3. Створення перших державних обьеднань на тер. У. Кіммерійці, скіфи, сармати, таври.

Бронзовий вік 2-1 тис до н.е. Зміна клімату, збільш. вологості. Відокремлення реміслиниства. Міграційні процеси. 2 зони - степова (скотарство) і лісостеп полісся (землеробство, мисливство, рибальство). Зростає роль чоловіків - закінчується перехід до партріархату. Зьявляється додатвовий продукт.

Залізний вік 1 тис до н.е. Зміна клімату - більш посушливий. Дафіцит мідної руди - залізо з болотної руди. Формування перших державних організацій. Іраномовний народ кімерійці - перший іст. зафіксований народ на тер. У. з 10 по 7 ст до н.е. кочові племена кімерійців займали степову територію між Доном і Дністром, а також Кримські та Таманські півострови. Відомості у грецьких авторів Гомер в "Одисеї": "уславні короводойці". Кінь був усе - і молоко і мьясо. Коні заковані у залізні панцирі. Походи в малу Азію. Воювали. Кімерія - не стійке обьєднання. В 7ст. до н.е. кімерійців витісняє інший іраномовн. воєвничій народ - скіфи. У грец. автора Геродота (5ст до н.е.) поділялиля на - кочові племена - скотарі - царські скіфи. І осідлі скіфи - жили поблизу грецьких держав. Скіфи-землероби, скіфи-овчарі - протословьянське населення. Залізні мечі, кинжали - народ воєвничій, мобільний. Соціальне розшарування, про це свідчать скіфські кургани. Чертовми-Солоха, Крим, Товста Могила - Запорізьська обл., поруч з царем дружина, дружнкик, прекраси, коні. Скіфи утворили державу Велика Скіфія. Атей - цар. Заключає невдалий союз з Македонським і загинув в бою. Після розлад держави - Мала Скіфія із столицею Неаполь. 3ст. до н.е. припиняє існування через нашестя сарматів.

Іраномовні саоромат - підперезаний мечем. Язиди, Роксоолани. нагадували скіфів. з 3ст до н.е. по 3-2 ст н.е. Займали степи від Дону до Дністра. Кочове скотарство: мьясо, молоко, мисливство, рибальство. жили в наметах на возах, скотарство, раболовство. Сермата не знала собі рівних. Централізовану державу не утворили. Мали цариць - керували жінки. Перехід від матр. до ппатр. Томіріс, Армаха - імена. їздили верхи. Не вступали в шлюб доки не вбивала ворога. Сарматів витісніли в 4 ст. н.е. племена гунів.

Таври — плем'я, яке у І тисячолітті до н. е. заселяло гірську і підгірську частини Криму. Існує загалом дві основні гіпотези щодо походження таврів. За однієї з них, таври — нащадки кімерійців, за іншою — плем'я кавказького походження. Уперше таври згадуються Геродотом . Вони фігурують серед тих племен, котрі відмовилися надавати допомогу скіфам у їхній боротьбі проти Дарія

За Геродотом таври мешкали у гірській країні, що видається в море між Керкінітідою і Херсонесом Скелястим, тобто між Євпаторією та Керченським півостровом. Згадує варварькі звичаї цього народу - приносити в жертву богині Партенос (Діві) мореплавців, які потерпіли на морі, й загалом еллінів,захоплених у відкритому морі. Заняття таврів Геродот обмежив розбоєм та війною.

Численні археологічні розкопи та згадки грецького історика Геродота свідчать про те, що таври займалися переважно скотарством, у долинах річок — хліборобством, а над морем — рибальством. Хоч культурно відсталі — на рівні мідяної культури (їхні сусіди мали вже залізне знаряддя), таври будували й укріпляли городи та відбивали з успіхом довший час напади ворогів, зокрема римлян. Коли сусідні з ними південні скіфи під тиском сарматів змушені були відступити у Кримські гори, дійшло до змішання таврів і скіфів, які увійшли в історію під назвою тавроскіфів. Таври дали також назву Кримському півострову, який довгий час називався Тавридою, Таврикою або Таврією.