Промови

Чимало репортерів починають висвітлення промов з візиту до PR-працівників, які організовують подію. Звісно, вони не поливатимуть брудом своїх босів, але оскільки їхня робота полягає в тому, щоб працювати з пресою, вони можуть дати вам напрямок, принаймні розкажуть, якою політик хоче бачити новину.

PR-працівники часто мають текст промови, яку репортер може від них отримати. Його можна використати для обрання потенційних синхронів, але потрібно також прослухати саму промову, яка може відійти від запланованого курсу. Деякі найгучніші новини з’являються саме тоді, коли промовець відходить від заготовленого тексту.

Під час промови диктофон підключається до аудіосистеми, що встановлена у залі. Якщо ж це неможливо, диктофон потрібно покласти перед обличчям промовця. Просте тримання мікрофона біля колонки не дає якісного запису. (Якість звуку, звісно, є найважливішим моментом, але якщо це можливо, репортери тримають диктофони неподалік, щоб можна було зафіксувати тайм-код потенційного синхрону. Ці цифри допоможуть пізніше заощадити час).

Якщо промова обіцяє бути довгою, репортери можуть спробувати вимикати свої диктофони під час непотрібних їм частин промови. Або ж репортери просто слухають і занотовують вхідні й вихідні часові позначки потрібних їм синхронів. Крім того, вони можуть почати писати репортаж.

Ось синхрон, записаний з аудіосистеми під час промови британського прем’єр-міністра у Нью-Йорку:

Наша відповідь політичному чи військовому авантюризму має бути зваженою і відповідною, як це було в Африці. Через своє минуле ми не можемо зректися своєї участі у стражданнях африканців. Африка показала, що вона з радістю прийняла нашу участь, завуальовану під виправлення таких недоліків, як бідність та економічна відсталість. Але існує велика різниця між допомогою і втручанням.

ABC

PR-працівник повинен уміти відповісти на найневідкладніші запитання репортерів щодо події: «Чи зможу я потім поспілкуватися з політиком?» Зазвичай відповідь є «так», у випадку чого може бути навіть не обов’язковим записувати промову. Будь-які важливі моменти можна повторити в інтерв’ю після промови. Існують певні переваги такого інтерв’ю: імпровізовані відповіді можуть зробити синхрон живішим і змістовнішим. Репортер може спробувати коротко підсумувати тривалу дискусію, яка прозвучала у промові. Також, як зазначає Мітч Ліб, набагато легше знайти синхрон на трихвилинному записі, ніж у 45-хвилинній промові. Крім того, ці ексклюзивні інтерв’ю дають змогу змінювати предмет розмови. Власне новина й відповідно — найкращий синхрон — можуть не мати нічого спільного з темою промови.

Кілька років тому станція Алабами брала інтерв’ю у Корнелії Воллейс після того, як вона оголосила про те, що висуватиме свою кандидатуру на посаду губернатора:

Воллейс: Я сьогодні вирішила, що повинна щось зробити. Я вирішила балотуватися, тому що хочу бути впевнена, що люди Алабами мають вибір, що вони мають чесного губернатора, що вони можуть обирати когось чесного, до того ж у списку не так багато кандидатів, як я думала.

Репортер: Тобто ви прийняли це рішення сьогодні?

Воллейс: Так.

Репортер: Ця думка раптово прийшла вам у голову сьогодні, чи ви все ж таки думали про це раніше?

Воллейс: Ні, все насправді трапилося сьогодні.

Крім того, після промови репортери працюють з аудиторією, записуючи реакцію людей. Ці синхрони можуть допомогти складати подальші випуски, присвячені промові.

Висвітлення промов відрізняється від іншої роботи репортера тим, що окремі думки можна витягти з контексту промови і по-новому подати в інтерв’ю після неї.