Уважність

Вимоги відео обов’язково формують стандарти, за якими інформація підбирається до сюжету (див.: Розділ 6. Сюжети). Наприклад, те, що Папа зробив поза об’єктивами телекамер, буде складно вставити в сюжет, оскільки цю інформацію не буде чим ілюструвати. Проте головними фактами не варто зневажати лише через те, що до них немає відеоматеріалу. Їх можна вставити у підводку, або ж, якщо треба, репортер може просто вставити їх у текст навіть на фоні кількох інших кадрів. Інший вихід — це те, щоб ведучий сам зачитав кінець сюжету на камеру, або ж репортер може записати стенд-ап. Утім, так само як відеоматеріал впливає на добір фактів, так і факти впливають на підбір відеоматеріалу.

Джеф Валд, режисер новин KTLA, згадує сюжет про пожежу, під час якої загинула одна людина. Відеоряд тієї пожежі містив кадри пожежника, що рятує дитину, але журналіст не зважав на це і продовжував говорити про загиблого. Валд називає це «сліпою писаниною». У радіосюжеті можна було б і не згадувати про цей порятунок дитини — смерть була важливішою. Але на телебаченні треба враховувати відео. Якщо у вас є драматичні кадри порятунку, потрібно про це також написати, а не лише про смерть. «Треба звертати увагу на те, що говорить відеоматеріал», — зазначає Валд.

Якщо сюжет про проблему двірників у парках, а оператор зняв дівчинку, що грається у парку на майданчику, варто обговорити у сюжеті наслідки цих проблем для дитячих майданчиків.

Якщо сюжет про важливу перемогу університетської команди з баскетболу, а оператор зняв чудові кадри «людської хвилі», яку роблять вболівальники під час матчу, слід згадати в сюжеті і про реакцію фанів, перекривши ці слова відповідними кадрами. Текст до відео треба писати уважно.

Репортер Ред Беркі з WTNH із Коннектикута знав, що він мав обмежену кількість кадрів для роботи над сюжетом про підозрюваного поліцейського. Він був упевнений, що його монтажер захоче вставити кадри з попереднього сюжету про похорон чоловіка, який загинув під час арешту цього поліцейського. Тож Беркі додав до тексту кілька слів про смерть, щоб перекрити ці кадри. Відеоряд має бути продуманий.

Розрахунок часу

Зображення можуть також бути тісно пов’язані зі словами. Нові технології дають змогу розтягувати чи стискати відео до будь-якої довжини. Втім, можуть бути ситуації, коли скорочення відео вимагатиме й скорочення речення.

Якщо відеофрагмент виглядає добре лише протягом п’яти секунд, то немає часу на:

ЗП величезний натовп	Десятки тисяч людей зібралися на площі
вісім секунд	Святого Петра у надзвичайно холодний день, щоб привітати понтифіка на його відкритій месі.

Це неправильно. Деякі факти треба облишити, а речення змінити, щоб воно підходило до відеоряду:

ЗП величезний натовп	Десятки тисяч людей зібралися на площі
п’ять секунд	Святого Петра, щоб привітати його на відкритій месі.

Якби відео тривало шість секунд, цим також варто було б скористатися і ще змінити речення:

ЗП величезний натовп	Десятки тисяч людей зібралися на площі
шість секунд	Святого Петра, щоб привітати понтифіка на його відкритій месі.

Варто лише додати додаткову секунду до якоїсь частини сюжету, як все відео доведеться змінювати, або буде зруйновано всю розповідь: кадри не будуть синхронізовані з текстом, і синхрони можуть починатися тоді, поки хтось ще читатиме начитку до попереднього кадру. Пишучи текст, потрібно підраховувати секунди.

Існує багато способів висловлювання думки. Щоб синхронізувати текст із відео, журналісти мають бути готові до використання цих альтернативних виразів. Відеозображення обмежує варіанти написання, тому радіожурналісти мають ширші можливості, ніж телевізійники. Але ці жертви винагороджуються, коли відео і текст досягають гармонії.

Звук

Написання тексту до звукових фрагментів телевізійних новин вимагає аналогічних навичок, що й написання тексту для звукових репортажів на радіо (див.: Розділ 10. Написання тексту для аудіоматеріалів).

