- •1. Предмет і завдання курсу "Історія України" та його місце в системі гуманітарних наук. Джерела та історіографія української історії.
- •2. Формування людської цивілізації на тер. У. Трипільська культура.
- •3. Створення перших державних обьеднань на тер. У. Кіммерійці, скіфи, сармати, таври.
- •4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
- •5. Східні словьяни у давнину, їх заняття, побут, звичаї
- •6. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
- •7. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русї
- •8. Кр в період своєї могутності і слави. Володимир Великий і Ярослав Мудрий: порівняльна характеристика їх діяльності.
- •9. Реформи Володимира Великого, їх значення для централізації Давньоруської держави.
- •10. Хрещення Русі, його історичне значення
- •11. Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого та його наступників. "Руська Правда"
- •12. Київська Русь в період феодальної роздрібненості (середина 12 - перша половина 13 ст)
- •13. Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12 - першій половині 14ст
- •14. Роль г-в князівства в історії укр. Державності.
- •15. Боротьба Русі проти монголо-татрської навали
- •16. Культура кр, її вплив на економічну та духовну сфери життя
- •17. Давньоруська держава та її роль у світовій історії
- •18. Украйнські землі у складі Великого князівства Литовського, особливості розвитку.
- •19. Соціально-економічний розвиток українських земель у 14-16ст
- •20. Україна в складі Речу Посполітої: посилення соціально-економічного, національного і релігійного гніту.
- •21. Берестейська (Брестська) церковна унія, її наслідки для укр. Народу
- •22. Братства,їх роль в активізації культурного життя 16-17ст.
- •23. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу.
- •24. Запорозька Січ: адмінистративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.
- •25. Боротьба українських козаків проти турецько-татарської агресії. П.Сагайдачний - видатний військовий та політичний діяч України.
- •26. Козацько-селянські повстання кінця 16 - першої половини 17ст
- •27. Передумови, мета, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни укр. Народу середини 17ст
- •28. Воєнні дії під керівництвом б.Хмельницького в ході Національно-визвольної війни українського народу 1648-1653рр.Зборісвький та Білоцерківський договори.
- •29. Утворення Української гетьманської держави (1648-1657), її характерні риси.
- •30. Переяславська рада. Договір України з Росією 1654р. (березневі статті), його наслідки.
- •31. Гетьман і.Виговський, його боротьба за збереження незалежності України. Гадяцький договір 1658р.
- •32. Поділ України на Лівобережну та Правобережну у другій половині 17 ст. Руїна
- •33. Державотворча діяльність гетьмана п.Дорошенка, особливості його внутрішньої і зовнішньої політики
- •34. Входження України до складу Росії. Наступ на політичну автономію України після її приєднання до Росії (друга половина XVII- XVIII ст.. )
- •35. Геьбман Іван Мазепа і його спроба відновити державну незалежність України
- •36. «Конституція» Пилипа Орлика (і7Юр.), її значення для розвитку суспільно-політичної думки в Україні.
- •37. Тимчасове відновлення Гетьманщини в Україні. Данило Апостол. Кирило Розумовський.
- •38.Соціально –економічний розвиток України наприкінці 17-у 18 ст.
- •39. .Ліквідація російським самодержавством автономного устрою України
- •40. Правобережна Україна та західноукраїнські землі у 18ст
- •41. Національно-визвольна та антифеодальна боротьба народних мас України 18ст Гайдамацький та опришківський рухи. Коліївщина
- •42. Три поділи Польщі і обьеднання Правобережної і Лівобережної України
- •43. Україна в російсько-турецьких війнах другої половини 18ст. Заселення Південної Українию Заснування та розвиток м.Одеси.
- •44. Політичне та соціально-економічне становище України в першій половині 19ст. Посилення кризи феодально-кріпосницької системи.
- •45. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії (кінець 18- перша половина 19 ст) Аграрна реформа 1848р.
- •46,Сусп. Руки в укр. В першій пол. 19ст.Декабристський рух.
- •47.Початок укр.-нац відродж.Кирило-миф братство,його іст значення
- •49.Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
- •50.Розвиток капіталізму в Україні у другій половині 19 ст.
- •51.Суспільні течії та рухи в Україні у другій половині половині 19 ст
- •52.Національно визвольний рух в Україні в другій половині 19ст.
- •53.Західноукраїнські землі в другій половині 19-на початку 20 ст
- •54.Соціально-економічні та політичні процеси в Україні початку 20 ст.
