростання впливу процесів глобалізації і лібералізації на національну податкову політику. З 1989 року практична за всіма групами країн спостерігається зближення податкових структур і за всіма видами податків існує зменшення середнього відхилення. Результатом вільного переміщення капіталів і конкуренції за інвестиціями є зближення рівнів податкових ставок у всіх індустріально розвинутих країнах, що, щ рештою, відбивається на структурах податкових надходжень.
Процес гармонізації ПДВ і акцизів чітко виявляється в зменшенні середнього відхилення за непрямими податками у ЄС з 6,2 до 5,0, що перевищує аналогічні показники за Європою в цілому.
Більше порівняно з іншими групами країн середнє відхилення на податок на прибуток корпорацій у зоні євро свідчить про необхідність подальшої податкової гармонізації з метою зниження конкуренції між країнами за залучення інвестицій і забезпечення ефективності бюджетної системи.
Отже, податкова гармонізація в ЄС ставить перед собою такі основні цілі:
— усунення податкових кордонів з метою забезпечення рівних конкурентних умов для суб'єктів господарювання;
— об'єднання й уніфікація внутрішнього ринку ЄС як основної рушійної сили інтеграційних процесів у регіоні;
— приведення у відповідність структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків у всіх країнах — членах ЄС.
Таким чином, з погляду федералістичних уявлень про розвиток Європейського Союзу, можна зробити висновок, що загальна економічна модель Союзу вже склалась і функціонує на практиці.