У телевізійних новинах людей, яких упіймали на вулиці для інтерв’ю чи синхрону, не слід називати. Досить лише бачити їхні обличчя. Але хтось, хто відіграє в сюжеті певну роль, має бути названий. Якщо на екрані немає титру, тоді назвати людину, якій належить синхрон, потрібно у тексті, так само як це робиться на радіо (див.: Розділ 10. Написання тексту для аудіоматеріалів).

СП Прехт

...Лідери католицької церкви, такі як Крістіан Прехт, звертають увагу на розвиток прав людини, але вимагають, щоб гарантії цих прав не були тимчасовими... CBS

Потім на екрані з’являється сам Прехт і говорить свої слова.

Навіть якщо на екран виводиться титр, у тексті все одно треба підвести глядачів до синхрону, вказавши, хто буде говорити. У наступній підводці до синхрону дитячого психолога в сюжеті про підліткові самогубства тодішній працівник CBS Мортон Дін залишає ім’я для титрів, але у тексті представляє героя:

Доктор Бродлі

Дитячий психолог радить підліткам, у яких є проблеми, поговорити з ким-небудь. А батькам — вислухати своїх дітей, почути їхнє послання.

Потім говорить сам доктор Бродлі під титром, на якому виводиться його повне ім’я. У тому самому репортажі Дін навіть використовує детальнішу підводку:

Молода жінка

Їй 23 роки, і вона намагалася накласти на себе руки.

Потім йде запитання і відповідь молодої жінки.

Таким чином, якщо у титрі вказується повне ім’я людини, немає потреби називати його у підводці, але все одно необхідно підготувати глядачів до того, що вони зараз побачать і почують. Це підводка до синхрону художника Капітолійського пагорба, який розповідає про деякі фрески у Капітолії:

Фрески

Більшість відвідувачів, що не розуміються на на стінному живописі, думають, що це звичайні шпалери. Але не всі такі наївні. CBS

Художник, який говорить одразу після цього, очевидно, і належить до числа цих ненаївних людей.

Написання підводок до синхронів на телебаченні не є складнішим за написання таких підводок на радіо, але тут є пастка: синхрон потрібно представляти в той час, поки на екрані йде зображення. Тому підводка повинна водночас представляти промовця і відповідати зображенню. Щоб це вийшло, потрібно вставити під час монтажу якийсь кадр, що ілюструватиме підводку. Зазвичай використовується кадр із людиною, яка говоритиме у синхроні, як це було у наведених вище прикладах. Це може бути загальний план людини, а потім «наїзд» і синхрон — це дасть змогу уникнути «стрибка». Іноді синхрони починають раніше, прибираючи їхній звук. Втім, не обов’язково показувати промовця перед його словами, як показано у попередньому прикладі. Синхрон представляється зображенням фресок, про які говоритиме художник.

Паузи

У цій книзі вже зустрічалися застереження про написання текстів для радіо і телебачення у газетному стилі, де факти подаються швидко (див.: Розділ 4. Речення). Ця небезпека є надзвичайно гострою у написанні текстів для відео, оскільки відеоматеріали самі собою передають факти у перевантажений мозок глядачів. Телевізійні журналісти часто роблять помилку, намагаючись сказати надто багато. Деякі телевізійні редактори називають це «машинно-розстрільним стилем».

Неправильно

КП Пожежні машини	Пожежа розпочалася сьогодні об
і будинок, що горить	одинадцятій вечора і протягом трьох годин вийшла з-під контролю.
Будинок горить	Як повідомляють офіційні джерела, будинок у колоніальному стилі, що належить Віктору Расіду з Елмхурста, був порожнім, коли почалася пожежа. 18 пожежників з компанії «First Engine» доклали чималих зусиль, щоб не дозволити вогню перейти з першого на другий поверх.

Правильно

КП Пожежні машини	Пожежникам знадобилося три години, щоб
і будинок, що горить	взяти пожежу, що розгорілася сьогодні вночі, під контроль.
Будинок горить	Власником будинку є мешканець Елмхурста, але за словами пожежників, коли почалася пожежа, в будинку нікого не було.
Пожежники	Вони кажуть, що головним їхнім завданням було втримати вогонь, який охопив перший поверх, щоб він не перейшов на другий.

Ім’я власника будинку можна згадати у будь-якому місці сюжету.