- •55. Україна в період революції 1905-07 р
- •56.Столипінська аграрреф її наслідки
- •57.Україна в роки і світової війни 1.08,1914-1917
- •58. Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали
- •59. М.Грушевський 1866-1934
- •60. Українська держава 1918р. Аграрна політика Павла Скоропадського
- •61. Директорія. Відродження унр
- •62. Революційно-визвольний рух на зах-укр землях. Утворення Західноукр Народної Республіки. Акт злуки унр і зунр.
- •63. Історичне значення та основні уроки Української національної революції 1917-1921рр.
- •65. Нова економічна політика. Відбудова народного госпожарства України на засадах Непу(1921-1928рр)
- •67. Колективізація в Україні: методи її здійснення, соціальні та демографічні наслідки
- •68. Голодомор в Україні (1932-1933), його соціально-політичні наслідки
- •69.Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср
- •71. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •72. Початок другої світ війни, приєднання зх. Укр. Земель до складу урср та їх радянізація
- •73. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бо? н» території України у 194і—1942 рр. Початок німецько-радянської війни, Український напрям у плані «Варбаросса»,
- •74 Діяльність радянських партизан і оун - упа в роки Другої світової війни
- •75.Визволення у країни від гітлерівських окупантів.Внесок унр. Нар в розгром нацистської Німеччини.
- •75 Іаоричнии внесок народу України в перемогу у Великій Вітчизняній війні. 60-річчя визволення України від окупантів
- •76 Політичні наслідки Другої світової війии
- •77.Відбудова народного господарства унр. У повоєнні роки.Голод 46-47рр
- •80.Соціальио-політичний розвиток України,
- •83. Основи/ етапи перебудови та її наслідки для у країни
- •87 §6. Державна символіка України та її історичне походження
- •88.Конституційиий процес.
- •89 Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України
- •90 Історія України : Предмет, завдання і значення курсу історії України.
67. Колективізація в Україні: методи її здійснення, соціальні та демографічні наслідки
Проголосивши індустріалізацію промисловості, більшовики визначили одним з основних джерел її фінансування село. Для цього потрібно було замість неконтрольованих державою індивідуальних господарств створити велике виробництво, тобто колективізувати сільське господарство. Така форма забезпечувала контроль з боку ВКП(б) над селянством, ставала важливою складовою формування тоталітарної системи. Перехід до колективізації підштовхнула криза хлібозаготівель 1927—1928 рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб селянство відмовлялось продавати його державі за нижчими цінами. У січні 1928 р. політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення про примусове вилучення у селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації сільського господарства.
Постанова ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. "Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву" зарахувала Україну до групи районів, де колективізацію мали завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р. Початок колективізації показав, що селяни не бажають відмовлятися від своєї власності й передавати її в колгоспи. Адже усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й продуктивну худобу, птицю, реманент. Досягти цього вдавалося лише шляхом грубого насильства. Ті, хто не вступав до колгоспу, прирівнювалися до ворогів радянської влади і злочинців. Адміністрація млинів відмовлялася молоти їм зерно, їхніх дітей виключали зі шкіл, лікарі не приймали їх як пацієнтів тощо. Особливо активним був наступ проти заможних селян — т.зв. куркулів, до яких зараховували не лише тих, хто використовував найману працю, а й селян-одноосібників, які застосовували у господарстві мотор або просто мали хату, вкриту бляхою. Спочатку цей наступ здійснювався шляхом адміністративного тиску — запроваджувався високий податок, заборонялася оренда землі тощо. З грудня 1929 р. влада розпочала політику відкритого терору: селяни, які активно протистояли колективізації, підлягали розстрілу або ув'язненню, заможніші — виселялися у віддалені райони СРСР, багатьох змусили покинути свої повіти. Під "розкуркулення" потрапляли не лише заможні господарі, а й ті, хто не хотів йти до колгоспів. Кампанія "ліквідації куркульства як класу" була формою репресій проти всього селянства. Якщо у 1929 р. офіційно визначена кількість куркульських господарств в Україні становила 71,5 тис, то насправді до 1932 р. тут було ліквідовано 200 тис. господарств, разом з членами сімей це становило майже 1,5 млн. осіб. Близько 850 тис. з них як "спец поселенців" чи, радше сказати, кріпаків, заслали на Північ і до Сибіру, де вони масово вмирали, бо жили і працювали у нелюдських умовах. Значною мірою на кістках українців розбудовувалися Кузбас, Караганда, Печора, Колима.
68. Голодомор в Україні (1932-1933), його соціально-політичні наслідки
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. "Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями", — писав американський професор Р. Конквест.
Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний. Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17. Середня тривалість життя українців у 1933 р. у чоловіків становила 7,3 року, а в жінок — 10,9 року.
Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації. (Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.)