Тема 14

ФІНАНСОВИЙ РИНОК

14.1. Сутність та функції фінансового ринку

В умовах ринкової економіки постійно відбуваються процеси акумуляції тимчасово вільних коштів різних суб’єктів ринку, їх подальший розподіл, перерозподіл та спрямування у вигляді позичкового та інвестиційного капіталу у різні сфери економіки з метою її розвитку. Ці процеси здійснюються на фінансовому ринку, на якому відбувається рух грошей як капіталу.

Фінансовий ринок – це особлива сфера фінансової системи, складова її інфраструктури, де здійснюється рух тимчасово вільного капіталу, формуються і функціонують обмінно-перерозподільні відносини, що пов’язані з процесами купівлі-продажу вільних фінансових ресурсів, їх трансформація в позичковий та інвестиційний капітал через фінансово-кредитні інститути на основі попиту та пропозиції, формується ціна на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок – це складовий елемент ринку ресурсів.

В економіці постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів, суб’єктами якого є домашні господарства, підприємства, держава і різноманітні фінансові інститути – фінансові посередники.

В процесі господарювання у одних суб’єктів виникає потреба в додаткових коштах для розширення своєї діяльності, а у інших – нагромаджуються заощадження.

Фінансовий ринок допомагає зустрітися продавцям та покупцям особливого товару – фінансових зобов’язань, він займає важливе місце на ринку ресурсів, тому що сприяє обміну грошей майбутніх на гроші теперішні.

Взаємовідносини продавців та покупців вільних грошових коштів на фінансовому ринку відображено на рис.14.1.

Заощадження Інвестиції

Нагромадження Кредитні

ресурси

Грошові кошти

Рис. 14.1. Взаємовідносини продавців та покупців на фінансовому ринку

Головними суб’єктами фінансового ринку є домашні господарства у яких у більшості випадків доходи перевищують видатки на величину заощаджень. Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та ін.) заощадження домашніх господарств перетворюються в інвестиції для підприємств, що дає їм змогу розширити свою діяльність (рис. 14.2).

Гроші Гроші

Товари Товари

Інвестиції Заощадження

підприємств населення

Товари Товари

Гроші Гроші

Рис. 14.2. Місце фінансового ринку в системі товарно-грошових відносин

Значення фінансового ринку в системі ринкових відносин полягає у можливості відкласти сьогоднішнє споживання, нагромадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприємництва.

Фінансовий ринок – це підсистема фінансових відносин, що має свою структуру та визначені функції.

Функції фінансового ринку:

1. обслуговування товарного обігу за допомогою кредиту;

2. акумуляція грошових заощаджень та нагромаджень населення, підприємств, держави;

3) трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;

4) реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та ор­ганізація процесу доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників);

5) перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання;

6) вплив на грошовий обіг та прискорення концентрації та централізації капіталу, обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

7) формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

8) страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

9) кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

10) обслуговування населення при кредитуванні споживчих видатків.

Економічна роль фінансового ринку полягає в його здатності об’єднати дрібні, розрізнені грошові кошти в інтересах усього суспільного нагромадження.

Держава пов’язана з фінансовим ринком через економічні відносини, які виникають між державою та іншими суб’єктами ринку з приводу створення, розподілу, перерозподілу та використання вартості ВВП та національного доходу країни. При цьому утворюються централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів. Через державні позики на фінансовому ринку шляхом емісії та розміщення державних цінних паперів держава має змогу фінансувати дефіцит державного бюджету.

Систему взаємозв’язків на фінансовому ринку між різними економічними суб’єктами (державою, юридичними та фізичними особами) представлено на рис. 14.3.

Витрати на національний Витрати на споживання

продукт

Державні

закупівлі

Інвестиції Державні позики Заощадження