Іноді розповідь треба на деякий час призупинити. Наприклад, у сюжеті про президента Куби Фіделя Кастро, що вийшла на WBBM-TV у Чикаго, журналіст дозволив нам послухати кілька секунд, як Фідель Кастро говорить іспанською, а вже потім почав розповідати. Телевізійні журналісти мають робити паузи, щоб глядачі могли послухати учасників демонстрації, звук того, як музикант грає на своєму інструменті, тощо. Сюжет про церковну літургію можна розпочати кількома секундами звуку цієї літургії.

На WISH-TV це називають «дозволити відеоплівці передихнути» і друкують у сценаріях «ЗРОБІТЬ ПЕРЕДИШКУ». Колишній режисер новин Лі Гільз вважає, що відеоматеріалам дають надто мало часу на «відпочинок». «Ми просимо наших журналістів не говорити надто багато, — каже Гільз. — Краще недописати, ніж переписати».

* * *

Ось приклад цілого сюжету — підводка ведучого і репортаж із синхронами і стенд-апом від колишнього репортера канадської телерадіокомпанії:

ВПК Тенант	Один із найезотеричніших і найдорожчих видів спорту в Канаді — перегони на повітряних кулях. У всій Канаді є лише 50 повітряних куль і кваліфікованих штурманів. Цими вихідними кілька з них беруть участь у міжнародних перегонах на повітряних кулях у Нью-Йорку. Рос Патрік перебуває там з ними, він підготував наступний репортаж...
КП Розенталь біля автомату з кавою	Карен Розенталь — найновіший дипломований штурман повітряної кулі в Канаді — вона отримала свою ліцензію лише два дні тому.
ЗП Кімната для брифінгів	Вона приїхала сюди сьогодні о п’ятій ранку разом із двома десятками інших штурманів з Онтаріо та північного сходу США...
Розенталь з інструктором	...для першої зустрічі, після якої вона вперше керуватиме своєї повітряною кулею без інструктора на борту.
Лідери за столом	Під час сьогоднішнього ранкового брифінгу для інструкторів, рішення «бути змаганням чи ні» залежали від стабільності повітря в атмосфері. Про це оголосив голова інструкторів.
Голова інструкторів	«Якщо ми вирішили летіти, то ми повинні це
До:	зробити. Чи, може, хтось не хоче робити
«...сьогодні вранці?»	це сьогодні вранці?»
Повітряні кулі на полі	Повітряні кулі — хобі не з дешевих. Вироблене у Британії обладнання Розенталь
Куля Розенталь	коштує 10 тисяч доларів. Вона збирала на неї гроші протягом трьох років.
Повітряні кулі на полі	Всі ці повітряні кулі мають три спільні речі:
Фен	для їхнього надування використовують
Горілка	гігантські фени, пропанові горілки надувають це повітря... а самі повітряні кулі
Куля Розенталь	в повітрі вони чи на землі... це справжнє розмаїття яскравих кольорів.
Кулі підіймаються Патрік і Розенталь у Повітряній кулі / СНХ	Пілоти повітряних куль перетворили сьогоднішню подію на справжнє масове вознесіння. «Як реагують люди на те, що ви пролітаєте над ними? Як вони ставляться до повітряних
Тривалість: 20	куль?»
До: «...ніякої шкоди»
Від’їзд до людей, що махають руками	«О, вони... вони всі махають руками і думають, що це чудово. Вони також хотіли би бути тут».
Від’їзд — коні на полі внизу	«Як щодо тварин?» «Ну, деяким з них ми не дуже подобаємося. Але ви намагаєтеся летіти... ви дужче вмикаєте горілку перед тим, як дістатися до них і просто перелітаєте їх. Тож ви не завдаєте їм ніякої шкоди».
КП Відкривається пляшка шампанського	Одна з чудових традицій перегонів на повітряних кулях — шампанське. Його беруть із собою в небо, щоб потім розділити з фермерами, на чиєму полі куля приземлиться.
Стенд-ап СНХ	Карен Розенталь каже, що тепер у її голові
Тривалість: 11	поселилося одне велике бажання. Вона хоче
До: СТАНДАРТНО	стати першою жінкою, що сама перетне Атлантичний океан. — Рос Патрік, CBS News, неподалік Батавії, Нью-Йорк Canadian Broadcasting Corporation