61. Директорія. Відродження унр

Погіршення становищ» робітниці» і селян, псшер нення поміщиків, що іідбирали за допомогою збройних загонів гетьмана землю, повна залежність гетьманської влади від Німеччини та Австро-Угорщини, поразка держав Четверного союзу призвели до краху Гетьманату, На початку листопада Ш8 р., коли він став очевидним, П. Скоропадський вирішив сформувати новий кабінет, зорієнтований на Антанту. Але остання допускал» в крайньому разі лише федерацію народів колишньої Російської імперії, Під загрозою міжнародної ізоляції П. Скоропадський оголосив поо федерацію України з "майбутньою", небільцювицькою Росією. Ця ідея остаточно відштовхнула від нього українських патріотів. У ніч на 14 листопада 1918 р. на таємному засіданні керівництва українських політичних партій, об'єднаних в Національний союз, було створено новий орган - Директорію на чолі з В. Вимниченком. Командуючим військами став С. Петлюра. Крім них, до складу Директорі? увійшли Ф, Швець, П. Андріївський і А, Макаренко, Ядро військ Директори становив полк українських січових стрільців полковника Є. Коновальця, що дислокувався у Білій Церкві. Звідти 16 листопада повстанці повели наступ на Київ, де вибухнуло повстання. Крім того, розгортавсь партизанський рух. Гетьман лтрачав контроль над країнвю, його військові сили танули. 14 грудня 1918 р. повстанці здобули перемогу а Києві. Зрікшись влади, П, Скоропадський подався до Німеччини.Прийшовши до влади, Директорія відновила закони УНР і призначила свій перший уряд під головуванням В, Чехівського, Вища законодавча влада передавалася Трудовому конгресові - своєрідному парламентові, сформованому з селянських і робітничих депутатів, представників інтелігенції-Деякі українські партії стали на шлях боротьби з Директорією, Так, боротьбисти організували повстанський рух не Полтавщині, їх підтримував також на Херсонщині отаман Григор'ев. У січні 1919 р, від УСДРП відкололася група Мазурвнха, так зввні "незалежники", які незабаром уклали угоду з більшовиками про боротьбу з Директорією. Не вдалося Директорії знайти спільної мови і $ Махном, який наприкінці грудня 1918 р, спільно з більшовиками спробував захопити Катериносла.Суперечиосгі всередині Директори' не вдалося вирішити н» Конгресі Трудового Народу України, що відбувся в січні 1919 р. На цьому Конгресі були присутні також і делегати від Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), яка згідно з домовленістю у Фастові 1 грудня 1918 р. об'єднувалася з УНР, 22 січня 1919 р. у Києві проголошено возз'єднання УНР та ЗУНй в єдину соборну державу ("акт зяуки"), 3 цього часу ЗУНР дістає наз»у Західна Область УНР ІЗОУНЙ). Спроба возз'єднання двох українських держав залишилася декларацією. Польські війська методично витісняли армівд ЗУНР з території Галичини, існування УНР ставало дедалі більш проблематичним з огляду на вторгнення радянських військ.

62. Революційно-визвольний рух на зах-укр землях. Утворення Західноукр Народної Республіки. Акт злуки унр і зунр.

Унаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперїї.18-19 жовтня 1918 р. уЛьвові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська Національна Рада (УНР), головним чином Із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської Імперії, Української держави. Йшлося, отже, про об’єднання всіх західноукраїнських земель, Група членів УнРади 31 жовтня 1918 р. утворила військову організацію на чолі з Д. Вітовським. Уранці 1 листопада 1918 р. вони найняли Львів. У .-зверненні до українського населення Галичини говорилося про утворення нової Української держави, в якій вся повнота влади належить Українській Національній Раді.Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки. 1 листопада Головний польський штаб наказав військовим частинам, які складалися * поляків, присягнути на вірність Польщі. Ситуація у Львові, де перебували і українські, і польські підрозділи, швидко загострювалась. Між ними сталися зіткнення. Розпочалася польсько-українська війна 1918-1919 pp., в якій поляки та українці боролися з* життєвий простір, за визначення кордонів своїх держав, які зароджувалися на розвалинзх Австро-Угорської імперії. Маючи чисельну перевагу, краще озброєнні, очолювані достатньо» кількістю офіцерів (в українців відчувався гострий дефіцит не лише озброєння, але й командних кадрів) польські війська досить швидко опанували ситуацію і розпочали планомірний наступ на українські формуванням таких умов 9 листопада 1918 р. був сформований уряд- Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким. 13 листопада був виданий Тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії, за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом новоствореної держави став голова УНРади Є. Петрушееич.ЗУНР проголошувалась на території західноукраїнських земель: 70 тис, ке, км з населенням близько б млн. осіб {фактично влада ЗУНР поширювалась на територіях 40 тис. кв. км з населенням 4 млн. осіб). Адже в другій половині листопг, - is 59 повітів, у яких ЗУНР проголосила свою владу, 10 - контролювали польські

війська. Проте і в цих складних умовах війни за виживання, уряд ЗУНР робив усе можливе для забезпечення нормального життя місцевого населення, розбудови демократичної держави, створення боєздатної армії (УГА), державних органів і громадського самоврядування. Було прийнято закон про мови (українська мова ст»ла державною), місцеву адміністрацію, реформування освіти та земельну реформу тощо .У січні 1919 р. перша сесія Української Національної Ради у Станіславі проголосила об'єднання ЗУНР з УНР в єдину державу. Важливою подією на цьому шляху стало укладення 1 грудня 1918 р. у Фастові договору між Директорією і делегацією Державного секретаріату ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР. Акт алуки був урочисто виголошений у Києві на Софійському майдані 22 січня 1919 р. У відповідності до нього ЗУНР користувалася цілковитою автономією, збройні сили обох держав об'єднувались, усім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи. Цей документ, однак, залишився декларацією. З урахуванням обставин, що склалися на той час, його не вдалося реалізувати. І все ж Акт злуки УНР та ЗУНР був і залишається важливою подією в історії українських визвольних змагань.